ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" червня 2006 р. | Справа № 8/2/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.,
При секретарі Куриленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ „БТ „Південний Буг”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006р.
по справі № 8/2/06
за позовом ТОВ фірма „Ультратех-ЛТД”
до ВАТ „БТ „Південний Буг”
про стягнення 5 179,75 грн.,
встановив:
10.01.2006р. ТОВ фірма „Ультратех-ЛТД” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ „БТ „Південний Буг” 5 179,75 грн. у зв’язку з невиконанням останнім умов договору поставки промислових товарів № 010-04П від 26.12.2003р. За даною заявою ухвалою від 16.01.2006р. порушено провадження у справі № 8/2/06.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006р. позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням, ВАТ „БТ „Південний Буг” оскаржило його. В апеляційній скарзі просить скасувати та постановити нове рішення, яким у позові ТОВ фірма „Ультратех-ЛТД” відмовити. В обґрунтування своїх вимог послалось на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права та на те, що рішення не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи.
Представники сторін своїм правом на участь у судому засіданні не скористались. Належним чином сповіщені про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними ухвали суду від 01.06.2006р. Про причини не явки суд не повідомили. За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у їх відсутності за наявними матеріалами.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення, відповідність прийнятого судом рішення нормам чинного законодавства, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно матеріалам справи, 26.12.2003р. сторони уклали договір № 010-04П. 24.05.2004р. сторони підписали протокол розбіжностей за вищезазначеним договором, який є його невід’ємною частиною. Даним договором передбачено, що позивач поставляє та передає у власність, а відповідач приймає та оплачує промислові товари (комп’ютерне та периферійне обладнання). Асортимент, кількість, ціна та терміни поставки кожної партії товарів визначаються Сторонами у кожному конкретному випадку в заявці або рахунку-фактурі.
Відповідно до п.4.4. договору, покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника вартість поставленої партії товару на підставі наданого постачальником рахунку на кожну партію товару, або на підставі товарної накладної.
Згідно до п.4.6 договору, скоригованого протоколом розбіжностей, відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунки за поставлений товар по мірі продажу один раз у кожні сім календарних днів не пізніше вівторка чи середи. Якщо розрахунковий день випадає на офіційне свято, то перерахування коштів здійснюється у перший робочий день, який слідує за останнім святковим.
Як свідчать матеріали справи, сторони дотримувались умов договору та ніяких претензій до співпраці між ними не було.
Однак, 25.03.2005р. позивач направив відповідачу лист за вих. № 08/03-2005 з вимогою сплатити 5 949,75 грн. боргу у строк до 01.04.2005р.
Відповідач сплатив тільки 770 грн. Залишок боргу становить 5 179,75 грн.
Як свідчать матеріали справи, спір виник саме через суму боргу у розмірі 5 179,75 грн., якою є вартість персонального комп’ютера блокнот КМ 1400, модель СОМКМ-9206/8-3JПК, серійний номер NCD22E3L00142, який було передано позивачем відповідачу згідно видаткової накладної № 090/2004 від 01.06.2004р.
З позовними вимогами про стягнення з відповідача даної суми боргу ТОВ фірма „Ультратех-ЛТД” звернулось до господарського суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5 179,75 грн., а оскільки зобов’язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, суд на підставі ст.ст.526 та 530 ЦК України задовольнив позов ТОВ фірма „Ультратех-ЛТД”, стягнувши з ВАТ „БТ „Південний Буг” 5 179,75 грн.
Висновок суду відносно суми боргу обґрунтований на підставі зібраних доказів і не оскаржений відповідачем.
Однак, оскаржуючи рішення суду, відповідач послався на те, що відповідно до умов договору, скоригованого протоколом, він зобов’язувався здійснювати розрахунки за поставлений товар по мірі продажу, але даний комп’ютер не був реалізований, оскільки він був викрадений, а тому час розрахунку на його думку не настав.
За фактом крадіжки порушено кримінальну справу та по ній винесено вирок. Вказані обставини на думку скаржника свідчать про те, що мала місце така підстава для звільнення його від відповідальності, як випадок, тобто, порушення зобов’язання за відсутності вини, а тому потрібно було застосовувати при вирішенні спору положення статей 614 та 617 ЦК України.
В апеляційній скарзі відповідач послався й на те, що місцевий суд неправомірно застосував норми ст. 530 ЦК України, оскільки на його думку в даному випадку порядок оплати поставленого товару повністю узгоджується з вимогами ст. 692 ЦК України.
Аналізуючи статтю 692 ЦК України, колегія суддів зазначає, що дана стаття не містить приписів щодо прямої залежності обов’язку покупця розрахуватися за поставлений товар від факту реалізації відповідного товару. Крім того, дана стаття відноситься до врегулювання спорів, що виникають за договорами купівлі-продажу, а не поставки промислових товарів, а тому до вирішення даного спору потрібно застосовувати положення законодавства саме про виконання зобов’язання, що і було правомірно та обґрунтовано зроблено місцевим господарським судом.
Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк оплати товару в договорі прямо сторонами не визначений.
Частина друга ст.530 ЦК України передбачає, що якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, позивач листом № 08/03-2005р. від 25.03.2005р. звернувся до відповідача з відповідною вимогою сплатити 5 949,75 грн. боргу у строк до 01.04.2005р., яку частково відповідач виконав.
Посилання відповідача на порушення судом вимог ст.77 ГПК України безпідставне, оскільки дана стаття зобов’язує суддю відкласти розгляд справи у зв’язку з відсутністю сторін, у разі, якщо він вважає, що без них неможливо вирішити справу.
В даному випадку позивач надав усі необхідні матеріали для вирішення позову, а відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та наданні відзиву і доказів своїх заперечень, тому суд обґрунтовано на підставі ст.75 ГПК України розглянув позов без участі відповідача за наявними матеріалами.
На підставі викладеного та, приймаючи до уваги, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами як процесуального так і матеріального права, а наданий відповідачем до апеляційного суду протокол розбіжностей не впливає на правильність постановленого рішення, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -
постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2006р. у справі № 8/2/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „БТ „Південний Буг” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційну інстанцію протягом місяця.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська