Справа №2-90/2007 г.

РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2007 р.Великобурлуцький районний суд Харківської обл. у складі: судді Малюкіна Ю.П., при секретарі Логвиновій М.В., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні в сел. Великий Бурлук цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансу та пені за попереднім договором,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 4000 грн. авансу, 200000 грн. пені та судових витрат в сумі 2030 грн. за невиконання останньою умов попереднього договору укладеного 08.06.2005 р. між ним та відповідачем згідно якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобов'язання продати протягом 10 днів після набуття права власності 1/2 частину нежитлової будівлі-магазину, розташованого в АДРЕСА_1. Позивач також пояснив, що про факт набуття відповідачем на 1\2 частину зазначеного магазину він довідався від відповідача лише в грудні 2005 p., точної дати назвати не міг. Як до цього часу так і після він неодноразово звертався із вимогами до ОСОБА_3 про укладення договору купівлі-продажу 1/2 частини магазину чи повернення авансу.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила, що вона неодноразово пропонувала ОСОБА_2 викупити в неї 1/2 частину зазначеного магазину в с.Федорівка, але останній під різними приводами ухилявся від. Пояснила, що про факт набуття нею права власності на зазначений магазин вона усно сповістила ОСОБА_2. Внесла на депозит суду 4000 грн. авансу.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

08.06.2005 р. сторони уклали попередній договір (далі Договір) відповідно до якого ОСОБА_3 прийняла на себе зобов'язання продати ОСОБА_2, а останній прийняв на себе зобов'язання купити, 1/2 частину нежитлової будівлі із прибудовою, яка розташована в АДРЕСА_1(а.с.б).

Згідно п. «а» ст.1 Договору договір купівлі-продажу має бути нотаріально оформлений не пізніше, ніж у останній день закінчення  10

2

денного терміну після належного оформлення права власності на 1/2 частину нежитлової прибудови. На підтвердження своїх намірів про наступне укладення договору позивач відповідно до п.З договору передав ОСОБА_3 4000 грн. авансу.

Згідно п.5 Договору у разі, коли договір не відбудеться ОСОБА_3 зобов'язана повернути ОСОБА_2 отриманий від нього аванс в повній сумі протягом трьох діб з дня вимоги, заявленої у будь-якій формі.

Згідно п.6 Договору при несвоєчасному поверненні авансу сплачується пеня у розмірі 10% від суми, що підлягає поверненню за кожен день прострочення виконання.

Умови зазначеного договору повністю відповідають вимогам ст.635 ЦК України.

29.08.2005 р. ОСОБА_3 було видано регіональним відділенням Фонду державного майна України свідоцтво НОМЕР_1(а.с.14) про право власності на нежитлову будівлю колишнього магазину в АДРЕСА_1.

Зазначена нежитлова будова була зареєстрована за ОСОБА_3 у Великобурлуцькому МКПТІ 08.09.2005 р. (а.с.15).

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Виходячи із викладеного право власності у ОСОБА_3 на зазначену будівлю виникло 08.09.2005 p., а тому виконуючи вимоги п. «а» ст.1   Договору  відповідач  зобов'язана  була  починаючи  із  цієї дати  по

18.09.2005     р. повідомити ОСОБА_2 про набуття права власності на

нежитлову будівлю, розташовану в АДРЕСА_1.

В зв'язку із чим доводи відповідача підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про усне повідомлення нею 29.08.2005 р. в зазначеному магазині ОСОБА_2 про набуття права власності на магазин розцініюється судом як неналежне виконання умов Договору оскільки на той час вона ще не набула право власності на магазин. Викликає у суду сумнів також і сама достовірність пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно того, що розмова між сторонами мала місце саме 29.08.2005 р. в магазині і в розмові відповідач говорила про те, що витяг з реєстру діє лише З місяці оскільки свідоцтво про право власності відповідач отримала в місті Харкові тільки  29.08.2005  p., а витяг з реєстру їй було видано лише

25.05.2006    р.(а.с.38).

Доводи ОСОБА_2 про те, що він довідався про набуття права власності ОСОБА_3 право власності на магазин в АДРЕСА_1 від неї самої в грудні 2005 р. і саме з цього часу почав вимагати виконання умов договору або повернення авансу підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які чули неодноразові розмови між позивачем та відповідачем в ході яких ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_3 виконання умов договору або повернення авансу.

Свідок ОСОБА_9- державний нотаріус пояснила, що вона посвідчувала попередній договір між позивачем та відповідачем маючи при цьому письмову згоду на його укладення чоловіка ОСОБА_3. Позивач намагався в 2006 р. декілька разів оформити договір купівлі-продажу магазину, але не зміг це зробити через відсутність згоди чоловіка ОСОБА_3.

За таких обставин суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не довела суду факт виконання нею зимог договору про своєчасне повідомлення позивача про набуття права власності на нежитлову будівлю магазину в АДРЕСА_1, а також починаючи із грудня 2005 р. не виконала вимог ОСОБА_2 про укладення договору купівлі-продажу магазину або повернення авансу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання(неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно   ч.І   ст.612   ЦК   України   боржник   вважається   таким,   що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно 4.2 ст.615 одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин суд вважає, що з 01.01,2006 р.(оскільки більш точну дату встановити неможливо) у ОСОБА_2 виникло право вимагати виконання умов договору в частині повернення авансу яке припинилось 15.02.2007 p., тобто в день звернення до суду із позовною заявою із цього приводу.

Таким чином прострочення повернення авансу мала місце протягом 411 днів(365 діб +46 діб). Виходячи із того, що за кожний день прострочення треба сплачувати пеню в сумі 400 грн., то за 411 днів треба сплатити 166400 грн.( 411днів х 400 грн.). В зв'язку із викладеним суд вважає необхідним стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 166400 грн. пені, а також 4000 грн. сплаченого авансу.

Крім того із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути відповідно до вимог ч.І ст.88 ЦПК України пропорційно задоволених вимог 1664 грн. понесених витрат по сплаті судового збору. Всього із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 172064 грн.( 166400 грн,+1664 грн. + 4000 грн.). ОСОБА_2 відмовився від стягнення 30 грн. понесених витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

Керуючись    ст.ст.10,11,,209,212,214-215     ЦПК    України, ст.ст.610-611,612,614,635 ЦК України, суд

вирішив: Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Лісова Поляна Калінінського р-ну Калінінської обл. РФ, на користь ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с Юрченкове Вовчанського р-ну Харківської обл., 4000 грн. авансу, 166400 грн. пені і 1664 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, а всього 172064 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської обл. через Великобурлуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.