АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-174/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 165-2 КПК України Кальчук А.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Суходольського М.І., Шкреби Р.Д.
за участю прокурора Карого В.М.
адвоката ОСОБА_3
розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2011 р., якою слідчому відмовлено у задоволенні подання відносно ОСОБА_5 про обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та задоволена скарга адвоката ОСОБА_3 про визнання незаконним затримання 10 березня 2011 року ОСОБА_5, -
в с т а н о в и л а :
12 березня 2011 року до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло подання старшого слідчого в ОВС СУ УМВС України в Черкаській області, яке погоджено з заступником прокурора Черкаської області, про обрання ОСОБА_5, обвинуваченому за ст. 191 ч. 5 КК України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
В поданні слідчий зазначив, що в ході досудового слідства встановлено, що протягом 2006-2009 років в рамках виконання Державної цільової програми «Золота підкова Черкащини» між Управлінням капітального будівництва (далі УКБ) Черкаської обласної державної адміністрації в особі начальника управління Кулика Ю.М. та МП «Мехбуд» в особі директора ОСОБА_7 укладені договори будівельного підряду по виконанню робіт на об’єкті «Реставраційне відтворення об’єктів історико-архітектурного комплексу «Резиденція Б.Хмельницького» у м. Чигирині», а саме: від 28.08.2006 року вартістю 13 750 000 грн. і від 4.09.2008 року вартістю 22 725 000 грн. В ході виконання будівельних робіт укладались додаткові угоди.
Директор МП «Мехбуд» ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з службовими особами Черкаської ОДА, а саме: начальником УКБ Куликом Ю.М., начальником відділу технічного забезпечення ОСОБА_5, першим заступником начальника УКБ ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами з метою заволодіння та розтрати грошових коштів, з відома та за погодженням з іншими співучасниками, шляхом завищення вартості робіт та витрат на матеріали, вніс до актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість робіт за 2006-2009 роки неправдиві відомості, що призвело до завищення вартості виконаних на об’єкті робіт на загальну суму 8 490 025,82 грн. Вказану суму грошових коштів після переведення їх ОСОБА_7 у готівкову форму привласнили та розтратили, чим спричинили шкоди державним інтересам в особливо великих розмірах.
Відносно ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 10 березня 2011 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.
10 березня ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
11.03.2011 року йому пред’явлене обвинувачення за ст. 191 ч. 5 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, що з достатньою вірогідністю дозволяє спрогнозувати можливу негативну поведінку обвинуваченого, оскільки знаходячись на волі він може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини в справі та виконанню процесуальних рішень, слідчий просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід – взяття під варту.
Адвокат ОСОБА_3, як захисник ОСОБА_5, подав скаргу, просив визнати затримання останнього незаконним. Він посилався на те, що в провадженні слідчого перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 за ст. 191 ч.4 КК України.
По цій справі ОСОБА_5 і інші знаходились під вартою протягом 6 місяців. 9 березня 2011 року постановою судді апеляційного суду Черкаської області слідчому було відмовлено в продовженні тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 9 місяців. Шестимісячний строк тримання під вартою закінчувався 10 березня о 18 год. 30 хв. З метою незаконного подальшого утримування ОСОБА_5 під вартою рішенням слідчого він був забраний із слідчого ізолятора і на протязі дня 10 березня провів в приміщенні слідчого управління та УБОЗ УМВС України в Черкаській області.
О 17 год. 45 хв. 10.03.2011 року слідчим йому було вручено копію постанови про порушення кримінальної справи за ст. 191 ч. 5 КК України і затримано ОСОБА_5 в порядку ст. 115 КПК України.
Вважаючи , що порушення нової кримінальної справи, пред’явлення нового обвинувачення ОСОБА_5 є результатом розслідування першої справи, по якій обвинувачений уже знаходився 6 місяців під вартою, повторне його затримання суперечить ст. 156 КПК України, адвокат просив визнати затримання ОСОБА_5 10.03.2011 року незаконним.
Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2011 року слідчому в задоволенні подання відмовлено у обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, скарга адвоката задоволена, затримання визнано незаконним.
Прокурор Карий В.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, просить постанову судді скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд. Він посилається на те, що обвинувачення по першій кримінальній справі за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України було пред’явлено ОСОБА_5 за іншими епізодами злочинних дій, із тієї справи виділялись матеріали для проведення додаткової перевірки і лише за результатами цієї перевірки порушена нова кримінальна справа за ст. 191 ч. 5 КК України. Прокурор також вказує на особливо велику суму завданих державним інтересам збитків та на те, що суд не обґрунтував незаконність затримання ОСОБА_5
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Карого В.М., який підтримав апеляцію, пояснення адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_5, які заперечували проти апеляції, перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Із матеріалів справи вбачається, що органи досудового слідства проводять розслідування кримінальної справи по факту розкрадання бюджетних коштів за участю службових осіб ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та інших, вчинених при виконанні будівельно-підрядних робіт 2006-2009 р.р. по програмі «Золота підкова Черкащини». По справі ОСОБА_5 обиралась міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пред’являлось обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, продовжувались строки тримання під вартою до 6 місяців. Останньою постановою судді апеляційного суду Черкаської області від 9 березня 2011 року слідчому було відмовлено в продовженні тримання ОСОБА_5 під вартою до 9 місяців. Обвинувачений 10 березня по даній справі підлягав звільненню з-під варти.
Порушення нової кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ст. 191 ч. 5 КК України не було обов’язковим. Нове обвинувачення у більшому обсязі виникло у межах розслідування фактів викрадення державних коштів під час виконання будівельно-підрядних робіт по програмі «Золота підкова Черкащини».
Питання в зв’язку з новим обвинуваченням могло бути вирішено в порядку ст. 141 КПК України шляхом зміни або доповнення обвинувачення у зв’язку з виявленням в процесі доказування нових епізодів злочинної діяльності у межах одного складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 КПК України у разі пред’явлення нового обвинувачення строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Оскільки строк тримання ОСОБА_5 під вартою, встановлений судом, вибіг і не був продовжений апеляційним судом, у слідчого не було законних підстав для затримання останнього по порушеній кримінальній справи із зміненим обвинуваченням та звернення з поданням про тримання обвинуваченого під вартою, а заступник прокурора Черкаської області необґрунтовано погодив дане подання.
З урахуванням викладеного суддя прийняв по поданню слідчого та скарзі адвоката правильне рішення. Постанова судді від 12.03.2011 року є достатньо вмотивованою, наведені відповідні аргументи.
Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2011 року про відмову взяття під варту ОСОБА_5, визнання незаконним затримання 10 березня 2011 року ОСОБА_5 залишити без змін.
Головуючий
Судді