Справа № 2-190/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

     11  березня 2011 року                                                                                            м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді     Калюжної В.В., при секретарі:  Гончаренко  М.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у  м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», треті особи: ПАТ «СК «АХА Страхування», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1   звернувся  до суду з позовом   про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої ДТП, який в ході розгляду справи  був уточнений, вказавши  в обґрунтування позову наступне. 06 травня 2009 року з вини відповідача було скоєно дорожньо-транспортну пригоду,  в результаті якої був ушкоджений автомобіль НОМЕР_1,  належний позивачеві на праві приватної власності та яким на момент скоєння ДТП керувала ОСОБА_2 З метою  точного визначення  суми збитку, суб’єктом оціночної діяльності «Експерт-Сервіс»ОСОБА_3 була проведена оцінка завданого матеріального збитку. Відповідно до  висновку вартість матеріального збитку, нанесеного  позивачеві  становить 6776,18 грн.  За надання послуги з визначення суми збитку позивачем було сплачено 400 грн. Крім того, позивач зазначає, що діями відповідача йому заподіяна і моральна шкода, яку він оцінює у 5000 гривень.  Таким чином, позивач просить суд стягнути з ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс» матеріальну шкоду у розмірі 6776 грн.18 коп., витрати  на проведення експертизи у розмірі 400 гривень, витрати на надання юридичної допомоги у розмірі 2000 гривень, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень та судові витрати.

У судовому засіданні   представник  позивача на підставі довіреності  ОСОБА_2  підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві, просить суд задовольнити позов  у повному обсязі та стягнути з ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»заподіяну матеріальну та моральну шкоду. У судовому засіданні представник позивача пояснила, що з запереченнями відповідача та третьої особи по справі вона ознайомлена, їй відомо про наявність  Договору страхування, укладеного між Відповідачем та третьою особою, позовних вимог до ПАТ «СК «АХА Страхування» позивач не має та просить стягнути зазначену у позові суму матеріальної та моральної шкоди з  ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс».

Представник Відповідача  ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»заперечив проти позовних вимог. Представник Відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими, зазначив, що  позивачем не подано жодних доказів, які б  підтверджували винність підприємства в завданні Позивачу по справі матеріальної та моральної шкоди. Крім того, представник Відповідача  пояснив, що 10.12.2008 року між підприємством «Запоріжелектротранс»та ЗАТ «СК страхування»було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту  перед третіми особами. Відповідно до п. 4.3 Договору страхування ліміт відповідальності перед третіми особами за завдання їм матеріальної шкоди,  завданої  в результаті  дорожньо-транспортної пригоди складає 25000 грн. Також відповідно п. 4.4. цього ж договору встановлено безумовну франшизу в розмірі  1000  грн. Тобто максимальний ліміт відповідальності в даній ситуації в силу дії договору № 448-дго/08 зп, складає 1000 грн., в іншій частині відшкодування відповідальність несе ЗАТ «СК страхування».

Представник третьої особи: ПАТ «СК страхування»проти позову заперечує, пояснив суду, що  Позивачем не надано суду доказів на підтвердження вини Відповідача у  завданні шкоди Позивачу, тому просить суд відмовити у задоволенні позову. Також пояснив, що страховою компанією з цих же підстав   було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Третя особа: ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог та заперечень, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.05.2009 року о 10-00 год. по бул. Шевченко  від пр.Леніна в напрямку вул. Перемоги рухався автомобіль КІА д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, яка напроти будинку № 18 скоїла наїзд на раптову впавшу тролею. Внаслідок ДТП потерпілих немає, автомобіль пошкоджено.

Відповідно до Акту про пошкодження контактної мережі бн від 06.05.2009 року, складеного представниками підприємства ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс» та представником ДАІ, 06.05.2009 року за адресою Б.Шевченка,18 у напрямку вул.Набережної сталося пошкодження контактної мережі, а саме обрив контактного проводу марки МФ 85. Перед пошкодженням даною ділянкою проїхав тролейбус № 030 маршрут № 14 під керуванням ОСОБА_5 Пошкоджені транспортні засоби: автомобіль КІА д.н. НОМЕР_1, на автомобілі пошкоджено: лако- фарбове покриття  на правих передній дверях, крилі, капоті, даху; подряпини по передньому бамперу.

Відповідно до повідомлення про подію, направленого   ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»на адресу страхової компанії  07.05.2009 року за № 22\-832, відповідач ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»повідомив  по подію, що сталася 06.05.2009 року, а саме, що після проїзду тролейбуса стався обрив проводу, який впав на автомобіль;  зазначений винуватець події:  ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, відповідачем визнається, що подія сталась з вини водія підприємства.

На підставі викладеного,  суд вважає необґрунтованими доводи представника Відповідача у судовому засіданні щодо не встановлення вини Відповідача у заподіянні шкоди Позивачу.

          У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи  бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» заподіяна особі шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Розмір матеріальної шкоди, заподіяної  позивачу  ОСОБА_1,   внаслідок пошкодження автомобіля,  підтверджується висновком  № 76  від 08.05.2009 року, згідно якого вартість матеріального  збитку, заподіяного  власнику автомобіля  НОМЕР_1,  внаслідок його пошкодження складає 6 776, 18 грн.

10.12.2008 року між ЗАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»та ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»укладено договір № 448-дго08зп страхування цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу перед третіми особами. Відповідно до п.п. 3.2.3 Договору  до страхових випадків відноситься настання цивільної відповідальності власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну  транспортним засобам третіх осіб внаслідок механічного пошкодження (обриву) контактного проводу марки МФ -85 або МФ-100.

Відповідно до п.4.4. Договору до страхових випадків, що зазначені  у п.п.3.2.1 та 3.2.3 Договору  встановлюється безумовна франшиза у розмірі 1000 гривень. Ліміт відповідальності за договором становить 25000 гривень.

          Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи  при  відшкодуванні  шкоди,  заподіяної майну    потерпілих,   встановлюється   при   укладанні   договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.     Страхове відшкодування  завжди  зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити різницю  між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Беручи до уваги, що умовами Договору страхування встановлена франшиза у розмірі 1000 гривень, саме в цьому обсязі  і може нести матеріальну відповідальність Відповідач. Тому суд вважає за необхідне задовольнити  частково  позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»про стягнення матеріальної шкоди та стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі франшизи у сумі 1000 гривень.

          Відповідно до ст.33 ЦПК України суд  за  клопотанням  позивача,  не  припиняючи   розгляду  справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено  не  до  тієї  особи,  яка  має  відповідати  за  позовом,   або   залучає   до   участі  у  справі  іншу  особу  як співвідповідача.

          Оскільки таке клопотання представником позивача не заявлялось і в судовому засіданні представник пояснила, що позовних вимог до ПАТ «СК «АХА Страхування»позивач не має,  ПАТ «СК «АХА Страхування»не залучалось до участі у справі у якості відповідача.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1   про стягнення моральної шкоди  суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

          Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода заподіяна фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду. Одночасно суди повинні з’ясовувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх з тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в цій частині зазначає, що  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди  він був позбавлений можливості  користуватися автомобілем, порушилися звичні життєві зв’язки, спілкування з рідними, позивач був змушений вирішувати питання ремонту автомобіля, тривалий час провів у відділі ДАІ для документування, змушений  витрачати час для участі у судовому розгляді справи. Однак зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки як вбачається з матеріалів справи автомобілем керувала третя особа по справі, яке і бере участь у розгляді справи, автомобіль отримав ушкодження, які не перешкоджають  його експлуатації. У зв’язку з викладеним суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд керується положеннями Постанови КМУ від 27 квітня 2006 р. N 590
 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», відповідно до положень якої  граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні у цивільних справах, якщо компенсація сплачується за рахунок іншої сторони, не перевищує суми, яка обчислюється виходячи з того, що стороні виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. З наданої суду квитанції про сплату позивачем витрат на правову допомогу неможливо встановити який обсяг роботи   виконано  та скільки часу витрачено на надання правової допомоги. З цих підстав суд  відмовляє в задоволенні вимог про стягнення суми витрат на юридичні послуги у розмірі 2000 гривень.

У відповідності зі ст.79,88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають  витрати, пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 51 грн. та  витрати на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.,  які позивач сплатив при зверненні до суду, що підтверджуються квитанціями про сплату.

На підставі викладеного, ст. ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд, -

                                                В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», треті особи: ПАТ «СК «АХА Страхування», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс»на користь ОСОБА_1 матеріальну  шкоду  у розмірі   1000  (одна тисяча) гривень та  судові витрати у розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн., а всього 1171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн.

В іншій частині позовних вимог   - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                           Калюжна В.В.