КОПІЯ                                                                                                     

Цивільна справа № 2-79/11                                       

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 січня 2011 року                                                    Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

при секретарі Сторожик О.А.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розділ майна подружжя, в якій зазначає, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 25.06.2004 року, від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку Софію, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час шлюбу сторонами було придбано спільне майно на загальну суму 281462.80 грн., що складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та іншого рухомого майна В зв*зку з тим, що шлюб фактично припинено, майновий спір добровільно не вирішено, позивач просив визнати вищевказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя, розділити спільно нажите подружнє майно, виділивши йому у власність Ѕ квартири АДРЕСА_2 вартістю 124430 грн., електричну варильну поверхню, тумбу для взуття 1-секційну, тумбу для взуття 3-секційну, електролобзик, хлібопіч, холодильник двокамерний, обігрівач масляний, пароварку, сервіз столовий, диван, пральну машинку, кухонний комбайн, загальною вартістю 15533,34 грн. Всього на 139963,34 грн. Відповідачу в свою чергу, виділити Ѕ квартири АДРЕСА_2 вартістю 124430 грн., цифровий фотоапарат, ноутбук, рюкзак туристичний, тумбу з МДФ1-секційну, дорожню валізу, умивальник, ванну акрілову, змішувач для ванної кімнати, чайник електричний, шафу двухдверну, рушникосушку, мікрохвильову піч, загальною вартістю 17069,46 грн. Всього на 141499,46 грн.

Крім того, ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним  позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, в якому зазначає що відповідач під час спільного проживання наніс ій, доньці та її матері матеріальні та моральні збитки в розмірі 32518,60 грн., які вона просить стягнути з ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач за первісним позовом, позовні вимоги підтримав і уточнював їх, просивши суд поділити спільне майно подружжя, виділивши йому Ѕ квартири та половину іншого майна набутого під час шлюбу на загальну вартість 139963,34 грн., пояснив судові що квартира була придбана на ім’я  ОСОБА_2, проте половину суми за квартиру, а саме 130000 грн., він передав відповідачу перед її купівлею. Все інше майно також було придбане під час шлюбу за спільні кошти, тому також підлягає поділу в  рівних частках. Щодо зустрічного позову про відшкодування матеральної та моральної шкоди, то він його не визнає, оскільки він не наносив ОСОБА_2 жодних матеріальних і моральних збитків, а все що викладено в зустрічній позовній заяві є надуманим і не підтверджується жодними доказами.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом, позовні вимоги визнала частково, пояснила судові, що квартира придбана виключно за кошти її сім’ї, а саме, батьки продали належну їм квартиру та половину коштів дали їй  на купівлю квартири в м. Українка по вул. Соснова, 5. кв.30.  Позивач не надавав жодних коштів на купівлю квартири, практично не приймав ніякої участі ані в  ремонті, ані в купівлі меблів. Крім того, позивач не був там навіть зареєстрований.

Щодо поділу іншого майна, то вона не згодна, оскільки майно яке позивач хоче забрати собі, а саме електричну варильну поверхню, хлібопіч, холодильник, пароварку, диван, пральну машинку їй потрібно оскільки вона виховує неповнолітню доньку, позивач жодних коштів на її утримання не надає, тому ці речі їй потрібні для нормально проживання дитини. Сервіз столовий їй подарував пастир церкви,тому вона також хоче щоб він залишився в неї. Щодо електролобзика, то це її професійне знаряддя праці, тому воно не може бути включене в спільну сумісну власність подружжя. Крім того не може бути включено в поділ майна ноутбук, який їй подарував батько, куплений за його кошти. В свою чергу, відповідач хоче щоб у власності позивача замість вищевказаного майна залишилось фотоапарат, рюкзак, тумба, дорожня валіза, чайник, шафа, мікрохвильова піч. Зустрічний позов, вона підтримує в повній мірі, оскільки ОСОБА_1 своїми діями наніс їй матеріальний збиток, а саме псування обладнання квартири, несплата комунальних платежів, збиток здоров’ю їй і доньці. Це все призвело і до моральних страждань. В зв’язку з цим просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальне та моральне відшкодування.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона являється матір’ю ОСОБА_2, всю суму коштів на купівлю спірної квартири вони надали відповідачу з продажі своєї квартири, позивач не надав нічого. Крім того позивач не надавав достатніх коштів для утримання дитини, сім’ї, поточних затрат, комунальних платежів, оскільки мав невисокий мінливий дохід. Крім того, позивач неодноразово ображав її, дружину, неадекватно ставився до своєї доньки.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він являється батьком ОСОБА_2, всю суму коштів на купівлю квартири вони надали з продажі своєї власної квартири. Позивач жодним чином, не приймав участь, а саме не надавав коштів, на купівлю спірної квартири. Ноутбук який позивач вважає спільним майном подружжя, був придбаний за власні кошти та  подарований ним відповідачу.          

Вислухавши доводи сторін,  свідків, розглянувши справи в межах заявлених позовних вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому досліджених наявних у справі доказів, суд вважає  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов не може бути задоволений  на наступних підставах.

Сторони уклали шлюб 25.06.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї свідоцтво серії 1-БК № 272392.

17.09.2006 року в сторін народилась донька- Софія.

12.01.2006 року АТ «Київська пересувна механізована колона № 2» та ОСОБА_2 уклали інвестиційний договір № УД2-12/01/06/71, з додатками до нього, за яким остання,  виступає в якості інвестора в інвестуванні будівництва житла що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 загальної площею з уточненнями 54,10 кв.м. Повна  сума інвестування  складала 248860 грн.  

01.08.2006 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 продали квартиру АДРЕСА_4, що належала їм на праві Свідоцтва про право власності на житло, за 444400 грн.

Відповідно до платіжного доручення №0F10/07.08.06/1 від 07.08.2006 року, ОСОБА_2 перерахувала кошти у розмірі 257600 грн. на розрахунковий рахунок АТ КПМК-2. Призначення платежу інвестування житла згідно договору № УД2-12/01/06/71 за адресою АДРЕСА_5.

01.02.2007 року АТ КПМК№2 та ОСОБА_2 підписали акт приймання-передачі вищевказаної квартири.

Відповідно до інвестиційного сертифікату ОСОБА_2 здійснила інвестування вищевказаної квартири на суму 257600 грн.

05.04.2007 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно, за адресою АДРЕСА_6

Згідно п.3 ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належать їй, йому особисто.

В судовому засіданні позивач не підтвердив жодними доказами, що він надав половину  коштів (130000 грн.) для купівлі спірної квартири. Пояснення позивача що він отримав частину коштів на весіллі , а частину назбирав, а потім їх особисто передав без свідків відповідачу не підтверджується жодними доказами. Крім того, з довідок про доходи, наданих до суду вбачається що позивач не міг за такий час назбирати суму в розмірі 130000 грн. інших доказів про те що позивач мав дану суму і надав її відповідачу суду не надано. В свою чергу з матеріалів справи та пояснень свідків вбачається, що відповідач разом з батьками та сестрою продали належу їм квартиру і трохи більш як половину цієї суми після 7 днів з дня продажу перерахували на будівництво спірної квартири.

Таким чином придбана ОСОБА_2 квартира загальною площею 54.1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 є її особистою приватною власністю.

Згідно ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.

Позивач просить поділити все майно набуте під час шлюбу наступним чином:

-          Позивачу: електричну варильну поверхню – 5106,55 грн., тумбу для взуття 1- секційну -100 грн., тумбу для взуття 3-секційну – 150 грн., електролобзик -499,80 грн., хлібопіч –597 грн., холодильник двокамерний -2909 грн., обігрівач масляний -500 грн., пароварку –323 грн., сервіз столовий -355 грн., диван -2000 грн., пральну машинку – 2093 грн., кухонний комбайн –899 грн., разом 15533,34 грн.

-          Відповідачу: цифровий фотоапарат –1000 грн., ноутбук -5000 грн., рюкзак туристичний –220 грн., тумбу з МДФ1-секційну –400 грн., умивальник –250 грн., ванну акрилову –3510 грн., змішувач для ванної кімнати -2869,76 грн., чайник електричний -219,70 грн., шафу двохдверну -2000 грн., рушникосушку –800 грн., мікрохвильову піч –450 грн. Разом –17069,46 грн.

            Відповідач в судовому засіданні не заперечила щодо оцінки вартості вищевказаного майна, проте заперечила проти такого поділу, оскільки вона проживає з малолітньою донькою, має не високий дохід, позивач не надає жодної допомоги на утримання доньки, тому такий поділ є не справедливим і вона хоча щоби їй залишилося майно потрібне для нормальної життєдіяльності її та доньки, а саме варильна поверхня, хлібопіч, холодильник, пароварка, диван, пральна машинка, кухонний комбайн. Крім того, відповідач заявила, що наступні рухомі речі повинні бути виключенні з спільного майна подружжя, а саме ноутбук, оскільки він був придбаний її батьком та подарований їй. Крім того, електролобзик є її знаряддям праці і також не може бути включений в спільне майно подружжя.

            Згідно п.2 ст. 70 СК України особистою приватною власністю є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

           Згідно ч.1 ст. 719 ЦК України договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

           З матеріалів справи та пояснень сторін, що не заперечував позивав встановлено, що даний ноутбук відповідачеві був подарований її батьком, тому він нге може бути включений в спільне майно подружжя.

            Згідно ч.4 ст. 61 речі для професійних занять, придбані за час шлюбу для одного із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

           Таким чином, елктролобзик, який придбаний сторонами під час шлюбу є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

           Згідно ст. 70 ЗК України   розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна,  що  є  об'єктом  права  спільної  сумісної  власності подружжя 1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя,  частки  майна дружини та чоловіка є рівними, якщо  інше  не  визначено  домовленістю  між  ними   або   шлюбним
договором. 2. При  вирішенні  спору  про поділ майна суд може відступити
від засади рівності часток подружжя за обставин,  що мають істотне
значення,  зокрема  якщо  один  із  них  не  дбав  про матеріальне
забезпечення сім'ї,  приховав,  знищив чи пошкодив спільне  майно,
витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. 3. За рішенням суду частка майна дружини,  чоловіка може бути збільшена,  якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні
повнолітні син,  дочка,  за умови,  що розмір аліментів,  які вони
одержують,  недостатній  для   забезпечення   їхнього   фізичного,
духовного розвитку та лікування.

          Згідно ст. 71 СК України  способи  та  порядок поділу майна,  що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя 1. Майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності
подружжя, ділиться між ними в натурі.  Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги
інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають
істотне значення.  2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше
не визначено домовленістю між ними. 3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих
речей   враховується   при  присудженні  іншого  майна  другому  з
подружжя.         

         Як встановлено в судовому засіданні відповідач проживає разом з неповнолітньою донькою Софією, має невеликий дохід. Позивач не надає допомоги на утримання неповнолітньої доньки, не дбав належним чином про матеріальне забезпечення сім’ї, пошкоджував спільне майно. Такими чином суд приходить до висновку про збільшення частки відповідача  в спільному майні подружжя, оскільки в неї на утриманні знаходиться малолітня донька, для розвитку якої та нормальної життєдіяльності потрібні вищенаведені речі.

          В зв’язку з цим суд вирішив поділити спільне рухоме майно подружжя наступним чином:  
ОСОБА_1 –тумбу для взуття 1-секційну, ціна -100 грн.; тумбу для взуття 3-секційну, ціна-150 грн.; хлібопіч, ціна -597 грн.; обігрівач масляний, ціна 500 грн.; диван, ціна –2000 грн.; цифровий фотоапарат, ціна 1000 грн.; рюкзак туристичний, ціна – 220 грн.; тумбу з МДФ 1-секційну, ціна -400 грн.; дорожню валізу, ціна –350 грн.; чайник електричний, ціна –219,70 грн.; шафу двухдверну, ціна -2000 грн.; мікрохвильову піч, ціна –450 грн.  Загальна вартість –7986,70 грн.               ОСОБА_2 –електричну варильну поверхню, ціна –5106,55 грн.; електролобзик, ціна –499,80 грн.; холодильник, ціна –2909 грн.; пароварку, ціна –323 грн.; сервіз столовий, ціна –355 грн.; пральну машинку, ціна -2093,99 грн.; кухонний комбайн, ціна –899 грн.; умивальник, ціна –250 грн.; ванну, ціна –3510 грн.; змішувач для ванної кімнати, ціна –2869,76 грн.; рушник осушку, ціна -800 грн. Загальна вартість –19616,10 грн.

       Щодо задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то суд приходить до висновку що дані позовні вимоги не можуть бути задоволенні.

        Згідно ч.1,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

          Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

           Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

          В судовому засідання позивач за зустрічним позовом не надала доказів вини відповідача за зустрічним позовом, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими

Керуючись ст.ст. 15, 57, 60, 86, 146, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 321, 328, 368-372, 383, 386, 392 ЦК України, ст.ст.57, 60, 69-72 СК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Поділити майно набуте під час шлюбу наступним чином:

ОСОБА_1 – тумбу для взуття 1-секційну, ціна -100 грн.; тумбу для взуття 3-секційну, ціна-150 грн.; хлібопіч, ціна -597 грн.; обігрівач масляний, ціна 500 грн.; диван, ціна –2000 грн.; цифровий фотоапарат, ціна 1000 грн.; рюкзак туристичний, ціна –220 грн.; тумбу з МДФ 1-секційну, ціна -400 грн.; дорожню валізу, ціна –350 грн.; чайник електричний, ціна –219,70 грн.; шафу двухдверну, ціна -2000 грн.; мікрохвильову піч, ціна –450 грн.  Загальна вартість –7986,70 грн.               ОСОБА_2 –електричну варильну поверхню, ціна –5106,55 грн.; електролобзик, ціна –499,80 грн.; холодильник, ціна –2909 грн.; пароварку, ціна –323 грн.; сервіз столовий, ціна –355 грн.; пральну машинку, ціна -2093,99 грн.; кухонний комбайн, ціна –899 грн.; умивальник, ціна –250 грн.; ванну, ціна –3510 грн.; змішувач для ванної кімнати, ціна –2869,76 грн.; рушник осушку, ціна -800 грн. Загальна вартість –19616,10 грн. В задоволенні інших позовних вимог, відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                        підпис

З оригіналом згідно. Суддя: