АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-244/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ст.186 ч.2 КК України Безверхий І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Торопенко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоТоропенка М.В.
суддівМунька Б.П, Ятченка М.О
з участю
прокурораСвищ Л.А.
потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_8 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2011 року, яким
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 08.06.2006 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.ст. 190 ч.1, 186 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений, з іспитовим строком на 2 роки; 2) 24.12.2007 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк - 1 місяць позбавлення волі по вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08.06.2006 року і кінцево визначено до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 29.12.2009 року постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 21.12.2009 року умовно – достроково на не відбутий строк 8 місяців,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
Міру запобіжного заходу залишено попередньою – тримання під вартою.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_2 раніше судимого: 1) 10.12.2007 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст..185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений, з іспитовим строком на 1 рік; 2) 27.02.2009 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ст.185 ч.2, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 26.03.2010 року по відбуттю строку покарання,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
Міру запобіжного заходу залишено попередньою – тримання під вартою.
Цивільний позов задоволено та стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 1.149 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 засуджені за те, що вони повторно, 06.10.2010 року, близько 20 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, спільно та за попередньою змовою між собою, знаходячись поблизу магазину «Будмайстер», що адресою: вул. Пастерівська буд. 44 в м. Черкаси з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, відкрито заволоділи майном, що належить матері неповнолітнього ОСОБА_11 – ОСОБА_10, при наступних обставинах. Так, у вказаний час і місці, підсудний ОСОБА_9 разом з підсудним ОСОБА_8, маючи умисел на заволодіння чужим майном, зустрілися з потерпілим ОСОБА_6, у якого ОСОБА_8 під приводом необхідності здійснити дзвінок, взяв мобільний телефон «Соні Еріксон К 550і», який передав ОСОБА_9 та разом з останнім почав умовляти неповнолітнього дозволити залишити їм мобільний телефон у користування до наступного дня. Але ОСОБА_11 їм відмовив і став наполягати у негайному поверненні йому мобільного телефону, після чого ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 стали погрожувати неповнолітньому ОСОБА_11 застосуванням до нього насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я даного потерпілого у вигляді його побиття та відкрито, умисно, з корисливих мотивів, заволоділи чужим майном ,що належить ОСОБА_10 (матері потерпілого ), а саме: мобільний телефон «Соні Еріксон К 550і», вартістю 999( дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, з картою пам'яті на 1 ГБ, вартістю 150 ( сто п'ятдесят) гривен, а всього на загальну суму 1,149 ( одна тисяча сто сорок дев'ять) гривен, з викраденим з місця скоєння злочину зникли, чим завдали ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
На даний вирок суду першої інстанції засуджений ОСОБА_8 подав апеляцію. В своїй апеляції не оспорюючи доведеності його вини і правильності кваліфікації його дій, останній вважає неправильним вирішення питання судом першої інстанції щодо цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди, тому просить вирок суду в частині задоволення цивільного позову змінити, зменшити суму стягнення, так як не взято до уваги те, що мобільний телефон «Соні Еріксон К550і» був придбаний у 2007 році і перебував у користуванні 3 роки, а потерпілий вказав ціну мобільного телефону як з нового.
Крім того в доповненні до апеляції засуджений просить пом?якшити міру покарання, застосувавши до нього ст.69 КК України, врахувати його молодий вік на момент вчинення злочину.
При апеляційному розгляді справи ОСОБА_8 відмовився від своїх апеляційних вимог в частині відшкодування розміру цивільного позову потерпілій.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку засудженого ОСОБА_8, який підтримав свою змінену в суді апеляцію, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляції, вивчивши та перевіривши матеріали кримінальної справи , колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Кваліфікація дій засуджених за ч.2 ст.186 КК України – відкрите викрадення чужого майна( грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, є вірною.
Висновок суду щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_8 у вчиненні ними злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України, при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи та підтверджується сукупністю зібраних доказів, яким суд дав належну оцінку, і які не оспорюються в апеляції.
Міру покарання районний суд обрав засудженому ОСОБА_8 з дотриманням вимог ст.ст.65-67КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, а тому призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_8 та попередження нових злочинів.
При таких обставинах, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_8 тільки з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання за заявою засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 справа була розглянута в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, де суд першої інстанції останнім роз'яснив вимоги ч.3 с. 299 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої ст.299 і ст.301? цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Підстав для прийняття рушення на користь ОСОБА_9 /апеляція від останнього не надходила/ суд апеляційної інстанції не вбачає.
При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку не має, тому апеляцію засудженого з доповненнями слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст365-366 КПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 грудня 2010 року, стосовно ОСОБА_8,- залишити без змін.
Головуючий :
Судді :