ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-74/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 44                                                                        

21 квітня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.  

секретар - Яцук О.П.,  .

  з участю прокурора - Богельської О. Б.

захисника - ОСОБА_1

законного представника – ОСОБА_2

законного представника – ОСОБА_3

представника служби

у справах неповнолітніх РДА - ОСОБА_4               

представника відділу кримінальної міліції

у справах дітей – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, військовозобов'язаного в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України

ОСОБА_7, 20.04.1994 р. н., уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_6, військовозобов'язаного, раніше не судимого в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_8, 13.10.1993 р. н., уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, учня вечірньої школи м. Костопіль, не військовозобов'язаного, раніше судимого 01.10.2009 року Костопільським районним судом за ч. 1 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік на осонові ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, 11.03.2011 року Костопільським районним судом за ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України  до позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць  без конфіскації майна в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_6 22.11.2010 року близько 21 год. за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, з метою викрадення чужого майна прибули до господарства гр. ОСОБА_9, що розташоване за адресою с. Моквин, вул. Тиха, 2 Костопільського району, де перебуваючи на подвір’ї, з корисливих спонукань таємно викрали металеву конструкцію загальною вагою 70 кг., вартістю одного кілограма металобрухту 1,8 грн., чим спричинили потерпілому матеріального збитку на суму 126 грн.

Крім того, 22 листопада 2010 року ОСОБА_6, завідомо знаючи, що ОСОБА_7 20.04.1994 р. н., та ОСОБА_8 13.10.1993 р. н. являються неповнолітніми втягнув їх в злочинну діяльність, а саме викрадення металевої конструкції з господарства гр. ОСОБА_9 22.11.2010 року, тобто у вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні гр. ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 21 листопада 2010 року він запропонував  ОСОБА_8 та ОСОБА_7 викрасти, а в подальшому здати на металолом металеву конструкцію, яка служить для перевезення на грузовому автомобілі лісодеревини, що знаходиться на подвір’ї у їхнього односельця  ОСОБА_9, вони відразу погодились. Наступного дня він зателефонував ОСОБА_7 та сказав йому, що потрібно, щоб він вдома взяв свою підводу з конем, на що він погодився.  ОСОБА_6 А  разом з ОСОБА_8 пішли до господарста ОСОБА_9 Перебуваючи на місці взяли металеву конструкцію та погрузили на підводу ОСОБА_7 та втрьох поїхали в с. Яснобір Костопільського району, а саме до ОСОБА_10, щоб здати металеву конструкцію на металобрухт, за що отримали кошти в сумі 100 грн. та розділи на трьох порівну. Наступного дня до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_9 та сказав, щоб він повернув разом зі своїми товаришами металеву конструкцію котру вони у нього увечері викрали з подвір’я, бо він звернеться в  міліцію. Вони злякались, поїхали викупили дану конструкцію назад та повернули ОСОБА_9

Що ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 ще неповнолітні знав, але не придав цьому значення, оскільки сам недавно став неповнолітнім. У вчиненому щиро розкаюється.

ОСОБА_7 22 листопада 2010 року близько 21 год за попередньою з мовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_8, з метою викрадення чужого майна прибули до господарства ОСОБА_9, що розташоване в с. Моквин, вул. Тиха, 2 Костопільського району, де перебуваючи на подвір’ї, з корисливих спонукань таємно вкрали металеву конструкцію загальною вагою 70 кг, вартість одного кг становить 1,8 грн., чим спричинили потерпілому матеріального збитку на суму 126 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 21 листопада 2010 року ОСОБА_6 запропонував йому та ОСОБА_8 викрасти у їхнього односельця ОСОБА_9, що проживає  за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 металеву конструкцію, яка служиь для перевезення на грузовому автомобілі лісо деревини, щоб в подальшому здати на металобрухт. Вони відразу погодились. Наступного дня до нього зателефонував ОСОБА_6 та сказав йому взяти свою підводу з конем, щоб перевезти металеву конструкцію. ОСОБА_6 А  разом з ОСОБА_8  пішли до господарста ОСОБА_9, а він чекав на повороті вулиці на своїй підводі. Через декілька хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_8 принесли металеву конструкцію, погрузили на підводу та втрьох поїхали в с. Яснобір Костопільського району, а саме до ОСОБА_10, щоб здати металеву конструкцію на металобрухт, за що отримали кошти в сумі 100 грн. та розділи на трьох порівну. Наступного дня до ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_9 та сказав, щоб він повернув разом зі своїми товаришами металеву конструкцію котру вони у нього увечері викрали з подвір’я, бо він звернеться в  міліцію. Вони злякались, поїхали викупили дану конструкцію назад та повернули ОСОБА_9 дану конструкцію.

У вчиненому щиро розкаюється.

Підсудний ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 21 листопада 2010 року він зі своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили викрасти у їхнього односельця ОСОБА_9 металеву конструкцію, яка знаходиться у нього на подвір’ї. Наступного дня до нього зателефонував ОСОБА_6 і вони разом пішли до господарства ОСОБА_9, звідки викрали металеву конструкцію та погрузили на підводу ОСОБА_7 С, який чекав їх на повороті вулиці, що веде до господарства ОСОБА_9 та втрьох поїхали в с. Яснобір Костопільського району, а саме до ОСОБА_10, щоб здати металеву конструкцію на металобрухт, за що отримали кошти в сумі 100 грн. та розділи на трьох порівну. Наступного дня до ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_9  та сказав, щоб він повернув разом зі своїми товаришами металеву конструкцію котру вони у нього увечері викрали з подвір’я, бо він звернеться в  міліцію. Вони злякались, поїхали викупили дану конструкцію назад та повернули ОСОБА_9 дану конструкцію.

Увчиненому щиро розкаюється.

Факт вчинення підсудними інкримінованого їм злочину стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 23 листопада 2010 року помітив, що не має металевої конструкції до грузового автомобіля та відразу почав дзвонити до своїх односельчан, що мають вантажні автомобілі. Під час розмови з ОСОБА_10 йому стало відоммо, що він придбав дану металеву конструкцію,  а саме 22 листопада до нього приїхали його знайомі ОСОБА_6 А, ОСОБА_7 та хлопець на ім’я ОСОБА_8 та сказали, що це їхня металева конструкція та вони її продають. Зваживши дану конструкцію він заплатив їм кошти в сумі 100 грн. ОСОБА_9 знайшов вище зазначених хлопців та сказав їм повернути його річ, на що останні почали запевняти, що не мають до цього відношення. Він звернувся в міліцію, а біля 12 год. того ж дня до нього додому приїхали хлопці та повернули металеву конструкцію. Вибачив, претензій не має.

З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що 22 листопада біля 21 год. 30 хв. До нього додому приїхали його знайомі ОСОБА_6 А, ОСОБА_7 та хлопець на ім’я ОСОБА_8 та запитали чи не потрібна йому металева конструкція.   Сказали, що це їхня металева конструкція та вони її продають. Оглянувши він погодився її купити, як металобрухт. Вони зважили дану конструкцію та  заплатив їм кошти в сумі 100 грн. і вони поїхали. 23 листопада прийшли ОСОБА_6 А, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та викупили назад металеву конструкцію.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що її неповнолітній син ОСОБА_7 розповів, що 22 листопада 2010 року ОСОБА_6 запропонував йому викрасти з господарства ОСОБА_9 металеву конструкцію та сказав, щоб він взяв свою підводу з конем. ОСОБА_7 погодився. Біля 21 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пішли до господарства ОСОБА_9, викрали металеву конструкцію, погрузили йому на підводу та поїхали в с. Яснобір Костопільського району до ОСОБА_10 та здали на металобрухт, за що отримали 100 грн. Через деякий час він разом з хлопцями повернули дану конструкцію ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що її неповнолітній син ОСОБА_8 розповів, що 22 листопада 2010 року ОСОБА_6 запропонував йому викрасти з господарства ОСОБА_9 металеву конструкцію і він погодився. Біля 21 год. вони з ОСОБА_6 пішли до господарства ОСОБА_9, викрали металеву конструкцію, погрузили на підводу ОСОБА_7, який чекав їх на повороті вулиці, що веде до господарства ОСОБА_9 та поїхали в с. Яснобір Костопільського району до ОСОБА_10, щоб  здати на металобрухт, за що отримали 100 грн. Через деякий час він разом з хлопцями повернули дану конструкцію ОСОБА_9.

Крім того, факт вчинення підсудним вказаного злочину також підтверджується матеріалами справи: протоколом огляду місця події від 30.11.2010 року, під час проведення якого було оглянуто господарство ОСОБА_9, що знаходиться в с. Моквин вул. Тиха, 2 Костопільського району ( а.с. 8-10); протоколом огляду місця події від 30.11.2010 року під якого було оглянуто підводу з конем, яка належить ОСОБА_7 добровільно надану останнім для огляду (а.с. 14-15); протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15.01.2011 року обвинуваченим ОСОБА_6 ( а. с. 82-83); протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15.01.2011 року обвинуваченим ОСОБА_7 ( а. с. 82-83); протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15.01.2011 року обвинуваченим ОСОБА_8  ( а. с. 82-83);

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_6  в таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та у втягненні неповнолітнього в злочинну діяльність доведена повністю.

Дії підсудного вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 304 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризується позитивно.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_7 в таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та доведена повністю.

Дії підсудного вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, вчинення злочини неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризується позитивно.

У відповідності до ст.  75 КК України суд враховуючи тяжкість злочину, особу винних, їх щире каяття, відшкодування збитків та інші обставини справи приходить до висновку про можливість виправлення засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без відбування покарання, прийнявши рішення про їх звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дослідивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності суд вважає, що вину ОСОБА_8 в таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та доведена повністю.

Дії підсудного вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є щире каяття, сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, вчинення злочини неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризується негативно.

Суд, враховуючи невідбуту судимість ОСОБА_8 засудженого вироком Костопільського районного суду від 11.03.2011 року  за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України призначає покарання за ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. 

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України. 

На підставі викладеного та керуючись ст. 323, 324   КПК України, ст.70, 75, 76       суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України  у виді 1 року обмеження волі;

- за ч. 1 ст. 304 КК України у виді 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_6 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік 6 місяців.

Покласти на засудженого обов”язок, передбачений п. 2,3 ст.76 КК України –не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_6 „підписка про невиїзд” залишити в силі до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Покласти на засудженого обов”язок, передбачений п. 2,3 ст.76 КК України – не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_7 „підписка про невиїзд” залишити в силі до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи що ОСОБА_8 засуджений вироком Костопільського районного суду від 11.03.2011 року  за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України - до покарання у виді 3 років 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна – призначити йому остаточну міру покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, а саме 3 роки 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_8 „взяття під варту”  залишити без змін до набрання вироком законної сили.  

Строк покарання рахувати з 11.03.2011 року.  

Речовий доказ - металеву конструкцію ( а.с. 22) - залишити потерпілому ОСОБА_9 після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. Засуджений, який перебуває під вартою, може подати апеляцію на вирок в той же строк з моменту вручення йому копії вироку .  

Суддя:                                                                          Піскунов В.М.