Справа № 11а-435-2006 р Головуючий у 1 інстанції Дільний І.М.
Постанова про відмову в скасуванні
постанови про порушення кримінальної
справи Доповідач Матвієнко Н.В.
У X В АЛА іменем України
Місто Луцьк 01 вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Матвієнко Н.В.
суддів Лозовського А.О., Пазюка О.С.
з участю прокурора Цемаха В.І. скаржника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією скаржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Іваничівського районного суду від 30 червня 2006 року про відмову в задоволенні скарги про скасування постанови про порушення відносно них кримінальної справи,
встоновила :
Зазначеною постановою було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого прокуратури Іваничівського району від 27 травня 2006 року про порушення відносно них кримінальної справи за ознаками ст. ст. 342 ч.1, 350 ч.1, 382 ч.1 КК України з мотиву того, що на час порушення кримінальної справи органи досудового слідства мали для цього привід і достатньо підстав, і при порушенні кримінальної справи були дотримані вимоги кримінально-процесуального законодавства.
В апеляції та доповненні до неї ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не погоджуючись з постановою суду, посилаються на те, що суд не дав оцінку діям державного виконавця щодо їх правомірності, якими були порушені їх права на власність, не перевірив наявність складу злочину в його діях, невірно дав оцінку матеріалам перевірки, чим порушив вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України. Прохають скасувати постанову суду, як незаконну .
Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови суду першої інстанції, доповів доводи апеляцій та матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 тайого представника, які підтримували апеляцію з доповненнями, прокурора, який заперечував апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.
При розгляді скарг на постанови про порушення кримінальної справи, як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 11.02.2005 року „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", суд перевіряє тільки наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі давати оцінку доказам.
Статтею 94 КПК України передбачений як один із приводів до порушення кримінальної справи заява або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади або окремих громадян при наявності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вивчив матеріали, на підставі яких було прийняте таке рішення..
Судом було встановлено, що приводом для порушення кримінальної справи було подання начальника ДВС в Іваничівському районі та ст. державного виконавця про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протиправних дій щодо державного виконавця при виконанні ним своїх службових обов»язків по виконанню виконавчих документів про стягнення з ВАТ «Іваничівський райагропостач» заборгованості, в яких вбачається склад злочину. До подання були долучені копії виконавчих документів, а також інші документи, які підтверджували, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оказували активну фізичну протидію державному виконавцю при виконанні ним своїх службових обов»язків, погрожували застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров»я, пошкодили його майно. Отже, на час порушення кримінальної справи було достатньо не тільки приводів, а і підстави для цього.
Таким чином, рішення слідчого прокуратури Іваничівського району про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято компетентною особою у відповідності з вимогами ст. 94 КПК України, з додержанням встановленого ст. 98 КПК України порядку, тому доводи апелянтів про незаконність постанови про порушення кримінальної справи є безпідставними, а рішення суду першої інстанції є вірним.
Посилання в апеляції на те, що на момент порушення кримінальної справи виконавчі провадження закрити в зв»язку з погашенням боргу, а деякі рішення
скасовані господарським судом, не свідчать про незаконність та безпідставність постанови слідчого.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365-366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
ухвалила:
Апеляції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Іваничівського районного суду від ЗО червня 2006 року про відмову в задоволенні їх скарг про скасування постанови слідчого прокуратури Іваничівського району від 2 травня 2006 року про порушення відносно них кримінальної справи за ознаками за ст. ст. 342 ч.1, 250 ч.1, 382 ч.1 КК України - без змін.