У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
05.05.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Машкаринця І.М.
суддів - Дацків В.В., Дідика В.М.
з участю прокурора – Завальського О.Я.
засудженого- Чонки І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Виноградівського районного суду від 24 лютого 2011 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, судимого 5.07.2010 року Виноградівським районним судом за ст. 185 ч.1 з застосуванням ст.75 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, гр-на України,
засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.304 ч.1 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено покарання – 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 3-х років і 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, гр-на України,судимого:
-22.05.1995 року військовим судом Рівненського гарнізону за ст.ст. 81 ч.3, 17-81 ч.3, 249 п.»в» з застосуванням ст.42 КК України ( в редакції Закону 1961 року) на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі;
-16.06.2000 року Виноградівським районним судом за ст.140 ч.3 КК України ( в редакції Закону 1961 року) на 3 роки позбавлення волі;
-19.06.2007 року Ужгородським міським судом за ч.2 ст.307 з застосуванням ст.75 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст.304 ч.1 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено покарання – 3 роки і 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2до вступлення вироку в законну силу залишено попереднім-взяття під варту, строк покарання обом обчислюється з дня затримання-25.09.2010 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українця, учні 5 класу Чернянської ЗОШ, не судимого, гр.-на України,
засуджено за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо протягом одного року не вчинить новий злочин.
На підставі ст.76 КК України засудженого ОСОБА_3 в період випробувального строку зобов»язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступлення вироку в законну силу залишено попереднім-підписку про невиїзд.
Вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_1 в ніч на 3.07.2010 року, схиливши за місцем свого постійного проживання схилив неповнолітнього ОСОБА_3 до вживання спиртними напоями та втягнувши його у злочинну діяльність, за попередньою змовою з останнім, в стані алкогольного сп»яніння, вчинив з ОСОБА_3 крадіжку з проникненням у підвального приміщення новобудови АДРЕСА_3 належних потерпілому ОСОБА_4 4-х металевих арматур довжиною по 2,5 м діаметром 32 мм на загальну суму 222 гривні.
За цим же вироком ОСОБА_2 7.07.2010 року біля 22 год. АДРЕСА_1 схилив неповнолітнього ОСОБА_3 до вживання спиртними напоями та втягнувши його у злочинну діяльність, за попередньою змовою з останнім, в стані алкогольного сп»яніння, в цю ніч вчинив з ОСОБА_3 крадіжку, з проникненням у підвального приміщення новобудови по АДРЕСА_3, належних потерпілому ОСОБА_4 13 хвойних дошок вартістю 1200 грн., мішок цементу вагою 50 кг вартістю 42 грн.,14 шматків арматури діаметром 32 мм довжиною по 2,5 м кожний, вартістю по 22 грн.20 кожний, спричинивши потерпілому ОСОБА_4
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не заперечуючи фактичні обставини справи і кваліфікацію його дій, просить вирок змінити, призначивши йому покарання в вигляді обмеженні волі.
ОСОБА_1 просить врахувати, що він повністю визнає себе винним, у вчиненому щиро кається, хворіє на туберкульоз та утримує 4-х неповнолітніх дітей своєї співмешканки.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає безпідставним його засудження за ч.1 ст.304 КК України, так як він не схиляв неповнолітнього ОСОБА_3 до пияцтва і не втягував його в злочинну діяльність, оскільки сам ОСОБА_3 запропонував йому вчинити крадіжку арматури з новобудови потерпілого ОСОБА_4, де працював, а тому просить виправдати його за цим обвинуваченням.
З урахуванням щирого каяття у вчиненій крадіжці, захворювання на туберкульоз, наявності на утриманні батьків-пенсіонерів, ОСОБА_2 просить також пом»якшити йому призначене покарання в вигляді позбавлення волі.
Вирок щодо ОСОБА_3 не оскаржувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення обох апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, а апеляцію ОСОБА_1 слід залишити без задоволення з таких підстав.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч.3 ст.185 та ч.1 ст.304 КК України засуджений ОСОБА_1 в апеляції не оспорює і в цій частині вирок щодо цієї особи апеляційним судом не перевіряється.
Покарання ОСОБА_1 судом обрано відповідно до вимог ст.65 КК України з врахуванням тяжкості вчинених злочинів, в тому числі і по втягненню неповнолітнього у злочинну діяльність, даних щодо цієї особи, яка негативно характеризується за місцем свого проживання та зловживає спиртними напоями, перебування цієї особи на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері, обставин, які пом»якшують та обтяжують його покарання.
Міра покарання, призначена судом першої інстанції ОСОБА_1 є необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи апеляції засудженого про доцільність обрання йому покарання в вигляді обмеження волі, тобто більш м»якого покарання, ніж передбачено законом за вчинені ним злочини, є необґрунтованими
Тяжкість вчинених злочинів, дані щодо особи засудженого та інші обставини справи не дають підстави і для висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції не заперечує доведеність своєї вини по епізоду чинення ним за попереднім зговором з неповнолітнім ОСОБА_3 крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 2019 грн. з проникненням у приміщення.
Ці дії ОСОБА_2 судом першої інстанції за ч.3 ст.185 КК України кваліфіковано правильно і в апеляції засудженим ця кваліфікація не оспрюються.
Разом з тим апеляційний суд знаходить обґрунтованим доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 щодо безпідставного засудження по епізоду втягнення ним неповнолітнього ОСОБА_3 у пияцтво та злочинну діяльність.
Згідно постанови про зміну обвинувачення в суді від 18.02.2011 року підсудному ОСОБА_2 було інкриміновано схилення неповнолітнього ОСОБА_3 в ніч на 7.07.2011 року до вжиття одного стакана вина домашнього виробництва та схилення останнього в цей вечір до вчинення крадіжки майна з підвального приміщення потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 2019 грн. (т.2, а.с.193-196).
Враховуючи, що поодинокий факт доведення неповнолітнього до стану сп»яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ст.180 КУпАП, в діях засудженого ОСОБА_2 відсутній необхідний самостійний елемент об»єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст.304 КК України – втягнення неповнолітнього в пияцтво, під яким слід розуміти умисне схиляння повнолітнім неповнолітнього до систематичного вживання спиртних напоїв.
Не відповідає фактичним обставинам справи і висновок суду щодо втягнення засудженим ОСОБА_2 неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність.
Критично оцінюючи покази підсудного ОСОБА_2, який заперечував свою причетність до втягнення неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність і вважаючи їх спростованими, суд зіслався у вироці на показання ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_1 під час досудового слідства, в яких вони визнавали свою вину у втягнення неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність.
В той же час, як вбачається з протоколу судового засідання показання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час досудового слідства судом не досліджувались ( т.2, а.с.-203), а тому цей висновок суду не підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні і наведеними у вироці .
В той же час показання під час досудового слідства ОСОБА_2, ОСОБА_1 та самого неповнолітнього ОСОБА_3, в яких вони послідовно визнали, що ініціатором вчинення крадіжок майна потерпілого ОСОБА_4 був саме підсудний ОСОБА_1, який спільно з ОСОБА_3 і реалізовував викрадене, мають істотне значення для висновків суду щодо винуватості засудженого ОСОБА_2 за ч.1 ст.304 КК України.
Під час судового розгляду підсудний ОСОБА_2 заперечував свою причетність до вчинення цього злочину, не вказував на нього, як на особу, яка схилила до вчинення крадіжок неповнолітнього ОСОБА_3 і підсудний ОСОБА_1, а тому вирок у цій частині не може ґрунтуватись тільки на суперечливих показах самого неповнолітнього ОСОБА_3, який є співучасником вчиненого з ОСОБА_2 злочину.
За таких обставин вирок суду в частині засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.304 КК України підлягає скасуванню з закриттям в цій частині провадження у справі за недоведеності його участі в у вчиненні цього злочину, а апеляційна скарга ОСОБА_2 до часткового задоволення.
Покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України судом обрано відповідно до вимог ст.65 КК України з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних щодо цієї особи, яка раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, перебуває на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері, обставин, які пом»якшують та обтяжують його покарання, є справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для пом»якшення покарання та задоволення в цій частині апеляції ОСОБА_2 апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановлений щодо нього вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2011 року без зміни.
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2011 року шодо засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.304 КК України скасувати , закривши в цій частині провадження у справі.
Вважати ОСОБА_2 засудженим згідно вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2011 року за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді: