УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Русакової І.Ю.
суддів Пістун А.О. та Богдана В.В.
за участю прокурора Івченка С.М.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
розглянула 13 квітня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальну справу по апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок суду Софіївського району Дніпропетровської області від 10.02.2010 р., яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Красноармійська, Донецької області, громадянин України, в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.365 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням адміністративних та організаційно – розпорядчих функцій на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України засудженого звільнено від основного покарання з випробуванням на 2 роки. На підставі ст.76 КК України – засуджений зобов’язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з КП «Відродження плюс» на користь ОСОБА_3 – матеріальні збитки 1464 грн. та моральну шкоду 1000 грн.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, працюючи директором КП «Відродження плюс», зареєстрованого по вул. Леніна, 6 в с. Новоюлівка Софіївського району Дніпропетровської області, являючись службовою особою вказаного підприємства, 19 жовтня 2010 року, близько 9 години, разом із підлеглими працівниками, з метою перевірки показників водяного лічильника, прибув до домоволодіння ОСОБА_3, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Перебування ОСОБА_2 було зумовлено його службовим становищем, так як КП «Відродження плюс» у відповідності до статуту та договору відносин, експлуатує водопровідні мережі, здійснює подачу води для реалізації сільським споживачам, здійснює контроль за технічним станом інженерного обладнання споруд, та сприяє впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води.
Під час перевірки показників водяного лічильника, на підставі суперечки з приводу перенесення водяного лічильника за межі домоволодіння ОСОБА_3, директор КП «Відродження плюс» ОСОБА_2, перевищуючи свої службові повноваження, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, діючи умисно, наніс два удари кулаком в обличчя ОСОБА_3, в результаті чого ОСОБА_3 втратив рівновагу та впав на землю, отримавши при падінні пошкодження лівої ноги.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_3 виявлено малий синець обличчя, закритий перелом зовнішньої щиколотки малогомілкової кістки лівої гомілки, які по характеру відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
В апеляції потерпілий просить вирок у частині розгляду цивільного позову змінити, позов задовольнити у повному обсязі.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи, в запереченні просить вирок залишити без змін, а апеляцію без задоволення.
Цивільний відповідач в заперечені на апеляцію просить вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який вважав, що постановлений вирок є законним та обґрунтованим; засудженого, який не згоден з апеляцією та вироком, і не визнає себе винним за ст.365 КК України, але не бажає його не оскаржувати, його захисника, який теж вважає, що дії засудженого були не навмисними, і їх слід кваліфікувати за ст.128 КК України і заперечує проти апеляції потерпілого, потерпілого, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи, що містяться в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду перевіряється в межах апеляції.
Доводи потерпілого про необґрунтоване часткове задоволення його позовних вимог на думку колегії суддів не обгрунтовані.
Так, ОСОБА_3 заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1099 грн. 50 коп., витрати на юридичну допомогу в розміні 4000 грн. та відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.(а.с.159)
Суд першої інстанції виходячи з наявності доказів представлених цивільним позивачем законно задовольнив вимоги потерпілого частково, виходячи із суми підтверджених витрат:
- на лікування та проведення судово-медичних експертиз на суму 312 грн.(а.с.312);
- на бензин, стягнув витрати потерпілого за ті дати, коли він відвідував у Софіївську центральну районну лікарню та Криворізьке СМЄ на суму 400грн. та 50грн.(а.с.164,165),
- на правову допомогу, обчислюючи її розмір з кількості днів зайнятості адвоката та Порядку оплати його праці на суму 752 грн..
При визначенні розміру моральної шкоди 1000 грн. суд врахував ступень утриманих потерпілим тілесних ушкоджень, а також неправомірні дії самого потерпілого, визначена судом моральної шкоди відповідає вимогам розумності та справедливості.
На підставі зазначеного колегія суддів вважає, що цивільний позов потерпілого розглянуто з дотриманням закону.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 УПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а вирок суду Софіївського району Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області