копія
Справа 11-298/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Боб'як
Категорія: ст.190 ч.2 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.04.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого –судді Дуфнік Л.М.,
суддів Болотіна С.М., Трохимчука О.О.,
з участю прокурора Леськіва В.О.,
засудженої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Полонського районного суду від 16 лютого 2011 року,
В с т а н о в и л а:
Вироком Полонського районного суду від 16 лютого 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Пирогівці Прилуцького району Чернігівської області, мешканку АДРЕСА_1, громадянку України, циганку, з початковою освітою, неодружену, не працюючу, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судиму Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області від 11 жовтня 2010 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, 70 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі, -
засуджено за ч.2 ст.190 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст.70 КПК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з часу її затримання - з 07 травня 2010 року.
Запобіжний захід засудженій залишено попередній –тримання під вартою.
Цивільний позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8000 гривень.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь експертної установи - НДКЕЦ Хмельницького УMBСУ судові витрати в сумі 470 грн. 68 коп. за проведення експертиз.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 26 лютого 2010 року біля 12 год. у АДРЕСА_2, в житловому будинку особи похилого віку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із невстановленою слідством особою, представившись працівниками відділу соціального захисту населення, шляхом обману та зловживання довірою під приводом майбутнього обміну грошей переконали потерпілу ОСОБА_2 пред'явити їм гроші для огляду, заволоділи грошима в сумі 8000 грн. без наміру їх повернути.
Як вбачається з апеляції ОСОБА_1 та її пояснення в апеляційному суді, вона просить скасувати вирок місцевого суду, посилаючись на те, що даного злочину вона не вчиняла, потерпіла ОСОБА_2, у якої поганий зір, не вказала на неї, як на особу, що заволоділа грішми. Крім того, ОСОБА_1 вказує на можливу фальсифікацію доказів, оскільки з травня 2010 року вона перебувала під вартою, в неї брали відбитки пальців, а справу по даному злочину порушено щодо неї аж після її засудження Шепетівським судом, який , на її думку, призначив надто суворе покарання, не врахувавши, що в неї на утриманні є малолітня дитина, а сама вона хворіє і є обмежено працездатною.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок –скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування.
Відповідно до п. п.1, 3 ч.1 ст.374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на додаткове розслідування, коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, а також якщо при апеляційному розгляді встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.2 ст.223 КПК України в описовій частині обвинувального висновку повинні бути зазначені, зокрема, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, показання кожного з обвинувачених по суті пред’явленого обвинувачення, доводи, наведені ним в свій захист, і результати їх перевірки.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що обвинувальний висновок, тобто процесуальний документ про закінчення досудового слідства, де підводяться підсумки розслідування в справі і формулюється обвинувачення і який необхідний для того, щоб особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, підготувалася до захисту, не відповідає вимогам закону.
Так, як у постанові про притягнення як обвинуваченої, так і в обвинувальному висновку вказано, що 26 лютого 2010 року близько 12 год. в будинку ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_2, ОСОБА_1 разом із невстановленою слідством особою, представившись працівниками відділу соціального захисту населення, під приводом обміну грошей шахрайським шляхом заволоділи грішми потерпілої в сумі 8000 грн. , чим спричинили збитки потерпілій на вказану суму, і цими своїми діями, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчиненими за попередньою змовою групою осіб, що завдали значної шкоди потерпілій, ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України.
Таке обвинувачення є неконкретним і таким, що не дає можливості ОСОБА_1 підготуватися до захисту. Органами досудового слідства в обвинуваченні не вказано конкретно, яким же способом (шляхом обману чи шляхом зловживання довірою) і за яких обставин ОСОБА_1 заволоділа грішми потерпілої, на яку конкретно суму, і чому завдані потерпілій збитки є значними. Кваліфікуючи злочинні дії ОСОБА_1, як вчинені за попередньою змовою групою осіб, органи досудового слідства не врахували, що попередня змова може мати місце як при співвиконавстві, так і при співучасті з виконанням різних ролей, і не зазначили в обвинуваченні роль ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що пред’явленням неконкретного обвинувачення органами досудового слідства порушено право ОСОБА_1 на захист, на що повинен був звернути увагу місцевий суд. Однак в порушення вимог ст.275 КПК України, відповідно до якої розгляд справи провадиться тільки в межах пред’явленого обвинувачення, суд, намагаючись конкретизувати останнє, сам порушив закон, вийшовши за межі пред’явленого органами досудового слідства обвинувачення.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечувала свою вину у вчиненні злочину, органи дізнання і досудового слідства допустили неповноту, яка не може бути усунута в судовому засіданні.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, вбачається, що в неї вже досить поганий зір, але коли вона проводила зі свого двору жінок , які, як невдовзі виявилося, заволоділи її грішми, то їх бачили сусіди. Ні органами дізнання, ні органами досудового слідства особи, які бачили осіб, що приходили до потерпілої 26 лютого 2010 року біля 12 год., не встановлені.
Потерпіла також пояснила, що влітку 2010 року до неї привозили ОСОБА_1, але вона її не впізнала, оскільки та жінка, яка була в неї вдома, вищого зросту і повніша, а тому вона не впевнена, чи була то саме ОСОБА_1 Разом з тим, як вбачається з долученого до матеріалів кримінальної справи вироку Шепетівського міськрайонного суду від 11 жовтня 2010 року, ОСОБА_1 займалась шахрайством у селах Шепетівського району разом з ОСОБА_3, але причетність останньої до вчинення даного злочину органами досудового слідства не перевірялася, заходи по встановленню особи, яка згідно з обвинуваченням разом з ОСОБА_1 вчинила злочин 26 лютого 2010 року, не вживалися, а замість цього 29 листопада 2010 року необґрунтовано винесено постанову про виділення матеріалів щодо невстановленої особи в окреме провадження.
Для усунення вищевказаних порушень та неповноти досудового слідства справу слід направити на додаткове розслідування, в ході якого також слід перевірити доводи ОСОБА_1 про можливу фальсифікацію доказів по справі, оскільки за фактом вчинення шахрайських дій щодо потерпілої ОСОБА_2 справу порушено 26 лютого 2010 року; 7 травня 2010 року ОСОБА_1 була затримана за підозрою у вчиненні шахрайства у Шепетівському районі, дактилокарта заповнена в СІЗО 19.05.2010 року , а співпадання відбитків пальців рук, виявлених і вилучених при огляді місця події 26 лютого 2010 року, та відбитків пальців рук на дактилокарті, заповненій на ім’я ОСОБА_1, встановлено лише в листопаді 2010 року.
Органами досудового слідства неналежним чином встановлено дані про особу ОСОБА_1, яка вказує, що в неї на утриманні знаходиться малолітня дитина, але ця обставина не перевірена, а вона має значення при визначенні виду покарання, яке може бути призначене за вчинений злочин. Відсутня і характеристика з місця фактичного проживання ОСОБА_1, а також довідка про склад її сім’ї.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Полонського районного суду від 16 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити прокурору Полонського району для додаткового розслідування.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Дуфнік Л.М.