Справа№2-0-2/2007 р.

РІШЕННЯ

 іменем   України

6 червня 2007 р. Великобурлуцький районний суд Харківської обл. у складі: судді Малюкіна Ю.П., при секретарі Логвиновій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа-управління у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити той факт, що він із січня 1991 р. постійно проживав на території України. Встановлення цього факту йому потрібно для отримання громадянства України, а встановити цей факт іншим чином неможливо. Встановлення цього факту тягне для нього юридичні наслідки.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Саранча М.М. просив суд відмовити у задоволенні заяви, оскільки у ОСОБА_1 є можливість отримати громадянство України у встановленому законом порядку і він цієї можливості не використав.

Суд, заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.І ст.258 ЦПК України суд вправі встановити факт родинних відносин при неможливості його встановлення іншим чином і якщо від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Встановлено, що ОСОБА_1 4.09.1998 р. виїхавши з України набув громадянство Республіки Вірменія(а.с.6-7).

ОСОБА_1 не має реєстрації на території України.

Підстави прийняття до громадянства України іноземців або осіб без громадянства передбачені ст.9 Закону України №2235-111 від 18.01.2001 р. «Про громадянство України» (далі Закон).

Згідно ч.З ст.9 Закону особи, які є іноземцями, мають взяти зобов'язання припинити іноземне громадянство і подати документ про це, виданий уповноваженим уповноваженими органами відповідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття їх до громадянства України, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України.

ОСОБА_1 маючи встановлену Законом України можливість отримати громадянство України не надав суду доказів того, що скористався нею.

За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України із січня 1991 р. не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256,259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ: Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня

2

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя Ю.П.Малюкін