ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

26 вересня 2006 р.

№ 8/46

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітет України, м. Київ  (далі –АМК)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2006 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2006

зі  справи  №  8/46

за позовом  АМК

до товариства з обмеженою відповідальність “Сентоза Ойл”,                                  м. Дніпропетровськ (далі –ТОВ “Сентоза Ойл”)     

про стягнення 72 245 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача –Федосієнко М.М.,

відповідача –Січеславського І.А.

          

          За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

          Позов подано про стягнення 37 122 520 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 37 122 520 грн. пені за несплату зазначеного штрафу у встановлені строки згідно з рішенням АМК від 14.10.2003 № 345-р.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2006 (суддя Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 (колегія суддів:             Виноградник О.М. –головуючий, судді Коршун А.О. і Прудніков В.В.), у позові відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) виходили з того, що позовні вимоги в даній справі є конкурсними в розумінні статті 1 Закону та не заявлялися позивачем у встановлений Законом строк й відтак вважаються погашеними.

          У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АМК просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій і прийняти рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням названими судовими інстанціями у розгляді  даної справи статті 14 Закону.

          Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Такий порядок передбачено, зокрема, частиною першою статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, відповідно до припису якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень органів АМК підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Водночас це стосується й розгляду справ за позовами органів АМК про стягнення з суб’єктів господарювання сум штрафів та пені у зв’язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Перевіривши повноту встановлення попередніми  судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального  і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з даної справи та передачі останньої на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- згідно з рішенням АМК від 14.10.2003 № 345-р:

дії ТОВ ”Сентоза Ойл” та товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Авіас”  (далі –ТОВ фірма “Авіас”), які полягали у реалізації договору від 01.07.2001 № 01-08/пр та погодженні конкурентної поведінки, що призвело до обмеження конкуренції, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися встановлення умов реалізації світлих нафтопродуктів;

за це порушення на ТОВ “Сентоза Ойл” на підставі абзацу другого частини другої статті 52 названого Закону накладено штраф у сумі                     18 561 260 грн.;

дії ТОВ “Сентоза Ойл” і ТОВ фірми “Авіас”, які полягали в укладенні згаданого договору без отримання у встановленому порядку дозволу АМК, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 5 статті 50 та частиною п’ятою статті 10 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді здійснення суб’єктами господарювання узгоджених дій, заборонених згідно з частиною п’ятою статті 10 названого Закону;

за це порушення на ТОВ “Сентоза Ойл” накладено штраф у сумі                    9 280 580 грн.;

крім того, названі товариства з обмеженою відповідальністю внаслідок укладення між собою згаданого договору та усунення взаємної конкуренції кожне досягло монопольного (домінуючого) становища на ринках роздрібної торгівлі бензинами у межах м. Дніпропетровська із сукупними частками відповідно понад 47 та 50 відсотків;

у зв’язку з цим згідно з абзацом  другим статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” на ТОВ “Сентоза Ойл” накладено штраф у сумі 18 561 260 грн.;

загальний розмір штрафу згідно з цим рішенням АМК становить              37 122 520 грн.;

- сума пені, обчислена згідно з частиною п’ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції”, складає 37 122 520 грн.;

- на час розгляду даної справи місцевим та апеляційним господарськими судами ТОВ ”Сентоза Ойл” суми штрафу та пені не сплатило;

- 05.08.2005 господарським судом Дніпропетровської області щодо ТОВ “Сентоза Ойл” порушено провадження у справі про банкрутство № Б 29/154/05, про що опубліковано оголошення в газеті “Голос України” від 07.09.2005         № 167;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2006 зі справи № Б 29/154/05 затверджено реєстр кредиторів, а вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені до ТОВ “Сентоза Ойл” в тридцятиденний строк після публікації зазначеного оголошення, визнано погашеними;

- АМК протягом згаданого строку не подано до господарського суду письмову заяву з вимогами до ТОВ “Сентоза Ойл” та документи на підтвердження цих вимог;

- вимоги АМК до ТОВ “Сентоза Ойл” виникли до порушення провадження у справі про банкрутство № Б 29/154/05.

Відповідно до статті 14 Закону:

- конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують;

- вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

За приписами абзацу шостого статті 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

У розумінні Закону грошове зобов’язання –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (абзац сьомий статті 1).

Закон України “Про захист економічної конкуренції”, на підставі приписів якого ТОВ “Сентоза Ойл” нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Тобто Закон України “Про захист економічної конкуренції” не регулює ні цивільно-правові відносини, а ні відносини у сфері оподаткування.

Відтак економічні санкції, застосовані АМК на підставі Закону України  “Про захист економічної конкуренції”, не пов’язані з невиконанням  чи неналежним виконанням ТОВ “Сентоза Ойл” грошового або податкового зобов’язання, а тому попередні судові інстанції безпідставно застосували до відносин  сторін у даній справі положення статті 14 Закону.

У зв’язку з цим названі судові інстанції не перевірили належним чином правильність нарахування АМК суми відповідних санкцій, зокрема пені. Касаційна ж інстанція  згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити фактичні обставини справи, що мають значення для її розгляду, визначитись з дійсними правами і обов’язками сторін та правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, й прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України                             

                                         ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 зі справи № 8/46 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

                                                                                                         

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк                   

Суддя                                                                                              Б.  Львов