АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-375/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 34 Ксенофонтова В.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівДемченка В.А., Корнієнко Н.В.
при секретаріПетренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Северин» до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди , -
в с т а н о в и л а :
5 жовтня 2010 року ПП «Северин» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 8 липня 2010 року, біля 14 годин 30 хвилин ОСОБА_6 керував автомобілем «Мерседес-Бенц-208П» державний реєстраційний № НОМЕР_1, рухався по вул. Леніна в смт. Маньківка, Черкаської області зі швидкістю 70 км/год., на перехресті з вул. Патона здійснив обгін автомобіля ЗІЛ-ММЗ-554 державний реєстраційних № НОМЕР_2 що належить приватному підприємству «Северин», який виконував поворот ліворуч, що призвело до зіткнення і пошкодження транспортних засобів. Керував зазначеним автомобілем ОСОБА_7 Своїми діями ОСОБА_6 порушив п. 12.4 ПДР України, що виразилось в перевищенні швидкості руху, дозволену у населених пунктах. Він також не виконав вимогу пп. «а» п. 14.2 ПДР, оскільки перед початком обгону не переконався, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч. Крім того, ОСОБА_6 порушив пп. «а» п. 14.6. ПДР, яким заборонено обгін на перехресті.
Згідно постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 2 вересня 2010 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
В результаті ДТП приватному підприємству «Северин» нанесено матеріальну шкоду в сумі 5888.02 грн. Просив суд задоволити їх позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_8 на користь ПП «Северин» матеріальну шкоду в сумі 5888,02 гривни та судові витрати по справі.
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПП «Северин» матеріальну шкоду в розмірі 5888, 02 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПП «Северин» витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення слухання справи у розмірі 120 грн. та держмито в розмірі 58, 88 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення Маньківського районного суду від 21 грудня 2010 року скасувати, вважаючи його незаконним та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ПП «Северин» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 1187 ЦК України ОСОБА_6 як власник автомобіля та особа винна в дорожньо-транспортній пригоді повинен відшкодувати збитки, завдані ДТП іншій особі, позивачу по справі.
Проте з такими висновками суду першої погодитись не можна.
Встановлено, що 08 липня 2010 року ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Мерседес – Бенц – 208П» в с.м.т. Маньківка, Черкаської області, порушив Правила дорожнього руху України та здійснив наїзд на автомобіль ЗІЛ, що належить ПП «Северин», завдавши механічних пошкоджень автомобілю, чим заподіяв матеріальну шкоду власнику пошкодженого автомобіля, ПП «Северин». Вина ОСОБА_6 в вчиненому ДТП підтверджена постановою Смілянського міськрайонного суду від 02 вересня 2010 року про визнання його винним в вчиненій 08 липня 2010 року дорожньо-транспортній пригоді та накладення на нього адміністративного стягнення.
Відповідно до поліса обов’язкового страхування №ВЕ/4486898, строк дії якого передбачений з 03.07.2010 року по 17.07.2010, ОСОБА_6 застрахував свою цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу перед третіми особами з лімітом відповідальності в 51000 гривень. Висновком спеціаліста визначено, що відновлювальний ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля ЗІЛ становить 5466,82 гривни, що повністю покривається лімітом відповідальності страховика.
Статтею 999 ЦК України встановлено, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Відповідно до ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Умови договору страхування при настанні страхового випадку ОСОБА_6 виконав, повідомивши страховика про страховий випадок що настав на протязі трьох робочих днів, 12.07.2010 року. При таких обставинах цивільно-правову відповідальність за ОСОБА_6 повинен нести страховик, страхова компанія «Міська страхова компанія». Але позовні вимоги позивача до СК «Міська страхова компанія» про відшкодування шкоди не заявлялись і клопотання відповідача про залучення страхової компанії в якості співвідповідача судом першої інстанції відхилено.
Залучити в якості співвідповідача страхову компанію, яка не була залучене в якості співвідповідача судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має повноважень. Також суд апеляційної інстанції не може вийти за межі заявлених позовних вимог, так як позовні вимоги до СК про відшкодування шкоди позивачем не заявлялись.
Так як судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, то рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову ПП «Северин» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року, - задоволити.
Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову приватному підприємству «Северин» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :