Брусилівський районний  суд Житомирської області    

                                                                                                      Справа № 2-а-521/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

              "13" квітня 2011 р.

                 Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області  Седун  Ф. В.. , розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні суду смт. Брусилів  справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України у Брусилівському районі  Житомирської області про визнання відмови у перерахунку пенсії протиправною тп спонукання до перерахунку пенсії  ,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

              05.04.2011 року позивачка звернулася до  суду з вказаним  позовом , посилаючись на те , що вона  є  пенсіонеркою , є потерпілою  2 категорії осіб  , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Вона отримує пенсію  та додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров”ю , як потерпіла 2 категорії в розмірі 112 грн. 50 коп. ,  розмір якої не відповідає  вимогам   ст. 51 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.   Згідно  ст. 51 цього закону  особам , віднесеним до категорії 2 , щомісячна  додаткова  пенсія за шкоду , заподіяну здоров”ю , призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. ЇЇ звернення до відповідача з приводу проведення перерахунку додаткової пенсії залишено без задоволення. Просить суд  визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови   у проведенні  перерахунку та виплаті  пенсії та зобов”язати його провести їй перерахунок та виплату  додаткової пенсії  як  потерпілій  2 категорії  внаслідок Чорнобильської катастрофи  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі  ст.51 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з 1 жовтня  2010 року з проведенням перерахунку  при кожній зміні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 08.04.2011 року та подав у встановлений строк письмове заперечення на позов , в якому зазначив що  фінансування витрат , пов”язаних з реалізацією Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету. При призначенні та виплаті пенсій  застосовується  Закон України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ лише у випадках , передбачених цим Законом , ст. 28 вказаного Закону застосовується виключно для визначення  розмірів пенсій , призначених згідно з цим законом, а виплата доплати непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , здійснюється  відповідно до постанов Кабінету Міністрів України  № 836 від 26.07.1996 року “ Про компенсаційні виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ та від  03.01.2002 року № 1“ Про підвищення розмірів  пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів , фінансування яких здійснюється за рахунок коштів  державного бюджету" .Також відповідач зазначив , що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення  до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи  встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів. Виплата пенсій мала щомісячний характер  тому про порушення свого права , яке позивачка вважає порушеним , вона могла дізнатись при виплаті пенсії за відповідний період. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України  , без проведення судового засідання та виклику осіб , які беруть участь у справі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини  та дослідивши докази суддя вважає що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист  що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках , передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , на охорону їхнього життя і здоров”я , соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

З наданих суду письмових доказів вбачається що , що позивачка є пенсіонеркою , є  постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 2.

Відповідно до ст. 51 ч. 1  Закону України “ Про статус та  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  особам , віднесеним до другої категорії ,  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров”ю в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком .

Зі змісту вказаної статті випливає , що за основу нарахування  щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю береться мінімальна пенсія за віком , розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами , передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “, яка визначає , що мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, визначеного законом.

 Ст. 17 Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ встановлено , що основні державні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень . До числа основних державних гарантій включається і мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії , які є основним джерелом існування , не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму , встановленого законом. Ст.19  вказаного Закону передбачено , що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Так як будь-яким іншим Законом , крім Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ мінімальний розмір пенсії не визначений , тому суд вважає за можливе застосувати за аналогією закону  дане в цьому Законі визначення щодо мінімального розміру пенсії  за віком для розрахунку розміру  щомісячної додаткової пенсії  за шкоду , заподіяну здоров”ю , що передбачено ст.ст. 49,51 ч. 1 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

На час розгляду справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 52 Закону України “ Про державний бюджет  України  на 2010 рік “    прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність  становить з 1.01.2010 року  по 01.04.2010 року –695,00 грн.; з 1.04.2010 року по 1.07. 2010 року –706,00 грн. ; з 1.07.2010 року по 01.10.2010 року –709,00 грн. ; з 1.10.2010 року  по 01.12.2010 року –723,00 грн., з 1.12.2010 року 734 ,00грн. , з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року  - 750 грн.00 коп.  згідно Закону України " Про державний бюджет України на 2011 рік ".

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначеного законом , підвищується , визначений відповідно до ст. 51 ч.1 цього Закону , розмір додаткової пенсії  за шкоду , заподіяну здоров”ю , особам , віднесеним до 1,2,3 категорій  постраждалим  внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення  нового розміру прожиткового мінімуму.

Пунктом 28 розділу 11 Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України “ дію ст.51 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”  було обмежено , розмір пенсії було визначено у меншому , ніж передбаченому названим Законом  розмірі .

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі № 10-рп були визнані неконституційними положення п. 24-34  розділу 11 “ Внесення змін до деяких  законодавчих актів України “ Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України “ , яким дію ст. ст. 51  Закону України

“ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ було викладено в новій редакції , а отже з цього часу відновлено дію ст. ст. 51 вказаного  Закону в повному обсязі.     

Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення  Конституційного Суду  України воно має преюдиціальне значення для судів  загальної юрисдикції  при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами , які виникли внаслідок  дії положень Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення  змін до деяких законодавчих актів України “  визнаних неконституційними.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено , що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , Закону України , міжнародному договору , згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт,  який має вищу юридичну силу.

За таких обставин  суд вважає , що виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами,  право позивача як  постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії  при визначенні розміру щомісячної додаткової  пенсії  -порушене , так як  вона має право  на отримання  щомісячної  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.49,51 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Так як в даному випадку йдеться про перерахування пенсії , належним відповідачем  є Управління Пенсійного фонду України в Брусилівському районі  Житомирської області де позивачка перебуває на обліку як  пенсіонер.

Відповідач  при здійсненні нарахувань та виплат  державної та додаткової пенсії позивачці передбачених ст. 51 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ діяв всупереч Закону , заяву позивачки  щодо проведення їй перерахунку додаткової пенсії  згідно ст. 51 вказаного Закону  залишив без задоволення , про що свідчить письмова відповідь  відповідача за № 311/ А-08 від 05.04.2011 року , в якій він зазначив що додаткова пенсія виплачується позивачці згідно Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року  в розмірі 15 % від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.  Тому  вимоги позивачки  щодо  визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови  у проведенні  перерахунку та виплаті  пенсії та зобов”язання його провести їй перерахунок та виплату щомісячної  додаткової пенсії з 1.10.2010 року  підлягають  задоволенню  відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України в межах шестимісячного строку позовної давності. Суд вважає що перерахунку та виплаті  підлягає щомісячна  додаткова  пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю  у розмірі , визначеному ст. 51 ч. 1 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “- у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за період з 1 жовтня  2010 року по 31 березня  2011 року , так як позивачкою  строк позовної давності не пропущений.

Заперечення  відповідача  на позов  що  додаткова  пенсія позивачці виплачується згідно Постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 “ Про компенсаційні виплати особам , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ ,   від 03.01.2002 року № 1.  “ Про підвищення розмірів  пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів , фінансування яких здійснюється за рахунок коштів  державного бюджету “ та   № 530 від 28.05.2008 року  суд рахує необґрунтованими , так як  вказаними Постановами  визначені конкретні розміри  додаткової пенсії , які є значно меншими встановленого Законом України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  розміру , і Кабінет Міністрів не має права допускати звуження змісту та обсягу прав позивача , встановлених вказаним законом . Положення розділу 2 п. 24-34  Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ визнані неконституційними  рішенням Конституційного суду України по справі  № 10-рп від 22.05.2008 року. Також необґрунтованим є посилання на  Закон  України “ Про загальнообов”язкове  державне пенсійне страхування “  , що цей закон  застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених згідно з цим Законом  , так як наявність такої норми та  відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком  не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання  щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , що передбачено ст.ст. 49,51 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Керуючись ст. ст. 8-11,17,18, 21,71,99, 100, 159-163,183-2 ,267 КАС України , ст. 46 Конституції України , ст.ст. 49,51 ч. 1 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ , Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року , ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ , ст.ст. 17 , 19  Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ , ст.52 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік “ , Законом України " Про державний бюджет України на 2011 рік " суд ,       

                              П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов  ОСОБА_1  задовольнити .

          Визнати неправомірними  дії Управління Пенсійного фонду України у Брусилівському районі  Житомирської області щодо відмови ОСОБА_1 , як  постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, у проведенні перерахунку та виплати   щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю , згідно зі ст.ст. 49,51 ч.1 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 1 жовтня  2010 року по 31 березня  2011 року.

        Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України у Брусилівському районі  Житомирської області перерахувати  та виплатити  ОСОБА_1   , як  постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2  щомісячну  додаткову пенсію  за шкоду , заподіяну здоров”ю  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст.ст. 49, 51ч .1 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , визначеної  ч. 1 ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “  , яка визначається встановленим Законом України “ Про державний бюджет України на 2010 рік “ та Законом України " Про державний бюджет України на 2011 рік " прожитковим мінімумом для осіб , які втратили працездатність , за період з 1 жовтня   2010 року по 31 березня  2011 року  з  врахуванням кожної зміни прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та з  урахуванням фактично виплачених коштів .

        Судові витрати прийняти на рахунок держави.

        Постанова підлягає негайному виконанню.

        Постанова може бути оскаржена в  Житомирський  апеляційний адміністративний  суд через Брусилівський районний суд  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  отримання копії цієї постанови.

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.  

                        Суддя                                                            Седун  Ф.  В.