справа № 1414/2010/2012
провадження № 1/1414/316/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2012 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Непши О.І.,
із секретарем Піроженко А.О.,
за участю прокурора Рябоконь А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Миколаєві, громадянин України, освіта неповна середня, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, місця реєстрації не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 20 квітня 1994 року Корабельним районним судом м.Миколаєва по ст.141 ч.2, ч.3, ст.229-6 ч.2, ст.42, ст.14 КК України до 8 років позбавлення волі; ухвалою Миколаївського обласного суду від 31 травня 1994 року вирок змінений, дії за ст.229-6 ч.2 КК України перекваліфіковані на ст.229-6 ч.1 КК України, призначене покарання зменшене до 7 років позбавлення волі; звільнений 10 лютого 2001 року після відбуття строку покарання;
- 29 грудня 2003 року Ленінським районним судом м.Миколаєва по ст.186 ч.2, ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений 10 березня 2006 року за постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2006 року умовно-достроково;
- 17 березня 2008 року Ленінським районним судом м.Миколаєва по ст.190 ч.2, ст.263 ч.2, ст.309 ч.2, ст.186 ч.2, ст.ст.69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений 26 жовтня 2010 року після відбуття строку покарання;
у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в :
22 березня 2012 року близько 13 год. 30 хв. 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебував в торговельному залі супермаркету філії «Миколаївська» приватного підприємства «Таврія Плюс», що розташований в місті Миколаєві по проспекту Жовтневому, 234-В.
Керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на протиправне таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, ОСОБА_1 взяв з торгівельного стелажу коробку з чоловічими туфлями «Fabrica» чорного кольору вартістю 276 грн., з якою направився у туалет. Там ОСОБА_1 сховав вказані туфлі під вдягнуту на ньому куртку, маючи намір безоплатно пронести їх через каси, намагаючись у такий спосіб довести свій умисел на заволодіння майном до кінця.
Втім у торговому залі супермаркету ОСОБА_1 був зупинений працівником служби охорони, і при його перевірці було виявлене вищевказане майно, яке останній намагався таємно викрасти, але не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 в інкримінованому злочині визнав себе винним повністю та показав, що 22 березня 2012 року в післяобідній час він приїхав до супермаркету «Таврія-В». Там він придбав продукти харчування, а також у торговому залі побачив чоловічі туфлі чорного кольору, які йому сподобалися. Взявши коробку із взуттям, він зайшов до туалету, де витягнув туфлі, відірвав від них магнітні смужки та сховав туфлі під курткою, у яку був вдягнутий. Прямуючи до кас, він побачив там декілька охоронців, тому витягнув туфлі з-під куртки та сховав їх під диваном у меблевому відділі супермаркету. Пройшовши через каси, він розрахувався за продукти харчування, і, залиши їх у камері схову, знову повернувся до торгового залу. В меблевому відділі він відшукав раніше сховані туфлі, поклав їх під куртку, і в цей момент до нього підійшов охоронець, який його затримав і доставив до кімнати охорони, де і були виявлені туфлі, які він намагався викрасти.
Крім показань підсудного, його вина у вчиненому злочині підтверджується письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- заявою адміністратора торговельного центру від 22 березня 2012 року про спробу крадіжки чоловічих туфель (а.с.3);
- протоколом огляду місця події від 22 березня 2012 року з фототаблицею до нього та протоколом перегляду диску із відеозаписом від 09 квітня 2012 року (а.с.4-6, 17);
- актом інвентаризації від 22 березня 2012 року про недостачу майна, з якого слідує, що вартість туфель становить 276 грн. 00 коп. (а.с.9);
- розпискою про прийняття вилученого товару на зберігання (а.с.8).
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 КК України, і кваліфікує його дії як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно.
Суд вважає, що в діях підсудного міститься склад саме незакінченого замаху на крадіжку, оскільки як слідує з досліджених доказів, ОСОБА_1 був затриманий з майном, яке він мав намір викрасти, у торговому залі, а не після перетинання лінії кас, відтак останній об`єктивно був позбавлений можливості вчинити всі дії, які вважав за необхідне, для доведення умислу до кінця.
Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд бере до уваги, що той вчинив злочин середньої тяжкості, який є незакінченим, що знижує ступінь його суспільної небезпеки, матеріальна шкода злочином не заподіяна. Підсудний повністю визнав свою вину та щиро покаявся у вчиненому злочині, посередньо характеризується за місцем проживання, має сім`ю і на утриманні малолітню дитину. В той же час суд враховує, що підсудний раніше неодноразово судимий за злочини корисливої спрямованості.
За наявності сукупності зазначених обставин суд вважає можливим призначити підсудному покарання у виді арешту у мінімальному розмірі санкції відповідної статті.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк три місяці.
До набрання вироком законної сили залишити засудженому раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі:
- туфлі чоловічі (класика D3001) чорного кольору, що передані під розписку ОСОБА_2 , залишити в розпорядженні супермаркету філії «Миколаївська» приватного підприємства «Таврія Плюс»;
- компакт-диск PLEOMAX DVD-R 16x 4.7 Gb/120 min. із відеозаписом від 22 березня 2012 року зберігати в матеріалах кримінальної справі.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд, який постановив вирок, протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя О.І.Непша