копія  

                                                                                                                             № 2- 145/11р.

                                                                     Р І Ш Е Н Н Я                                                

                                                            І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И                                              

         18 квітня    2011 року Решетилівський районний суд Полтавської області в складі :

                                              головуючого –судді Беркути Л.Г.

                                             при секретарі - Захарченко Л.Я.

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  сільської   ради  про  визнання права власності,  -

                                                      В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом  до  ОСОБА_2 сільської    ради про визнання права власності на житловий будинок та господарсько-побутові споруди, посилаючись на те, що 17 березня 2008 року   в с.Пустовари     Решетилівського району Полтавської області, помер її батько ОСОБА_3.

          Після його смерті  залишилася  спадщина у вигляді побудованого ним в 1968 році житлового будинку, господарсько-побутових споруд, які знаходяться за адресою вул.Матросова, 24 с.Пустовари  Решетилівського району Полтавської області, та розташовані на його  земельній ділянці площею 0,0800 га, яка була надана батькові у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вона   є спадкоємцем   за заповітом,інших спадкоємців які мають обов’язкову частку не має.

В зв’язку з тим,  що батько,  належним чином  не оформив  своє право власності на вказаний будинок та господарсько-побутові споруди,  тому нотаріальна контора не має змоги видати їй свідоцтво про право на спадщину.

У  судове засідання позивачка та її представник  ОСОБА_4 не з’явилися, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі,  позовні вимоги підтримує   в повному обсязі.

  Представник відповідача ОСОБА_2  сільської ради у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі,  проти задоволення позову не заперечує.          

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстави ухвалює рішення про задоволення позову .

Судом  встановлено, що 17 березня 2008  року в с.Пустовари   Решетилівського району Полтавської області , помер ОСОБА_3  , який  є батьком позивачки / а.с.4/

У відповідності з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

З ксерокопії заповіту від 05 липня 2001 року вбачається, що ОСОБА_3 належний йому житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходяться в селі Пустовари по вулиці Матросова, 24 та земельною ділянкою, що прилягає до цього будинку, а також все інше майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те,що належить йому  на день смерті повністю заповів ОСОБА_1  /а.с.5/

З ксерокопії Державного акту № 678902 на право власності на земельну ділянку вбачається, що  ОСОБА_1  є власником земельної ділянки площею 0,0800га, що розташована в с.Пустовари Решетилівського району Полтавської області та призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських будівель та споруд./а.с.7/

З довідки завідуючої держнотконтори від 14 жовтня 2009 року № 2-14/497 вбачається, що спадщину на житловий будинок , що знаходиться за адресою с.Пустовари вул..Матросова, 24  Решетилівського району Полтавської області   , після померлого  17 березня   2008  року ОСОБА_3  , оформити на ім’я ОСОБА_1 немає змоги, так як відсутній правоустановлювальний  документ, який би підтверджував її  право власності на цей будинок,спадщину прийняла за заповітом  ОСОБА_1 ./а.с.10/

У відповідності з ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки ОСОБА_1 прийняла  спадщину оформивши на себе земельну ділянку, але в зв’язку із тим, що вона не має правоустановлюючого документу на житловий  будинок ,  на який  вона має право власності, тому її  позов підлягає до задоволення.

Таким, чином визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст.392,  1268 ЦК України, ч.4 ст.130, ч. 4 ст.ст 174, 213,215 ЦПК України , суд,  

                                                            В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити.

Визнати  належність  житлового будинку, господарсько-побутових   споруд: прибудову зазначений в технічному паспорті літерою «б», сараї зазначені в технічному паспорті літерою «Б1,б2,В,Г», навіс зазначений в технічному паспорті літерою «б1», погріб зазначена в технічному паспорті літерою «в», літню кухню зазначену в технічному паспорті літерою «Б», вбиральню зазначену в технічному паспорті літерою «Д», колодязь зазначений в технічному паспорті літерою «И»,  які розташовані   за адресою вул.Матросова 24 с.Пустовари  Решетилівського району  Полтавської області, як попередньому власнику  ОСОБА_3  , померлого 17 березня   2008  року,  та визначити ОСОБА_1  , як спадкоємця, наступним власником  вказаного будинку, господарсько-побутових   споруд, визнавши за ОСОБА_1 право власності   на  даний  житловий будинок та  господарсько-побутових  споруд.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного  суду  Полтавської області через  Решетилівський районний суд Полтавської області шляхом подачі  в 10 денний строк з дня проголошення  рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                        підпис

З оригіналом:                             вірно

Голова Решетилівського

районного суду:                                                              ОСОБА_5

Рішення вступило в законну силу 29 квітня  2011 року.