Справа № 2-1205/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

31 березня 2011  року                                                                                                   м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Войтенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АКБ «Трансбанк»в особі відділення АКБ «Трансбанк»у м. Запоріжжя, Ліквідатора АКБ «Трансбанк»про продовження (поновлення) процесуальних  строків права визнання кредитором та внесення до реєстру кредиторів банку, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся  до  суду з позовом  про продовження (поновлення) процесуальних  строків права визнання кредитором та внесення до реєстру кредиторів банку в якому, в обґрунтування  позовних вимог, вказав наступне.

05.12.2008 р. та 09.12.2008р. між позивачем та ОСОБА_2 комерційним «Трансбанк»   (далі Банк) були укладені депозитні договори відповідно на суму 49900грн. та 43730грн.   термінами  до  06.03.2009р.  та 10.03.2009р.

02.03.2009р. у банку призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на один рік.

01.03.2010р. Постановою    НБУ    прийнято    рішення    про    ініціювання процедури ліквідації банку. Повноваження органів управління Банку, функції з управління та розпорядження його майном перейшли до ліквідатора ОСОБА_3 (м. Київ,   вул. Фізкультури, 9), але  банком   не   було   повідомлено позивача, що почалась процедура ліквідації, що є порушенням Договору.

В зазначений  місячний  строк (до 04.04.2010р.) позивач звернувся до банку про призначення його кредитором на суму неповернених вкладів та відсотків у розмірі 111174,43грн., які йому було виплачено Фондом гарантування вкладів.

Остаточну суму матеріальних вимог відразу він не зміг надати Банку з поважних причин, тому  як 12.01.2010р. позивач звернувся до Орджонікідзевського   суду    міста   Запоріжжя   з   майновим   та   моральним позовом,  рішення по якому набрало чинності   лише    15.06.2010р. та 12.07.2010р. йому було  видано  виконавчий лист. Остаточна сума боргу банку з урахуванням виплаченої ФГВ складає 16526 грн.

15.07.2010р.  позивач  звернувся з заявою з оригіналом виконавчого листа до виконавчої служби Орджонікідзевського району м.Запоріжжя для примусового стягнення з банку призначених судом коштів.

02.08.2010р. Виконавча служба Орджонікідзевського району м.Запоріжжя відправила виконавчі документи для подальшого їх виконання Ліквідатору Банку. Однак виконавчий лист під час пересилки було загублено, тому на подання вконавчої служби   18.10.2010р.  ухвалою  Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було  видано дублікат Виконавчого листа, який  видано позивачу 29.10.2010р.

01.11.2010р.    позивач    відправив    ліквідатору    банку    оригінал    дублікату виконавчого листа,  та   звернувся   до   НБУ   та   Прокуратури   м.Київа   з проханням  зобов'язати   банк   (ліквідатора)   включити  його  до   реєстру кредиторів банку. Але на це звернення  та інші банк (ліквідатор) не надав йому відповіді про причину відказу про включення його до реєстру кредиторів банку.

Лише 09.12.2010р. НБУ надіслав йому листа з роз'ясненням, що рішення    Орджонікідзевського  районного  суду м.Запоріжжя  від 15.04.2010р. не зобов'язує  ліквідатора банку внести його вимоги до переліку (реєстру) вимог кредиторів і що до вирішення його питання  треба додаткове звернення до суду про призначення його кредитором.

Враховуючі вищевикладене, позивач вважає, що  строк звернення до банку про визнання його кредитором та внесення до реєстру кредиторів ним пропущено з поважних причин і має бути продовженим (поновленим).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі до судового засідання не з’явилися, причину неявки суду не повідомили, про день і час слухання справи завчасно повідомлялися, у встановленому законом порядку, заперечень до позовної заяви не надали, у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності  відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Позивач не заперечує проти вирішення справи у порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що 05.12.2008 р. та 09.12.2008р. між позивачем та ОСОБА_2 комерційним «Трансбанк»(далі Банк) були укладені депозитні договори відповідно на суму 49900грн. та 43730грн.   термінами  до  06.03.2009р.  та 10.03.2009р.

01.03.2010р. Постановою НБУ прийнято рішення про ініціювання процедури ліквідації банку. Повноваження органів управління Банку, функції з управління та розпорядження його майном перейшли до ліквідатора ОСОБА_3 (м.Київ,   вул. Фізкультури, 9), але  банком   не   було   повідомлено позивача, що почалась процедура ліквідації, що є порушенням Договору.

В зазначений  місячний  строк (до 04.04.2010р.) позивач звернувся до банку про призначення його кредитором на суму неповернених вкладів та відсотків у розмірі 111 174,43грн., які йому було виплачено Фондом гарантування вкладів.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного  суду    м. Запоріжжя від 15.04.2010року позовні вимоги по справі ОСОБА_1 до  АКБ «Трансбанк»в особі відділення «Трансбанк»у м. Запоріжжя про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди було задоволено частково та стягнуто з АКБ «Трансбанк»в особі відділення «Трансбанк»у м. Запоріжжя суму неповернутих вкладів у розмірі 127 699,89грн. 12.07.2010р. йому було  видано  виконавчий лист.

Таким чином остаточна сума боргу банку з урахуванням виплаченої ФГВ складає 16 525,46 грн. (127 699,89 –111 174,43).

15.07.2010р.  позивач  звернувся з заявою та з оригіналом виконавчого листа до виконавчої служби Орджонікідзевського району м.Запоріжжя для примусового стягнення з банку призначених судом коштів.

02.08.2010р. Виконавча служба Орджонікідзевського району м.Запоріжжя відправила виконавчі документи для подальшого їх виконання Ліквідатору Банку. Однак виконавчий лист під час пересилки було загублено, тому на подання вконавчої служби   18.10.2010р.  ухвалою  Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя було  видано дублікат Виконавчого листа, який  видано позивачу 29.10.2010р.

01.11.2010р.    позивач    відправив    ліквідатору    банку    оригінал    дублікату виконавчого листа,  та   звернувся   до   НБУ   та   Прокуратури   м.Київа   з проханням  зобов'язати   банк   (ліквідатора)   включити  його  до   реєстру кредиторів банку. Але на це звернення  та інші банк (ліквідатор) не надав йому відповіді про причину відказу про включення його до реєстру кредиторів банку.

09.12.2010р. НБУ надіслав йому листа з роз'ясненням, що рішення Орджонікідзевського  районного  суду м.Запоріжжя  від 15.04.2010р. не зобов'язує  ліквідатора банку внести його вимоги до переліку (реєстру) вимог кредиторів і щодо вирішення його питання  треба додаткове звернення до суду про призначення його кредитором.

Відповідно до ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу напершу вимогу або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Статтею 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладнику проценти на суму вкладу у  розмірі, встанволеному договором банківського вкладу.

Відповідно ст ст 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За викладених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача законними, обґрунтованими, у зв?язку із чим, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст.  525, 526, 1060, 1061  ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212,  214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

               в  и  р  і  ш  и  в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до АКБ «Трансбанк»в особі відділення АКБ «Трансбанк»у м. Запоріжжя, Ліквідатора АКБ «Трансбанк»про продовження (поновлення) процесуальних  строків права визнання кредитором та внесення до реєстру кредиторів банку –задовольнити.

Продовжити (поновити) процесуальні строки та визначити ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кредитором ОСОБА_2 Банку «Трансбанк»на суму 16 525,46 (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 46 коп.) грн., згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2010року за винятком суми, виплаченої Фондом гарантування вкладів та внести суму 16 525,46 (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять гривень 46 коп.) грн.  до реєстру вимог кредиторів банку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів  з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                                                                 І.А.Крамаренко