Марківський районний суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                                                                                          Справа №  2-а-409/11

15.04.2011                                                                                                    Суддя Марківського районного суду Луганської області Логвіненко Т. Г. розглянувши у порядку скороченого провадження  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Марківському районі про визнання бездіяльності управління неправомірною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-

в с т а н о в и в:

   01.04.2011  року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганській області, посилаючись у своїх вимогах на те, що має правовий статус дитини війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2006 року має право на щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але в такому розмірі з 2006 року така допомога не виплачувалась. Позивач просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.04.2011 року в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

   Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить відмовити в задоволенні позову в зв’язку з тим, що ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.06р. передбачає підвищення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) на 30% мінімальної пенсії за віком. Ст. 4 цього ж Закону передбачено, що КМ України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням. Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визначено, що –фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. На виконання ст. 4 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»28.05.2008 року КМ України прийняв постанову №530 „Деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни  до пенсії виплачується надбавка з 1 жовтня 2008 року –в сумі 49,80 грн., відповідно до якої виплачується надбавка позивачу. Враховуючи, що статтею 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»застережене, що кошти ПФУ не включаються до складу Державного бюджету України, УПФ за рахунок коштів Держбюджету України у 2007,2008,2009 році реалізував бюджетну програму «Дотація ПФУ на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій призначених за різними програмами». Закон України «Про державний бюджет на 2010 рік»від 28.04.2010 року теж передбачає бюджетну програму «Дотація ПФУ на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначеними за різними програмами»з розрахунку 49,80 грн. на одну особу.

    Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням.

      Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.06р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком

       Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.                

       Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена, тобто було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується  замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

       Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».                   

       Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.

       Однак, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких  законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

       Стаття 152 Конституції України передбачає, що Закони, інші правові акти  або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею  71  Закону  України  «Про  Державний  бюджет  України  на  2009  рік»Кабінету  Міністрів надано  право  у 2009  році  встановлювати  розміри  соціальних виплат,  які  відповідно  до  законодавства  визнаються  залежно  від    розміру   мінімальної  заробітної  плати,  в  абсолютних  сумах у межах  асигнувань,  передбачених  за  відповідними  бюджетними  програмами.

Названа  норма передбачає встановлення  в абсолютних  сумах  розмірів лише тих виплат, вихідним  критерієм  розрахунку  яких  є  розмір  мінімальної  заробітної  плати. Відповідно, її дія  не  поширюються на  спірні  відносини, оскільки   розмір  зазначених  соціальних   виплат  згідно із законом  «Про  соціальний  захист  дітей війни»залежить  від  розміру  мінімальної  пенсії  за  віком.

Отже, нарахування  та  виплата у 2009 році  дітям  війни  підвищення  до  пенсії  або   щомісячного  грошового довічного утримання   державної   соціальної   допомоги, що   виплачується    замість  пенсії,  повинні  здійснюватися  відповідно  до  норм  Закону  «Про   соціальний  захист  дітей  війни». (Роз’яснення  Вищого  адміністративного  суду  України   лист  від 14  липня  2009  року №1128\13/13-09  та  лист від  1  грудня  2009  року №1623/13/13-09).

Оскільки з 01.01.2010 року ніяких змін до Закону «Про   соціальний  захист  дітей  війни»внесено не було, підвищення до пенсії  повинно проводитися  відповідно до цього Закону.  

Отже розмір підвищення до пенсії особі, яка має статус „Дитина війни” у 2009 р. та 2010р. має визначатися відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої  мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду, на що суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

З цих підстав суд вважає необхідно вимоги позивача задовольнити.

Згідно п. б ч. ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", розмір ставки державного мита із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян складає 3 гривні 40 коп.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. стягнути з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 КАС України.                

На підставі викладеного та керуючись, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 11, 159-163, 183-2 КАС України суд, -    

постановив:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області щодо нездійснення підвищення та виплати до пенсії за віком  ОСОБА_1, як "дитині війни"  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.04.2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області  здійснити  нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як "дитині війни" гідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.04.2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 гривні 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

На постанову може бути подана апеляційна скарга  до Донецького апеляційного адміністративного суду  в 10-денний строк з дня отримання копії цієї постанови.

                                Суддя                                                                                        Т. Г. Логвіненко