АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2276/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Давискиби Н.Ф.,
Мануйлова Ю.С.
при секретарі Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Запорізького району Запорізької області на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,-
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4., третя особа –ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.
В позові зазначав, що 29.01.2007 року він придбав за згодою своєї дружини ОСОБА_5 за дві тисячі гривень у відповідача належну йому земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,061 га для ведення садівництва, яка знаходиться в садовому товаристві "Весна", що знаходяться на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Він з відповідачем повністю провів розрахунок, про що відповідач надала йому власноручно написану нею розписку, пообіцяв зібрати всі необхідні документи та засвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки в нотаріальному порядку. З 29.01.2007 року він користується та володіє придбаною земельною ділянкою, але посвідчити договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку вони з відповідачем не мають можливості в силу об'єктивних причин, тому що СТ "Весна" не внесено в Єдиний електронний реєстр прав власності Міністерства Юстиції України. Просив суд, визнати дійсною угоду купівлі-продажу та право власності на зазначену земельну ділянку
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 06.02.2007 року позов задоволено.
Визнано дійсною угоду купівлі-продажу земельної ділянки №НОМЕР_1 площею 0,061 га для ведення садівництва, яка знаходиться в СТ «Весна»розташованого на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, укладену 29.01.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Визнано право власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку №НОМЕР_1 площею 0,061 га для ведення садівництва, яка знаходиться в СТ «Весна»розташованого на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Прокурор Запорізького району Запорізької області звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2007 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2010 року рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06.02.2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду України від 02 березня 2011 року ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2010 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п.2,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позву, суд першої інстанції виходив з того, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору і це підтверджується відповідними письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, проте продавець ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ч.2 ст.220 ЦК України позивач набув право власності на спірну земельну ділянку.
Проте з таким висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
За змістом ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Із матеріалів справи видно, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу земельної ділянки для ведення садівництва, не може бути посвідчений нотаріусом, оскільки садове товариство «Весна», в якому розташована земельна ділянка, не внесено в Єдиний електронний реєстр прав власності Міністерства Юстиції. Спірна земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру, внаслідок чого нотаріус не може перевірити відсутність обмежень (обтяжень) щодо укладання правочинів відносно неї, а відтак – відмовляє в посвідченні договору.
Крім того, факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, як обов’язкова вимога ст. 220 ЦК України для визнання дійсним правочину, є обставиною, яка має значення для справи, позивачем не доведений.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Проте жодна із сторін справи не порушувала та не оспорювала прав, свобод чи інтересів іншої сторони. В судовому засіданні відповідачка в повному обсязі визнала позовні вимоги, що свідчить про відсутність спірних відносин між сторонами. За таких обставин, у позивача не було підстав в порядку, встановленому ст. 3 ЦПК України, звертатись до суду.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому відповідно до ст. 309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.2,3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст.313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Запорізького району Запорізької області задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 02 лютого 2007 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_4, третя особа –ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: