АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа - № 22ц-2267/06                             Головуючий в 1 інстанції - Шаргаровська В.І.

Категорія -                                                                           Доповідач - Кравченко Н.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2006 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Кравченко Н.В., суддів - Парі нової І.Б., Борісова Є.А. при секретарі - Божковій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 20 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до КП " Жилсервіс" №4 про встановлення факту проживання та визнання права на житлову площу, -

встановила:

У квітні 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Стаханівського міського суду Луганської області з позовом до відповідача КП " Жил сервіс №4", в якому послалася, що у 2004 році вона оселилися у покинутій квартирі АДРЕСА_1, квартиронаймач якої помер, зробила у ній ремонт, оскільки квартира знаходилася в антисанітарному стані, сплатила квартплату за п'ять місяців. Відповідач не заперечував проти її вселення та проживання у цій квартирі. Позивачка просить визнати факт її проживання у цій квартирі разом з малолітніми дітьми та визнати за ними право на житлову площу у цій квартирі.

Рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 20 червня 2006 року з задоволенні позову позивачці відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка не згодна з рішенням суду, вважає його таким, що не відповідає вимогам закону, просить його скасувати, та задовольнити її позов.

Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом встановлено, що квартиронаймачем квартирі АДРЕСА_1 була ОСОБА_2, яка судом визнана такою, що втратила право на житлову площу в ній. У вказану квартиру без належно оформлених прав вселилася позивачка з дітьми, де стала проживати з 2004 року.

Вказані обставини "підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються самою позивачкою.

Згідно зі ст.. 51 ЖК України єдиною підставою для вселення у житлове приміщення є ордер, який видається особі у відповідності з рішенням про надання житлового приміщення виконкомами місцевих рад, та який є підставою для укладення письмового договору найму житлового приміщення.

Оскільки судом встановлено, що рішення про надання позивачці спірної квартири в установленому порядку не приймалося, ордер на її ім'я не видавався, договір найму житлового приміщення у спірній квартирі з нею не заключався у встановленому порядку, тому судом правильно зроблено висновки, що вона разом зі своїми дітьми права на житлову площу у квартирі не набула.

Її посилання, що про її вселення у спірну квартиру було відомо відповідачеві, який проти цього ніяких заперечень не надав на той момент, у даний час не має ніякого значення, оскільки позивачка вселилися до спірної квартири з порушенням встановленого порядку вселення, а тому права на житлову площу в ній набути не могла.

Також не заслуговує на увагу її посилання на те, що вона зробила у квартирі ремонт та вносила оплату за проживання, оскільки доказів того, що ці дії її випливають саме з договору найму житлового приміщення у спірній квартирі, який з нею було фактично укладено, суду не надано.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.. 307, 308,313, 314, 315 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 20 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до    КП " Жилсервіс" №4    про встановлення факту проживання та визнання права  на житлову площу, -   залишити без зміни.

Ця ухвала апеляційного суду забирає чинності з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.