Справа № 2-а-1073/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                                                                                            сел. Оржиця

Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Смілянський Є.А., розглянувши в порядку скороченого провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання діяння УПФУ в Оржицькому районі протиправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30 % надбавку до пенсії, як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити строк для звернення до суду з вимогами визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги з 01.01.2006 року по теперішній час протиправною та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Оржицькому районі Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 01.01.2006 року по теперішній час.

Позовні вимоги підтверджуються: пенсійним посвідченням з відміткою «дитина війни». Згідно заперечень УПФ України в Оржицькому районі Полтавської області відповідач не визнає вимоги позивача та вважає свої дії правомірними, прохає застосувати строк позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України.

При прийнятті постанови суд керувався: ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року; ст. ст. 10, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України; ст. 2, ч. 2 ст. 5,  ч. 1 ст. 94, ст. 99, ст. 100 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 19.01.2011 р. із вимогами щодо захисту порушених прав, що мали місце з 01.01.2006 року по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р., який вступив в дію 30.07.2010 р., зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду скорочено до шести місяців.

Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 р., оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.

Виходячи з наведеного, необхідно застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 р., виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України»(заява № 23436/03).

Згідно з ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 94, 99, 100, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -    

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі  Полтавської області щодо не нарахування та не виплати в повному об’ємі ОСОБА_1 державної соціальної допомоги в розмірі 30 %, як дитині війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Оржицькому районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи  з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати з 19.01.2010 року по 19.01.2011 року з урахуванням фактично проведених виплат.

Решту позовних вимог –залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Копію постанови направити сторонам відповідно до ч. 7 ст. 183-2 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Оржицький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: