ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р.

Справа № 1/34-05-879А

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.,

                                 Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Бабін В. В. –по довіреності

від відповідача: Жумбей Л. М. –по довіреності

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ „Армапродсервіс”

на постанову господарського суду Одеської області від 03.04.2006 р.

по справі № 1/34-05-879А

за позовом ЗАТ „Армапродсервіс”

до Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання недійсними актів та скасування постанов

     У лютому 2006 року ЗАТ „Армапродсервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсними актів за №№603-ОД, 604-ОД від 10.09.2004 р., складених Одеським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про правопорушення ЗАТ „Армапродсервіс” на ринку цінних паперів та скасування постанов Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за №№ 679-ОД, 680-ОД від 23.09.2004р. про стягнення штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних з ЗАТ „Армапродсервіс” в сумі 1700грн. та 3400 грн.

Постановою  господарського суду Одеської області від 03.04.2006 р. ( суддя  – Гарник Л. Л.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постанова вмотивована наступним: згідно наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення, оскаржувані постанови №№ 679-ОД, 680-ОД від 23.09.2004р. були відправлені на адресу ЗАТ „Армапродсервіс” та вручені 04.10.2004 р.; річний строк для оскарження зазначених постанов в порядку адміністративного судочинства закінчився до того, як ЗАТ „Армапродсервіс” звернулося до господарського суду з відповідним позовом, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову; позовні вимоги про визнання недійсними актів за №№603-ОД, 604-ОД від 10.09.2004 р. є необгрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню, оскільки акти перевірок не мають обов’язкового характеру та у цьому зв’язку в порядку адміністративного судочинства оспорюватись не можуть.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ЗАТ „Армапродсервіс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ЗАТ „Армапродсервіс”, з огляду на порушення судом норм процесуального права.

При цьому скаржник посилається на наступне: судом порушені вимоги п.п. 3,4 ст. 7, ч.1, 4 ст. 11, ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме не враховані пояснення позивача стосовно неотримання постанов ДКЦПФР; суд не витребував у відповідача доказів отримання повідомлень про вручення поштового відправлення; судом не було звернуто увагу на постанови господарського суду Одеської області за № 27/145-05-3805, №27/146-05-3806, з яких вбачається, що Одеське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не надало доказів витребування у ЗАТ „Армапродсервіс”  інформації, за ненадання якої на Товариство були накладені штрафні санкції; твердження суду щодо ненормативного характеру оскаржуваних актів суперечить матеріалам справи; судом не розглядалось питання щодо наявності у відповідача компетенції щодо накладення штрафних санкцій за зазначені у актах та постановах правопорушення.

Представник Одеського територіального управління ДКЦПФР у засіданні суду апеляційної інстанції виклав свою думку щодо законності та обгрунтованості оскаржуваної постанови від 03.04.2006 р., просить постанову залишити в силі.

Судом першої інстанції встановлено, що контрольною групою Одеського територіального управління ДКЦПФР в ході здійснення контролю за реєстрацією акціонерів  ЗАТ „Армапродсервіс” на загальних зборах 20.08.2004 р. було виявлено вчинення позивачем правопорушень на ринку цінних паперів, а саме опублікування  повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів за місцезнаходженням товариства менш ніж за 45 днів та доведення до відома акціонерів про зміни порядку денного загальних зборів менш ніж за 10 днів до їх проведення. Факти правопорушень відображені в актах №№ 603-ОД, 604-ОД  від 10.09.2004 р., на підставі котрих були прийняті Постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 23.09.2004 р. №№ 679-ОД, 680-ОД. Ці постанови були направлені ЗАТ „Армапродсервіс” та вручені останньому згідно повідомлень про вручення поштового відправлення 04.10.2004 р.

Встановивши наведене, місцевий господарський суд зазначив, що позивач пропустив  річний строк для звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження цих постанов, що є безумовною підставою для відмови у позові відповідно до ст. 100 КАС України.

Судом апеляційної інстанції в ході апеляційного провадження встановлено наступне.

Під час проведення  контролю за  реєстрацією акціонерів, прибулих для участі  у загальних зборах ЗАТ „Армапродсервіс”, які відбулись 20.08.2004 р., контрольною групою Одеського територіального управління ДКЦПФР встановлено, що  опублікування  повідомлення  про проведення  загальних зборів акціонерів ЗАТ „Армапродсервіс” за місцезнаходженням  товариства, призначених на 20.08.2004 р., надруковано менш ніж за  45 днів, що на думку  відповідача є  порушенням вимог ст. 43 ЗУ „Про господарські товариства” і підтверджується газетою  „Одеський вісник” від 07.07.2004 р. за № 124 (3119) .

          На підставі  викритого правопорушення  у відношенні ЗАТ „Армапродсервіс” був складений акт  про правопорушення на ринку цінних паперів № 603- ОД від 10.09.2004 р., відповідно  до якого винесена Постанова про  накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 679 –ОД від 23.09.2004 р., згідно котрої позивач підлягає фінансовій санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Зазначена постанова була направлена ЗАТ „Армапродсервіс” та вручена останньому 04.10.2004 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №9918 та листа Одеського територіального управління ДКЦПФР  вих. №02/27/922 від 29.09.2004 р. (а.с. 51-53).

Крім того, під час проведення  контролю за  реєстрацією акціонерів, прибулих для участі  у загальних зборах ЗАТ „Армапродсервіс”, які відбулись 20.08.2004 р., контрольною групою Одеського територіального управління ДКЦПФР встановлено, що  про зміну порядку денного та місце проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ „Армапродсервіс”,  призначених на 20.08.2004 р., акціонерів повідомлено менш ніж за 10 днів до дня проведення зборів, що на думку  відповідача є  порушенням вимог ч.2 ст. 43 ЗУ „Про господарські товариства”, що підтверджується реєстром відправки замовних листів від 12.08.2004 р.  ЗАТ „Армапродсервіс”, наявним у матеріалах справи (а.с. 67).

          На підставі  викритого порушення  у відношенні ЗАТ „Армапродсервіс” був складений акт  про правопорушення на ринку цінних паперів № 604- ОД від 10.09.2004 р., відповідно  до якого винесена Постанова про  накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 680 – ОД від 23.09.2004 р. Цією постановою  на позивача накладено санкцію у вигляді штрафу  у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Постанова №680-ОД від 23.09.2004 р. була направлена позивачу і отримана останнім 04.10.2004 р. згідно того ж повідомлення №9918  та листа Одеського територіального управління ДКЦПФР від 29.09.2004 р.

Як вбачається з матеріалів справи, згадані постанови Одеського територіального управління ДКЦПФР у лютому 2006 р. оскаржені позивачем до господарського суду Одеської області  шляхом подання адміністративного позову, який був розглянутий господарським судом Одеської області відповідно до п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям оскаржуваної постанови про відмову у позові.

Підставою відмови у позові суд першої інстанції зазначив закінчення річного строку для оскарження постанов Одеського територіального управління ДКЦПФР в порядку адміністративного судочинства до дня звернення ЗАТ „Армапродсервіс” до суду з позовом  і статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, а також ту обставину, що відповідач наполягав на цьому в процесі розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи  та відповідність ним висновків суду, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Застосування санкцій за вказані в оскаржуваних постановах відповідача  правопорушення на ринку цінних паперів грунтується на ч. 3 ст. 11 ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” №448/96-ВР від 30.10.1996 р.  ( в редакції Закону від 18.11.1997 р. №642/97-ВР).

Відповідно до ст. 16 цього Закону (із змінами, внесеним згідно із Законом від 06.09.2005 р. №2804-IV ) спори, що виникають в ході застосування цього Закону, вирішуються судом у встановленому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З врахуванням наведеного, з набранням з 01.09.2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України спір щодо  оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, яким у даній справі є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в особі Одеського територіального управління, набув характеру адміністративного спору і має вирішуватись окружним адміністративним судом (за предметною підсудністю, встановленою ч. 3 ст. 18 КАС України), повноваження котрого до початку  діяльності цього суду належать місцевому господарському суду (п. 6 розділу 7 КАС України).

До 04.10.2005 р. (дата набрання чинності ЗУ №2804- IV від 06.09.2005 р.) спори, що виникають у ході застосування ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”  вирішувались судом або господарським судом (редакція ст. 16 Закону, що діяла  до 04.10.2005 р.), і були підвідомчі господарським судам згідно ст. 12 ГПК України. Для звернення до господарського суду на підставі ст. 21 ЦК України (з 01.01.2004 р.) з таким позовом був встановлений загальний строк позовної давності у 3 роки.

Системний аналіз наведених норм законодавства надає підстави для висновку, що річний строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом  для ЗАТ „Армапродсервіс” почав перебіг з 04.10.2005 р., оскільки змінами у ст. 16 ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, внесеними згідно із Законом №2804- IV від 06.09.2005р., фактично встановлюється вирішення таких спорів саме адміністративним судом у встановленому  Кодексом адміністративного судочинства України порядку, тобто був виключений інший порядок судового провадження, про який йдеться у ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин, твердження ЗАТ „Армапродсервіс” щодо дотримання ним річного строку звернення до адміністративного суду з позовом заслуговують на увагу і відповідають викладеному, хоча і засновані на помилковій позиції, зазначеній щодо цієї обставини у позовній заяві.

Відповідно, протилежна думка відповідача суперечить наведеному і не повинна була враховуватись як підстава для відмови у позові в процесі розгляду спору судом першої інстанції, який припустився в цій частині  порушення норм процесуального права (ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України) і неправильного застосування ч. 1 ст. 100 КАС України.

Вказані процесуальні порушення призвели до неправильного вирішення  справи, що і є підставою відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України для часткового скасування оскаржуваної постанови і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” №448/96-ВР від 30.10.96 р. (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваних постанов) та розділом 18 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій затверджених Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 09.01.97 р. №2 (у редакції Рішення ДКЦПФР № 27 від 13.02.01 р.) з подальшими змінами та доповненнями, - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи:

          - за випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних паперів відповідно до чинного законодавства –у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій;

          - за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством, - у розмірі до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

          - за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації –у розмірі до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

          - за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів –у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Як зазначено в Постанові Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 680 –ОД від 23.09.04 р. санкція у вигляді штрафу накладається на відповідача за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації відповідно до ст. 11 цього Закону.

Як зазначено в Постанові Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 679 –ОД від 23.09.04 р. санкція у вигляді штрафу накладається на відповідача за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації відповідно до ст. 11 цього Закону.

Згідно зі ст. 1 ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” державне регулювання  ринку  цінних  паперів   -   здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за  ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону державне регулювання  ринку  цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Частина 1 ст. 6 Закону встановлює, що Державна комісія  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку  є державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її центральний апарат і територіальні органи.

Серед завдань Державної комісії  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку  закон визначає, зокрема, захист прав інвесторів шляхом застосування  заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень  (п.4 ч.1 ст. 7 Закону).

Відповідно до ст. 3 ЗУ №448/96-ВР від 30.10.1996 р. ( в редакції згідно із Законом України від 20.11.2003 р. №1294 –IV, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов №№ 679-ОД, 680-ОД) державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:

-   прийняття актів законодавства з питань  діяльності  учасників ринку цінних паперів;

 -   регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;

-    видача спеціальних    дозволів   (ліцензій)   на   здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

-     заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

-     реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

 -   контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

  -  створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

  - контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та  особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

  -  встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

-     контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

-     контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

-     проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Вичерпний перелік повноважень Державної комісії  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку наведений у ст. 8 Закону; зокрема, у п. 9 цієї статті зазначається, що Комісія має право проводити   самостійно  чи  разом  з  іншими  відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій.

Як зазначається в оскаржуваних постановах Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №№ 679-ОД, 680-ОД від 23.09.2004р. санкції у вигляді штрафів накладені на ЗАТ „Армапродсервіс” за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації, що згідно ст. 11 ЗУ„Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” є правопорушенням на ринку цінних паперів, причому правопорушенням відповідач вважає несвоєчасне надання інформації акціонерам ЗАТ „Армапродсервіс”, чим порушуються  вимоги ч. 2ст. 43 ЗУ „Про господарські товариства”.

Ст. 11 ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” передбачає вичерпний перелік порушень на ринку цінних паперів, за котрі передбачено накладення штрафів. Зі змісту оскаржуваних  постанов №№ 679-ОД, 680-ОД і позиції представника Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, викладеної у відзиві на позов та у поясненнях в засіданні суду апеляційної інстанції вбачається застосування уповноваженою особою відповідача штрафів у сумі 1700 грн. та 3400грн. саме за недодержання ЗАТ „Армапродсервіс” вимог ч. 2 ст. 43 ЗУ „Про господарські товариства”.

Між тим, вказані порушення, хоч би вони і мали місце, ні в якому разі не є правопорушеннями на ринку цінних паперів, стосуються лише корпоративних прав акціонерів ЗАТ „Армапродсервіс”, захист яких здійснюється судом  відповідно ст. ст. 16, 98 ЦК України за умови подання відповідного позову.

При цьому ані з матеріалів справи, ані з пояснень представника Одеського теруправління не вбачається, що відповідач відповідно до положень ст. 71 ч. 2 КАС України довів правомірність свого рішення про накладення санкцій в частині розповсюдження застосування штрафів за несвоєчасне надання інформації на випадки неналежного сповіщення Товариством про проведення загальних зборів та зміни у порядку денному своїх акціонерів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну комісію з  цінних  паперів  та  фондового  ринку, затвердженого Указом Президента України за №861/2002 від 25.09.2002 р. Державна комісія  з  цінних  паперів  та  фондового  ринку є центральним органом  виконавчої влади зі спеціальним статусом і  підпорядкована Президентові України, підзвітна Верховній Раді України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що оскаржувані  постанови №№ 679-ОД, 680-ОД від 23.09.2004 р. прийняті Одеським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з порушенням (не на підставі) ст. 11 ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, з перевищенням повноважень та з використанням повноважень, наданих  п. 14 ст. 8, п. 4 ч. 1 ст. 7 цього Закону, не з метою, з якою ці повноваження надані, отже є протиправними, що є підставою для їх скасування і задоволення позову ЗАТ „Армапродсервіс” в цій частині.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними актів №№ 603-ОД, 604-ОД від 10.09.2004 р., на підставі котрих прийняті протиправні  Постанови Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №№ 679-ОД, 680-ОД від 23.09.2004 р., місцевий господарський суд правомірно відмовив у їх задоволенні враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” ( в редакції  цієї статті, чинній на момент прийняття постанов) штрафи, передбачені статтею  11  цього  Закону,  накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії чи головою відповідного територіального органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 11, уповноваженою особою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Отже, оспорені позивачем акти тільки засвідчують  факт правопорушення, а рішення з цього приводу оформлюється постановою згідно ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Вимога про визнання недійсними актів, які не є рішеннями органу владних повноважень, спір про оскарження котрих віднесено до компетенції адміністративних судів, не передбачена ч.3 ст.105 КАС України, а підстави вважати, що ця вимога спрямована на захист прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, тому може міститись згідно ч. 4 ст. 105 КАС України в позовній заяві, у даному випадку відсутні.

Судова колегія вважає, що встановленням у судовому рішенні протиправності оскаржуваних постанов та їх скасуванням права та інтереси позивача в спірних правовідносинах захищаються і гарантуються судом вичерпно.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

За цих обставин оскаржуване судове рішення в частині відмови  ЗАТ „Армапродсервіс” у визнанні  недійсними актів Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №№ 603-ОД, 604-ОД від 10.09.2004р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ЗАТ „Армапродсервіс” в цій частині –без задоволення

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 6 ст. 94  КАС України судовий збір, сплачений позивачем, присуджується з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 94;  160 ч. 3; 167 ч. 4; 185;195; 196; 198; 202; 205 ч.ч. 2, 4; 207;

п. 6 розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.          Апеляційну скаргу ЗАТ „Армапродсервіс” задовольнити частково.

2.          Постанову господарського суду Одеської області від 03.04.2006 р. скасувати в частині відмови у позові ЗАТ „Армапродсервіс” про скасування постанов №№ 679-ОД, 680-ОД від 23.09.2004 р.; позов в цій частині задовольнити.

3.          Скасувати постанови Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 679-ОД та №680-ОД від 23.09.2004 р. про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

4.          В іншій частині постанову господарського суду Одеської області від 03.04.2006 р. залишити без змін.

5.          Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства в Одеській області  на користь ЗАТ „Армапродсервіс”  68, 75 грн. держмита, сплаченого при поданні позову та за розгляд апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України з моменту проголошення.

Право, порядок та строк касаційного оскарження визначаються згідно зі ст. ст. 13, 211, 212 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 20.06.2006 р.

Головуючий суддя:                                                                                   Мишкіна М.А.

Судді:                                                                                            Таценко Н.Б.

                                                                                           Сидоренко М.В.