26.04.2011
Справа № 11-566/2011 Головуючий в 1 інст.: Миргород В.С.
Категорія: ст.119 ч.1 КК України Доповідач: Жила І.Е.
У Х В А Л А
іменем України
26 квітня 2011 року м.Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
Головуючого судді – Жили І.Е.
суддів – Дубченка А.П., Ришкової Н.М.
з участю прокурора – Литвиненка О.О.
засудженого –ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок місцевого Бериславського районного суду Херсонської області від 22.02.11р.,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Одрадокам’янка Бериславського району Херсонської області, українець, гр-н України, освіта середня спеціальна, не одружений, працюючий трактористом у ВАТ «Кам’янський», проживаючий по АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимий,
засуджений за ст.119 ч.1 КК України на три роки обмеження волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду з обов’язковим залученням до праці, запобіжний захід обраний –підписка про невиїзд.
ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 17.01.10р. близько 20 год. в приміщенні АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в ході виниклої словесної сварки з ОСОБА_2, передбачаючи реальну можливість суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, шляхом нанесення ударів руками в область голови, спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субдуральної гідроми справа, набряку головного мозку, які являлися небезпечними для життя в момент ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 в реанімаційному відділенні Новокаховської ЦМЛ настала смерть ОСОБА_2, хоча повинен був і міг передбачити настання таких наслідків.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вказує на незаконність вироку через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого в наслідок м’якості. Так, судом при винесені вироку не враховано, що ОСОБА_1 фактично раніше неодноразово (три рази) притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, однак відбувши покарання, призначені попередніми вироками, на шлях виправлення не встав та вчинив новий злочин - вбивство через необережність.
Крім того, судом не враховано, що під час вчинення необережного вбивства ОСОБА_2 засуджений ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння, що відповідно до ст.67 КК України є обставиною, яка обтяжує покарання та те, що необережне вбивство ОСОБА_1 вчинене під час нанесення потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку, як вчиненого злочину так і особи винного та дає підстави вважати про зневажливе ставлення ОСОБА_1 до найважливіших цінностей суспільства - життя та здоров’я людини. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, за яким визнати засудженого винним за ст.119 ч.1 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який частково підтримав апеляцію, зокрема в частині її доводів, та вважав, що справа має бути направлена на новий судовий розгляд через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, пояснення засудженого ОСОБА_1 про відхилення апеляції прокурора, останнє слово засудженого, в якому він просив вирок суду залишити без змін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Суд допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного внаслідок м’якості.
Висновки суду, викладені у вироку, мають істотні суперечності, що відповідно до ст.369 ч.1 п.4 КПК України –є безумовною підставою для скасування вироку, оскільки вони впливають на вирішення питання про винуватість засудженого у вчиненні інкримінованого злочину та на правильність застосування кримінального закону.
Так, викладаючи у вироку формулювання обвинувачення, суд зазначив, що засуджений передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння. Відповідно до ст.25 КК України при необережній формі вини, особа передбачає можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння лише при злочинній самовпевненості, коли вона легковажно розраховує на їх відвернення. Проте, як видно із вироку, ОСОБА_1 не був засуджений за легковажність розрахунку на відвернення суспільно-небезпечних наслідків. При цьому на досудовому слідству ОСОБА_1 пред’являлось обвинувачення за вчинення дій саме при злочинній недбалості, коли особа не передбачала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачати.
Відповідно до ст.299 ч.3 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. В такому випадку, суд першої інстанції не може переглядати фактичні обставини справи, які встановлені органом досудового слідства, проте суд переглянув ці обставини.
Згідно зі ст.323 КПК України, суд повинен обгрунтовувати вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
В порушення зазначеної вимоги закону, суд у своєму вироку в обгрунтування вини засудженого послався на докази, які не були досліджені в судовому засідання, зокрема: протокол огляду місця події (а.с.13-17), висновок судово-медичної експертизи (а.с.22-23), протокол явки з повинною (а.с.9), протокол відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_1 (а.с.69-74).
Таким чином, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. Якщо під час нового судового розгляду підтвердиться обвинувачення засудженого, то призначення йому покарання по мінімуму санкції ст.119 ч.1 КК України –не відповідатиме ступеню тяжкості злочину та особі засудженого та буде явно несправедливим внаслідок м’якості. Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення вбивства через необережність, але у стані алкогольного сп’яніння і під час побиття потерпілої; він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок місцевого Бериславського районного суду Херсонської області від 22.02.11р. щодо ОСОБА_1 –скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.
Головуючий :
Судді: