Справа №  1-99/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року  Дубенський міськрайонний суд  Рівненської області в особі:

головуючого судді          Б. Г. Юзьвяк   

при секретарі          Свирида М.І.

за участю  прокурора          Заболотного А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Запоріжжя, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи фізичною особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності, не маючи відповідної ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, керуючись корисливими спонуканнями у вересні 2010 року, діючи умисно, незаконно придбав спирт етиловий, транспортував його до місця свого проживання, де виготовив з метою збуту алкогольний напій - горілку, що являється підакцизним товаром, зберігав її з цією метою, та незаконно збував при наступних обставинах.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 3 вересня 2010 року, незаконно, з метою подальшого збуту, придбав у невстановленої особи, на центральному ринку м.Рівне спирт етиловий в кількості 5 літрів. Після цього ОСОБА_1, умисно, діючи всупереч п.12, п.17 ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року, на невстановленому маршрутному таксі з м.Рівне транспортував придбаний ним спирт етиловий до місця свого проживання, за адресою АДРЕСА_1, де почав незаконно з тією ж метою зберігати.

В подальшому ОСОБА_1  4 вересня 2010 року, не маючи ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, в порушення ст.2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в приміщенні свого житлового будинку незаконно виготовив з метою збуту 10 літрів алкогольного напою - горілки, шляхом змішування спирту етилового та води.

В порушення ст.15 вищевказаного Закону, та ст.7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15 вересня 1995 року, незаконно виготовлені алкогольні напої ОСОБА_1 з 3 вересня 2010 року зберігав з метою збуту в пластикових пляшках різної ємкості, на яких були відсутні марки акцизного збору встановленого взірця, в непристосованому для цього приміщенні житлового будинку по місцю свого проживання.

11 вересня 2010 року, близько 13 години, ОСОБА_1 за місцем свого проживання в порушення ст.3, ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та п.2 ст.7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", діючи умисно, за гроші в сумі 120 гривень збув незаконно виготовлений алкогольний напій - горілку в кількості 6 літрів, що містився в трьох пластикових пляшках ємкістю по 2 літра кожна, на яких відсутні марки акцизного збору встановленого взірця для ОСОБА_2, який діяв на підставі п.2 ст.8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Продовжуючи свої умисні дії, направлені на збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, 16 вересня 2010 року, близько 14 години за місцем свого проживання ОСОБА_1 збув незаконно виготовлені алкогольні напої для ОСОБА_2 в кількості 2,5 літра в двох пластикових пляшках ємкістю 2 та 0,5 літра, на яких були відсутні марки акцизного збору встановленого зразка за гроші в сумі 50 грн.

16 вересня 2010 року, безпосередньо після проведення збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв злочинні дії ОСОБА_1 були припинені працівниками міліції.

Згідно висновку фізико-хімічної експертизи алкогольних напоїв №839 від 22.11.2010 року, рідини, закуплені в ході оперативних закупок у ОСОБА_1 в період часу з 11 по 16 вересня 2010 року, являються міцним алкогольним напоєм (водно-спиртовою сумішшю по типу горілок з вмістом етилового спирту від 39,7 об.% до 50, 2 об.%, мають  спільну родову (групову) належність, за фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4256-2003 "Горілки і горілки особливі Технічні умови", тобто є незаконно виготовленими.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, та дав слідуючі показання. У вересні 2010 року він від служби зайнятості був направлений на курси в м.Рівне. 3 вересня пішов на базар, де якийсь незнайомий чоловік пропонував купити спирт по 30 грн. за літр. ОСОБА_1 спочатку не мав на меті його продавати, а взяв для своїх потреб 5 літрів. На маршрутці привіз додому, на слідуючий день розвів дистильованою водою, попробував сам, чи нормальний і поставив в господарстві. 11 вересня 2010 року до нього додому прийшов незнайомий чоловік, що був схожий на одного з односельців і запитав де можна купити горілки. ОСОБА_1 відповів що він може продати і продав цьому чоловікові 6 літрів розведеного спирту за 120 гривень, тобто по 20 гривень за літр. 16 вересня 2010 року до нього додому знову прийшов цей чоловік і ОСОБА_1 продав йому ще 2,5 літри розведеного спирту за 50 гривень. А незадовго прийшли працівники міліції і вилучили і розведений спирт і 50 гривень отримані за його продаж. Визнає всі обставини по справі, розкаюється, більше такого робити не буде.

Відповідно до ст.299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі крім показань підсудного,   та документів, що характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався, що підсудний не заперечує проти дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності його позиції немає.

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїв його підсудний ОСОБА_1, а його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст.204 КК України, як незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою а також збут і транспортування незаконно вироблених алкогольних напоїв.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує обставину, що пом'якшує покарання  – щире каяття у скоєному злочині. Обставин що обтяжують покарання не встановлено. Суд враховує  особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного  можливе без  ізоляції від суспільства.   

              На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.323,324, КПК  України, суд,   

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1  визнати винним за ч.1  ст.204 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з конфіскацією виготовленої алкогольної продукції.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням та встановленням іспитового терміну тривалістю 1 (один) рік.

На підставі пунктів 3 та 4 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію  про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід  ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі – горілку, що міститься в п'яти пляшках і зберігається в камері речових доказів Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області - конфіскувати в прибуток держави, грошові кошти в сумі 50 (п'ятдесят ) гривень, що знаходяться на зберіганні у бухгалтерії Дубенського МВ УМВС України  в Рівненській області – передати в прибуток держави.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку,   через Дубенський міськрайонний суд.     

                      Суддя :