Справа №  2-а-358/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в скороченому провадженні)

15 квітня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі головуючого судді          Юзьвяк  Б.Г.

розглянувши у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України № 2195 –ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Відповідно до ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна  виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У  2008 - 2010 роках така допомога позивачці  виплачувалась у неповному обсязі.

Зважаючи на викладені норми позивачка просить визнати дії відповідача щодо невиплати їй державної соціальної допомоги за період  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року.     

При цьому позивачка звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В судове засідання позивачка не викликалася, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження.

Відповідач  подав до суду заперечення  до позову де вказує, що кошти відповідачу для таких виплат не закладались. Крім того просить застосувати ст.100 КАС України.

За змістом п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних  послуг, допомоги, захисту пільг розглядаються в скороченому провадженні, без участі позивача та відповідача.

Ознайомившись з документами по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Ст.6  Закону "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Сторонами не оспорюється, що позивачка має статус дитини війни. А отже у позивачки є право на призначення їй державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Але суд звертає увагу на слідуючі обставини.

В 2009 та 2010 роках дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась, отже виплати повинні бути нараховані і проведені відповідно до змісту цієї норми.

І щодо строку давності. Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Суд звертає увагу на те, що в цій нормі вказано, що такі суми виплачуються без обмежень за минулий час в тому випадку, коли суми пенсій нараховані, але не одержані своєчасно з вини органу що призначає чи виплачує пенсії.

В даному випадку вини органу, що виплачує пенсії, тобто Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі не вбачається, бо ці виплати фінансуються з Державного бюджету і органу, що виплачує пенсії перераховані не були. Крім того нарахування таких виплат і не проводилось.

Тому суд приходить до висновку що підлягає застосуванню ст.99 КАС України, якою передбачено, що для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Крім того суд ставиться критично до пояснень позивача в позовній заяві щодо поновлення строку позовної давності де вона вказує що про факт порушення  прав їй стало відомо лише після спілкування з  знайомими, так як вони звернулися до суду. Виплати мають щомісячний характер, тому позивачка повинна була дізнатися про порушення своїх прав після чергової виплати.

А отже в даному випадку ніяких причин для поновлення строку ще з 2009 року не вбачається, а тому позов може бути задоволений лише частково, в межах останніх шести місяців де не порушений строк звернення до суду.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі по не нарахуванню ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України від 18 листопада 2004 року “Про соціальний захист дітей війни” неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі нарахувати  ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за період з 24 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, в  розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати з врахуванням уже виплачених сум.

Інші вимоги залишити без розгляду за пропуском строку звернення до суду.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд в 10 денний строк з дня отримання копії постанови.

У випадку неподання апеляційної скарги 10 денний строк,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили у разі її не скасування судом апеляційної інстанції.

Суддя: