АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-167/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 165-2 КПК України Матвієнко М.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Поєдинка І.А., Суходольського М.І.
за участю прокурора Швець І.А.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Присіча І.О. на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 березня 2011 року, якою відмовлено у задоволенні подання заступника начальника слідчого відділу Золотоніського МВ УМВС України в Черкаській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3, -
в с т а н о в и л а :
Постановою заступника начальника слідчого відділу Золотоніського МВ УМВС України в Черкаській області від 24.02.2011 року порушена кримінальна справі проти ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно постанови ОСОБА_3 23.02.2011 року близько 23 години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння у своєму домоволодінні по АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 нанесла один удар ножем в область лівого плеча гр. ОСОБА_5 та продовживши свою злочинну діяльність нанесла гр. ОСОБА_4 один удар ножем в область задньої грудної клітки, в результаті чого спричинила останньому тілесні ушкодження у виді проникаючого ножового поранення грудної клітини зліва, частковий гемопневмоторакс, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
24.02.2011 року ОСОБА_3 за вчинення вказаного злочину затримана в порядку ст. 115 КПК України. 24.02.2011 року до суду надійшло подання заступника начальника слідчого відділу Золотоніського МВ УМВС України в Черкаській області, погоджене із Золотоніський міжрайонним прокурором, про взяття ОСОБА_3 під варту з підстав, що вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, остання ніде не працює, не одружена, перебуваючи на волі може уникнути слідства та суду, перешкодити встановленню об’єктивної істини по справі та вчинити нові злочини.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 4.03.2011 року у задоволенні подання відмовлено.
Приймаючи рішення, суд виходив із того, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання та реєстрації в с. Каленики Золотоніського району, проживає у фактичних шлюбних відносинах з гр. ОСОБА_6, мають спільну дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судима, а також, що завдані потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальна на моральна шкода на даний час відшкодовані, потерпілі претензій матеріального характеру не мають.
Прокурор Присіч І.О., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, просить постанову скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, обвинувачена ніде не працює і тому може ухилятися від слідства, злочин нею вчинений у стані алкогольного сп’яніння.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про скасування постанови, пояснення ОСОБА_3 про залишення постанови без змін, перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України, ст. 14 КПК України взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків і належної поведінки. Згідно ч. 2 ст. 148 КПК України взяття під варту на стадії досудового розслідування справи може бути застосовано лише за умови достатніх підстав вважати, що особа намагатиметься встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Виходячи із виключного характеру цього запобіжного заходу обов’язковою умовою його застосування повинно бути обґрунтоване переконання судді, що більш м’які запобіжні заходи можуть не забезпечити належну поведінку підозрюваного, обвинуваченого.
Як вбачається із подання слідчого, так і з апеляції, ні слідчий, ні прокурор не наводять конкретних фактичних даних, які б свідчили про можливість неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_3
Подання і апеляція носять загальний характер і не містять необхідні дані і факти для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_3 має постійне місце проживання і реєстрації, малолітню дитину, 2002 року народження, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, завдані матеріальна та моральна шкода потерпілим, на даний час, відшкодована, претензій матеріального характеру вони не мають, виняткових обставин для взяття останньої під варту не встановлено.
Підстав для задоволення апеляції немає.
Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Прісича І.О. залишити без задоволення, а постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 березня 2011 року щодо ОСОБА_3 без змін.
Головуючий
Судді