ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
21 вересня 2006 р. | № 1/856-20/345(1/119-5/42) |
розглянувши матеріали касаційної скарги адвокатського об’єднання “Адвокатська фірма “Верховенство Права”, м. Львів (далі –Адвокатське об’єднання)
на рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2005 та
ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006
зі справи № 1/856-20/345 (1/119-5/42)
за позовом прокурора Галицького району м. Львова, м. Львів (далі –Прокурор) в інтересах держави в особі управління комунального майна Львівської міської ради, м. Львів (далі –Управління)
до релігійної організації курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької церкви, м. Львів (далі –Релігійна організація),
Адвокатського об’єднання
про розірвання договору та виселення з приміщення та
зустрічним позовом Адвокатського об’єднання
до Управління
про спонукання до укладення договору,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.12.2005, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006: у первісному позові в частині розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 04.04.1995 № 6524, укладеного між Управлінням та Релігійною організацією, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Чайковського, 11, та виселення з них Адвокатського об’єднання провадження у справі припинено; в задоволенні решти первісних позовних вимог стосовно виселення з названих приміщень Релігійної організації відмовлено; в зустрічному позові відмовлено в повному обсязі.
Адвокатське об’єднання звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 11.07.2006 № 11/4, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.
Між тим, до касаційної скарги додано докази надсилання її копії лише Прокурору (квитанція № 1785/1116023) та Управлінню (квитанція № 1784/1116015). Квитанція № 1786/1116031, яка також додана до матеріалів скарги, не може бути належним доказом направлення копії касаційної скарги одному з відповідачів у справі –Релігійній організації, оскільки з даних, які містяться в цій квитанції, не вбачається факту надсилання скарги саме Релігійній організації: у рядку “Одержувач –Прізвище” зазначено “Львів” і далі кілька нерозбірливих літер.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Водночас частиною третьою згаданої статті ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених, зокрема, в пункті 3 частини першої цієї статті сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” сплачене Адвокатським об’єднанням за платіжним дорученням від 11.07.2006 № 11 державне мито в сумі 42, 50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 3 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1. Повернути адвокатському об’єднанню “Адвокатська фірма “Верховенство Права” касаційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 20.12.2005 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 зі справи № 1/856-20/345 (1/119-5/42).
2. Повернути адвокатському об’єднанню “Адвокатська фірма “Верховенство Права” державне мито в сумі 42, 50 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Львівської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов