УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня місяця „07" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Панкова М.В.
Суддів: Ісаєва Г.А. Белинчук Т.Г.
При секретарі: Бахтагарєєвій М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Санаторія «Форос» до ОСОБА_1, 3-я особа: Паспортний відділ Алупкінського міського відділу міліції ЯМУ ГУ МВС України в АРК, про визнання його таким, що втратив право користування гуртожитком за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14 лютого 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ДП «Санаторія «Форос» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-я особа: Паспортний відділ Алупкінського міського відділу міліції ЯМУ ГУ МВС України в АРК, про визнання його таким, що втратив право користування гуртожитком за АДРЕСА_1. З, з моменту звернення до суду.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 без поважних причин не проживає у кімнаті гуртожитку ДП «Санаторія «Форос» більше 7 років, в якому йому було надано місце для проживання.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14 лютого 2007 року постановлено:
„Позов Державного підприємства «Санаторія «Форос» задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування гуртожитком за АДРЕСА_1.
Зобов'язати паспортний відділ Алупкінського міського відділу міліції ЯМУ ГУ МВС України в АРК скасувати реєстрацію ОСОБА_1 за АДРЕСА_2."
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ДП «Санаторія «Форос» відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є особою за якою зберігається право користування житловим приміщенням при відсутності більш шести місяців, та поважних причин не проживання відповідач суду не навів.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Справа № 22-ц-3120/2007 р Головуючий суду першої інстанції:
Романенко В.В.
Доповідач: Белинчук Т.Г.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за АДРЕСА_1, яке має статус гуртожитку і перебуває на балансі ДП «Санаторія «Форос».
Відповідач знаходився у трудових стосунках з позивачем ДП „ Санаторій „Форос" до 31 жовтня 2002 року та був звільнений по ст. 40 п 1 КЗпроП України.
ОСОБА_1 виїхав з гуртожитку і більше 7 років не проживає в ньому вказане не оспорює відповідач, проте посилається на те, що ДП „Санаторій „Форос" не надав йому житлового приміщення.
Проте ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції, а також колегії суддів доказів які б свідчили, що він не проживає в гуртожитку вимушено, що він звертався до суду з позовом про захист його порушеного або оспорюємого права.
При розгляді справи суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення ч. 8 ст. 8 ЦПК України з урахуванням подібності правовідносин щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ч. 1 ст. 71 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, про тет що положення цих правил про збереження за відсутнім права на жиле приміщення протягом 6 місяців слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа (за відсутності підстав для виселення).
Примірним положенням про гуртожиток, яке затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, яким відповідно до ст. 131 ЖК України визначається порядок користування гуртожитком, передбачається можливість збереження права користування житловою площею при тимчасовій відсутності лише за громадянами, які вибули з гуртожитку у зв'язку з призивом на дійсну строкову службу, а також за офіцерами, які вибули з нього у зв'язку з призивом із запасу па дійсну військову службу на строк до З років (п.13).
Доводи апеляційної скарги про те що ОСОБА_1 відпрацював більше 10 років у позивача та не може бути виселені без надання іншого житлового приміщення, безпідставні, оскільки позивачем заявлені вимоги не про виселення, а про визнання втративши право користування у зв'язку з не проживанням понад 6 місяців, на що також звертав увагу суд першої інстанції.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обгрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.