Справа  №2а-788 /2011р.

                                               П О С Т А Н О В А

                                   І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И   

14 березня 2011 року Суддя Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні в місті Макіївці  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю,

                                                     В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю, в якому зазначила, що вона є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалід  третьої групи безстроково, знаходиться на обліку у відповідача, вона зверталася до відповідача із заявою про перерахунок  її державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.11.2006 року з проведенням доплати недоотриманих сум, у перерахунку пенсії їй відповідачем було відмовлено, внаслідок протиправних дій відповідача за період з 01.11.2006 року вона недоотримала значну суму грошових коштів, тому просить визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку розміру її пенсії за вказаний період відповідно з діючим законодавством України протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок її державної пенсії із рахунку шести мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, додаткової пенсії –50% мінімальної пенсії за віком –прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 01.11.2006 року з проведенням доплати недоотриманих сум. Просила поновити строк звернення до суду.

До судового засідання позивач ОСОБА_2 не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.                        

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду  повідомлені належним чином, в письмових запереченнях, що надійшли на адресу суду, просять розгляд справи проводити у їх відсутності.

Згідно письмових заперечень наданих відповідачем, вбачається, що позов не визнають, посилаючись на те, що ОСОБА_2 дійсно є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаному з  роботою по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в Управлінні  пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки та отримує пенсію. Згідно вимог ст. 54 зазначено Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи, відносно яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижче  шести мінімальних пенсій за віком. Разом з цим, постановою КМ України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» визначено, що розмір основної пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1987 –1990 роках по 3 групі інвалідності, не може бути нижче ніж 760 грн. Таким чином, Управлінням  ПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки проведені всі підвищення  пенсії ОСОБА_2 згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і законні підстави для перерахунку пенсії з 01.11.2006 року відсутні. Просять в задоволенні позову відмовити позивачеві у повному обсязі.

Ухвалою судді про відкриття провадження по справі від 10 грудня 2010 року даний адміністративний позов було залишено без розгляду в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки  та зобов’язання здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії за період з 01.11.2006 року по 08.06.2010 року включно.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов в межах розглянутих судом позовних вимог підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 віднесена до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням та є інвалідом 3-ої групи (арк.с.2-3).

Позивач звернулася до УПФУ в Центрально-Міському районі м.Макіївки із заявою про перерахунок пенсії, 23.11.2009 р. начальник Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки рішенням відмовив позивачу у перерахунку зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку (арк.с.7).

Згідно ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.

З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року №1058-4, преамбула якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного  пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законом про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визнане ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 01 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»на місяць згідно із законом №489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною для пенсій, призначених у 2006-2007 році відповідно до Закону України №3235-15 від 20.12.2005 р.

Проаналізувавши норми даної статті, суд приходить до висновку, що ними призначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році.

Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»( крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсій: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особа, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України №231-У від 05.10.2006 р., який набрав чинності з 31.10.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушення цього права шкоди».

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія відповідно до ст.53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на  ОСОБА_2 як віднесену до першої категорії.

Частина перша та друга даної статті передбачає призначення пенсії за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але у всіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у наведених роках не може перевищувати 3000 грн.

Частиною 3 статті 54 вказаного Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом №3108-4 від 17.11.2005 р.) передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у якому призначення пенсії по інвалідності визначено розділом 4 (ст. 30-35 Закону).

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – шести мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій у зв’язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року №523 (із змінами та доповненнями).

Даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій.

Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14 Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року №2017-111, згідно із ст.1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіціальних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва та чи захворювання, і пенсій у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523. Ця Постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону України № 796-ХП, а в пункті 2 постанови від 03.01.2002 року № 1 КМУ встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунк пенсій, всупереч положення зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України,  міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тому, керуючись загальними засадами приорітету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796-ХП, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі  про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрат годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

При цьому, положення ч. 3 ст. 28 Закону України № 1058-1У не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті.

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи із положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» що діяли у попередній редакції (тобто до внесення до нього змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких  законодавчих актів України»та на Постанови Кабінету Міністрів України за № 530 від 28 травня 2008 року та за № 654 від 16.07.2008 року.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадян в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою  даного права є виконання прийнятих на себе зобов`язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку,  що дії відповідача щодо виплати пенсії позивачу (державної і додаткової пенсії) у розмірах, менших від визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є протиправними.

Тому суд вважає дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, неправомірними, і вважає за необхідне зобов’язати відповідача зробити такий перерахунок з 09 червня 2010 року по день винесення рішення, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених у законах Про Державний бюджет України на відповідний рік.

На підставі викладеного, ст.ст. 1, 13, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.8  Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 22, 50 Конституції України, ст.ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 22 Конституції України, та керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 14, 15, 23, 69-71, 79, 86, 87, 98, 104, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                              П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області про визнання неправомірними, зобов`язання провести перерахунок пенсії задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50 ч. 4, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Зобов`язати Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Макіївки Донецької області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної і додаткової) відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб,  починаючи з 09 червня 2010 року по 14 березня 2011 року включно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Центрально-міський районній суд міста Макіївки, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.        

Суддя:                                                   І.В. Яременко