№ 1-37
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2007 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С.М., при секретарях ДЮРДЄВІИ О.Д. і ЗАГОРОДНІЙ Ю.М, за участю військового прокурора Сумського гарнізону підполковника юстиції ВІТКА В.А., захисника - адвоката ОСОБА_11, потерпілого ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету
курсанта ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1у місті Білогорськ, Амурської області, Російської Федерації, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не судимого, призваного на військову службу у липні 2004 року Сумським РВК міста Суми,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст.406 ч.2 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
1 грудня 2006 року, близько 7 години ранку в їдальні медичного пункту військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету ОСОБА_1в присутності інших військовослужбовців, висловлюючи своє невдоволення з приводу того, що курсант ОСОБА_2не приніс йому їжу на сніданок з курсантської їдальні військового інституту, демонструючи свою уявну перевагу над останнім, за відсутності між ними відносин підлеглості, стиснув потерпілому рукою шию, після чого перевернув посуд з чаєм над головою ОСОБА_2та наніс удар дном вказаного посуду по голові останньому. В подальшому, підсудний наніс удар кулаком зверху по посуду для чаю, який знаходився на голові потерпілого.
Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_1заподіяв потерпілому ОСОБА_2легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я. В зв'язку з цим, ОСОБА_2знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині А-3306 з 11 по 21 грудня 2006 року.
Своїми діями ОСОБА_1порушив вимоги ст.ст.11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військовослужбовців у відносинах між собою додержуватись правил військової ввічливості, проявляти взаємну повагу та витримку і не допускати негідних вчинків.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, пояснивши, що, прийшовши в ранці 1 грудня 2006 року на сніданок в їдальню медичного пункту, він побачив, що посуд для їжі був порожній. Знаючи про те, що ОСОБА_2ходив за їжею в курсантську їдальню, він, ОСОБА_1, почав висловлювати своє невдоволення з цього приводу до останнього та при цьому наніс удар кулаком і ногою по столу в їдальні та плюнув в бік ОСОБА_2, який стояв напроти нього, ОСОБА_1. Будь-яких ударів ОСОБА_2він не наносив і тілесних ушкоджень не завдавав. Як далі пояснив підсудний, через деякий час він почув звук та, повернувшись побачив, що ОСОБА_2виходить з їдальні, тримаючись рукою за голову. Також підсудний зазначив, що у відносинах підлеглості з потерпілим не знаходився.
Незважаючи на не визнання ОСОБА_3своєї вини, його вина у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, що виразилося в заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я, підтверджується усією сукупністю досліджених в судовому засіданні інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності.
Як пояснив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, знаходячись на стаціонарному лікуванні у медичному пункті інституту, вранці 1 грудня 2006 року, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 йти за їжею, він з власної ініціативи пішов за їжею до курсантської їдальні, звідки приніс повний сніданок лише на себе, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а на інших військовослужбовців, які знаходилися на лікуванні у медичному
пункті взяв лише яйця, масло, хліб, чай та цукор. Під час сніданку до їдальні зайшов ОСОБА_1, який, побачивши, що посуд для їжі порожній, почав з цього приводу висловлювати претензії до нього, ОСОБА_2. При цьому, ОСОБА_1 схопив його шию пальцями руки і почав стискувати. Однак, ОСОБА_4 припинив дії ОСОБА_1, відтягнувши руку останнього з його, ОСОБА_2, шиї.
Як далі пояснив потерпілий, ОСОБА_1, продовжуючи висловлювати своє невдоволення підійшов до столу, за яким знаходився він, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, взяв посуд з чаєм зі столу та перевернувши його одів йому, ОСОБА_2У, на голову. При цьому, ОСОБА_1наніс удар дном вказаного посуду йому по голові. В той же час, він, ОСОБА_2, відчув удар зверху по вказаному посуду, який вже знаходився на його голові. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 йому повідомили, що удар зверху по посуду наніс ОСОБА_1кулаком. Внаслідок цього, у нього, ОСОБА_2, з голови потекла кров та на волосяному покрові голови і на лобі виникло почервоніння від гарячого чаю, в зв'язку з чим, він, ОСОБА_2, відразу звернувся за медичною до чергової медсестри ОСОБА_6, якій розповів про те, що травму голови йому спричинив ОСОБА_1. Крім того, про вказані обставини він того ж дня доповів в приміщенні медичного пункту начальнику інституту - ОСОБА_7, начальнику медичної служби - ОСОБА_8 і начальнику поліклініки -ОСОБА_9. Як далі пояснив потерпілий, у зв'язку з отриманою травмою голови, він з 11 по 21 грудня 2006 року знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині А-3306 в місті Харкові. Також потерпілий зазначив, що особистих рахунків з ОСОБА_3він не мав, у відносинах підлеглості з ним не знаходився. Крім того, потерпілий уточнив, що під час знаходження з отриманою травмою голови у медичному пункті інституту батько ОСОБА_1 з власної ініціативи придбав йому, ОСОБА_2У, для лікування травми голови ліки за переліком визначеними лікарем медичного пункту.
З дослідженої в суді розписки ОСОБА_2від 1 грудня 2006 року начальнику військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету, яка була вилучена в ході обшуку 20 березня 2007 року у службовому кабінеті останнього вбачається, що він, ОСОБА_2, зобов'язується в разі вирішення його питань щодо лікування, відшкодування на його користь матеріальних збитків і моральної шкоди, не звертатися до органів прокуратури по факту спричинення йому тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_1.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 - очевидець події пояснив, що вранці 1 грудня 2006 року близько 7 години, знаходячись в їдальні медичного пункту, він бачив, як ОСОБА_1, висловлюючи претензії до ОСОБА_2з приводу того, що останній не приніс йому картоплю на сніданок, схопив ОСОБА_2рукою за шию і почав душити. Однак, ОСОБА_4 відтягнув руку ОСОБА_1 з шиї ОСОБА_2. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи висловлювати своє невдоволення, схопив зі столу посуд з гарячим чаєм, та перевернувши його, одів на голову ОСОБА_2і відразу наніс удар кулаком руки зверзу по вказаному посуду, який був на голові у ОСОБА_2. При цьому, у ОСОБА_2почервоніла голова і потекла кров, в зв'язку з чим, останній пішов за допомогою до чергової медсестри ОСОБА_6.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 - начальник медичної служби військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету пояснив, що, прибувши на службу 1 грудня 2006 року близько 7 години 45 хвилин ранку, йому медична сестра ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_2вранці під час сніданку отримав травму голови. В ході огляду ОСОБА_2, він, ОСОБА_8, виявив у останнього рану в лівій тім'яній області голови і опік першого ступеня волосяної частини голови. При цьому, ОСОБА_2йому повідомив, що травму голови йому спричинив ОСОБА_1шляхом нанесення удару по голові посудом для чаю в їдальні під час сніданку. В подальшому він, ОСОБА_8, відібрав пояснення від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших військовослужбовців. При цьому, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в своїх поясненнях вказали, що саме ОСОБА_1застосував фізичне насильство до ОСОБА_2. Про вказаний факт він, ОСОБА_8, склав рапорт та разом з поясненнями військовослужбовців надав на доповідь начальнику інституту. Як далі пояснив свідок, того ж дня, ОСОБА_2було обстежено у нейрохірургічному відділені Сумської обласної лікарні, де йому було встановлено діагноз: забій, садно м'яких тканин лівої тім'яної області голови, астено - вегетативний синдром і в подальшому в період з 11 по 21 грудня 2006 року потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині А-3306.
Свідок ОСОБА_10, який був допитаний в судовому засіданні за клопотанням захисника підсудного -адвоката ОСОБА_11 показав, що вранці 1 грудня 2006 року, зайшовши в їдальню медичного пункту на сніданок, він бачив там ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також інших військовослужбовців, прізвища яких він не пам'ятає. Під час сніданку ОСОБА_1знаходився поруч з ним, ОСОБА_3, а ОСОБА_2в протилежній стороні їдальні. При цьому, конфлікту між ОСОБА_3і ОСОБА_2 взагалі не було. Як далі пояснив свідок, він спочатку почув звук в їдальні схожий на те, що хтось спіткнувся, а потім звук - схожий на удар об батарею. Після цього, він побачив, що ОСОБА_2тримається за голову і йде до виходу з їдальні.
Даними протоколів відтворень обстановки і обставин події, проведеними з участю потерпілого ОСОБА_2і свідка ОСОБА_5, в ході яких вони дали свідчення аналогічні своїм показам в судовому
засіданні та викладеному в описовій частині вироку, також підтверджується вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочинів.
Згідно з висновком судово-медичного експерта №359 від 26 лютого 2007 року у потерпілого ОСОБА_2було виявлено в лівій тім'яній області голови рубець 1,5x0,2 см рожевого кольору, еластичної конститенції (слід від рани). 1 грудня 2006 року при обстеженні ОСОБА_2у нейрохірургічному відділені Сумської обласної лікарні було встановлено діагноз: забій, садно м'яких тканин лівої тім'яної області голови, астено - вегетативний синдром. В період з 11 по 21 грудня 2006 року ОСОБА_2знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділені військової частини А-3306 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Заживаючий рубець лівої тім'яної області голови. Остеохондроз поясного відділу хребта. 5 січня 2007 року при обстеженні ОСОБА_2лікарем невропатологом Сумської обласної клінічної лікарні встановлено діагноз: остеохондроз поясного відділу хребта, з вторинним больовим радикулярним синдромом в стадії загострення. Астено-цефалгічний синдром на фоні травми голови.
Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_2виникли від дії тупих предметів, з обмеженою поверхнею, якими могли бути внутрішня частина одітої на голову посуду для їжі, при нанесенні ударів по цьому посуду, про що свідчить характер пошкоджень і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
З пояснень судово-медичного експерта КОРОБЧЕНКО О.М., яка проводила дану експертизу, вбачається, що при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень нею за основу був взятий діагноз встановлений у ОСОБА_2лікарем - нейрохірургом, а саме: забій, садно м'яких тканин лівої тім'яної області голови, астено - вегетативний синдром, оскільки інші травми об'єктивно підтверджені не були.
Військово-лікарською комісією підсудний ОСОБА_1визнаний здоровим та придатним до військової служби.
Водночас, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що вранці 1 грудня 2006 року він не бачив обставин застосування ОСОБА_3до ОСОБА_2фізичного насильства, оскільки знаходився в палаті. Однак, в ході досудового слідства, як вбачається з оголошеного в суді протоколу допиту і з протоколу відтворення обстановки і обставин події з участю свідка ОСОБА_4, він показував, що вранці 1 грудня 2006 року близько 7 години, знаходячись в їдальні під час сніданку він бачив, як до їдальні зайшов ОСОБА_1, який почав пред'являти претензії до ОСОБА_2з приводу того, що останній не приніс йому сніданок. Після цього, ОСОБА_1, висловлюючи своє невдоволення, схопив ОСОБА_2за шию і почав душити. В цей час, він, ОСОБА_4, підійшов до них та припинив дії ОСОБА_1, відібравши руку останнього з шиї ОСОБА_2. Як далі пояснив свідок, через декілька хвилин ОСОБА_1, продовжуючи пред'являти до ОСОБА_2претензії, взяв посуд з чаєм зі столу і надів його ОСОБА_2на голову та наніс удар рукою зверху по посуду, який був одягнутий на голову ОСОБА_2. Після цього, ОСОБА_2, закричавши від болю, схопився за голову та вийшов з їдальні. Далі ОСОБА_2пішов до чергової медсестри ОСОБА_6, яка надала йому медичну допомогу. Крім того, свідок показав, що очевидцем вказаних подій був і ОСОБА_5, який також знаходився в їдальні.
Зміну своїх показів свідок ОСОБА_4 пояснив тим, що на досудовому слідстві він давав покази під впливом тиску та погроз з боку заступника військового прокурора Сумського гарнізону ОСОБА_12, а в ході проведення відтворення обстановки і обставин події за його участю, під впливом тиску та погроз збоку старшого помічника військового прокурора Сумського гарнізону - ОСОБА_13 При цьому, свідок пояснив, що він до військового прокурора чи інших компетентних органів не звертався, оскільки не мав змоги і лише 23 березня 2007 року звернувся до командира дивізіону з рапортом, в якому повідомив про вказані обставини.
Викликаний в якості свідка майор юстиції ОСОБА_12 - заступник військового прокурора Сумського гарнізону в судовому засіданні показав, що ніякого тиску та погроз з його боку на свідка ОСОБА_4 не було. Перед допитом він ознайомив ОСОБА_4 з правами, обов'язками і попередив про кримінальну відповідальність, як свідка. В ході допиту свідок ОСОБА_4 добровільно та детально дав покази щодо обставини застосування насильства ОСОБА_3до ОСОБА_2вранці 1 грудня 2006 року в їдальні медичного пункту. При цьому, ОСОБА_4 проявляв дружні відносини до потерпілого ОСОБА_2і засуджував дії ОСОБА_1. Скарг від ОСОБА_4 в ході допиту не надходило. Після допиту, ним, ОСОБА_12, ОСОБА_4був наданий протокол допиту для ознайомлення, який ознайомившись з протоколом, власноручно підписав його та зазначив, що покази давав добровільно, без будь-якого тиску чи примусу зі сторони працівників прокуратури або інших осіб.
Аналогічні вище наведеним показам свідка ОСОБА_12дав покази в судовому засіданні викликаний в якості свідка ОСОБА_13 - старший помічник військового прокурора Сумського гарнізону, який проводив відтворення обстановки і обставини події за участю свідка ОСОБА_4, а також свідки ОСОБА_14і ОСОБА_15, які були залучені в якості понятих при проведенні відтворення обстановки і обставини події за участю
свідка ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_16, який був залучений в якості статиста в ході проведення даної слідчої дії за участю свідка ОСОБА_4.
Аналізуючи покази свідка ОСОБА_4, які він дав в судовому засіданні про те, що він не бачив обставин застосування ОСОБА_3до ОСОБА_2фізичного насильства вранці в їдальні медичного пункту, суд вважає неправдивими, оскільки свідок протягом всього досудового слідства стверджував протилежне, і ці покази узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_8, які вони давали протягом досудового слідства та в судовому засіданні і підстав не довіряти їм у суду не має. При цьому, суд враховує, що названі причини, по яким ОСОБА_4 начебто обмовив на досудовому слідстві ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_1 в частині того, що він взагалі будь-яких ударів ОСОБА_2не наносив і тілесних ушкоджень не завдавав, а лише почувши звук, побачив, що ОСОБА_2виходить з їдальні, тримаючись рукою за голову, а також покази свідка ОСОБА_10 про те, що конфлікту між ОСОБА_3і ОСОБА_2 вранці 1 грудня 2006 року в їдальні не було та, почувши звук схожий на удар об батарею він, ОСОБА_10, побачив, що ОСОБА_2, тримаючись за голову, йшов до виходу з їдальні, суд такі покази підсудного і свідка ОСОБА_10 визнає неправдивими і спрямованими на ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за скоєне та відхиляє їх.
Суд враховує, що підсудний ОСОБА_1в судовому засіданні змінив свої покази щодо виникнення обставин конфлікту між ним і ОСОБА_2 та своєї поведінки під час даного конфлікту.
Свідок ОСОБА_10 в ході досудового слідства заявляв, що він бачив, що ОСОБА_2вранці 1 грудня 2006 року в їдальні спіткнувся та вдарився головою об батарею, а в судовому засіданні змінив свої покази та пояснив, що він лише чув звук схожий на те, що хтось спіткнувся та звук схожий на удар об батарею. Після цього, він бачив, що ОСОБА_2, тримався за голову і йшов до виходу з їдальні. Крім того, свідок зазначив, що конфлікту між ОСОБА_3і ОСОБА_2 в їдальні під час сніданку взагалі не було.
Суд приходить до висновку, що зазначені покази ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_10 спростовуються даними висновку судово-медичного експерта №359 від 26 лютого 2007 року, показами потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_8, які є послідовними і повністю узгоджуються між собою. При цьому, в судовому засіданні встановлено, що свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_8 не мали підстав оговорювати підсудного.
Проаналізувавши та оцінивши дослідженні докази у сукупності, суд відхиляє покази ОСОБА_4, які він дав в судовому засіданні, що він не бачив обставин застосування ОСОБА_3до ОСОБА_2фізичного насильства вранці в їдальні медичного пункту та кладе в основу вироку покази ОСОБА_4, які він давав на досудовому слідстві, а також покази потерпілого, оскільки вони узгоджуються між собою та з іншими показами свідків і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а тому суд вважає вину підсудного доведеною.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, порушив статутні правила взаємовідносини між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, що виразилося заподіянні потерпілому ОСОБА_2легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, а тому ці дії підсудного суд кваліфікує за ст.406 ч.2 КК України.
У судовому засіданні розглянуто цивільний позов військового прокурора Сумського гарнізону до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на користь військової частини А-3306 - 484 грн. 51 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_2з 11 по 21 грудня 2006 року.
Підсудний ОСОБА_1позов прокурора не визнав.
У судовому засіданні встановлено, що шкода здоров'ю ОСОБА_2була спричинена протиправними діями ОСОБА_1, підстави та розмір позову підтверджуються даними довідки №443 від 28 лютого 2007 року, а тому суд вважає, що відповідно до ст.931 КПК України цивільний позов військового прокурора Сумського гарнізону підлягає задоволенню повністю.
Судом розглянуто цивільний позов потерпілого ОСОБА_2до підсудного ОСОБА_1, в якому він просить стягнути з підсудного на його користь 50 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його явкою до суду і 3 000 грн. - на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що він поніс витрати, пов'язані з його явкою до суду у розмірі 50 грн. по даній кримінальні справі стосовно ОСОБА_1.
В обґрунтування суми, яка підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди, потерпілий посилався нате, що від противоправних дій підсудного він отримав травму голови, в зв'язку з чим погіршився стан його здоров'я, що заважає йому навчатися в інституті. Також, в нього погіршилися відносини з офіцерами
в інституті, над ним постійно здійснюється контроль з боку керівництва інституту, що принижує його честь та гідність. Ці обставини негативно впливають на його, ОСОБА_2, навчання.
Підсудний позов потерпілого ОСОБА_2не визнав повністю.
Заслухавши пояснення підсудного, його захисника - адвоката ОСОБА_11, які вважали позов залишити без задоволення, оскільки ОСОБА_1фізичного насильства до ОСОБА_2не застосовував, розглянувши матеріали справи і заявлений цивільний позов, суд знаходить, що позов ОСОБА_2підлягає задоволенню частково.
Що стосується позову потерпілого ОСОБА_2про стягнення зі ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з його, ОСОБА_2, явкою в судове засідання по розгляду даної кримінальної справи, то оскільки вони підтверджуються даними квитка №001542 від 6 квітня 2007 року, то суд вважає даний позов в цій частині, а саме в розмірі 50 грн. таким, що підлягає задоволенню.
Щодо розміру та підстав даного позову в частині відшкодування ОСОБА_3моральної шкоди, то виходячи з характеру та обставин вчинення ОСОБА_3злочину, ступеня і тривалості фізичних та моральних страждань потерпілого внаслідок отриманої травми голови, а також порушенням звичайного розпорядку життя потерпілого, виходячи з засад розумності і справедливості та, враховуючи майновий стан підсудного, керуючись роз'ясненнями, які містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", військовий суд вважає за необхідне на підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України задовольнити позов потерпілого в цій частині частково на суму 1 500 грн., а на суму 1500 грн. - відмовити за його необґрунтованістю.
При призначенні ОСОБА_1У покарання суд враховує те, що він раніше ні в чому осудному замічений не був, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, під час навчання в інституті характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, тому суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосовувати до нього ст.69 КК України і з застосуванням ст.53 КК України призначити йому за ч.2 ст.406 КК України покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 325, 328, 332 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.406 КК України, за якою призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 53 КК України у виді штрафу в розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. - нагляд командування військового інституту ракетних військ і артилерії Сумського державного університету - скасувати.
Цивільний позов військового прокурора Сумського гарнізону задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частин А-3306 - 484 грн. 51 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_2
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2до підсудного ОСОБА_1 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 грн. на відшкодування матеріальних збитків і 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, а в іншій частині - на суму 1 500 на відшкодування моральної шкоди, в задоволенні позову ОСОБА_2відмовити.
Вирок може бути оскарженим і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.