Справа № 2-а-397/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11 квітня 2011 року

 Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в складі:

                              головуючого-судді  Коцюби О.  М.

                              при секретарі  Дуяновій Г.Г.  

                                за участю позивача             ОСОБА_1

                            представника відповідача Сидорчука П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новограді-Волинському справу за позовом ОСОБА_1 до Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та сільського голови Сидорчука Петра Сергійовича про визнання неправомірними дії сільського голови та Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області згідно Закону України «Про звернення громадян»

встановив:

24.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та сільського голови Сидорчука Петра Сергійовича про визнання неправомірними дії сільського голови та Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області згідно Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон). Свої вимоги мотивує тим, що він з 28.03.2006 року по 09.11.2010 року працював на посаді сільського голови Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області. До обрання на виборну посаду працював на постійній роботі директором Новоград-Волинського сиркомбінату.

Згідно ч. 2 п. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», у разі не можливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Таке рішення було озвучено на першій сесії Орепівської сільської ради 09.11.2010 року. На думку позивача, зазначену заробітну плату йому повинні були виплачувати з 10.11.2010 року до його працевлаштування. Але зазначену заробітну плату відповідач не нараховував та не виплачував.

15.12.2010 року позивач звернувся із письмовою заявою до сільського голови Орепівської сільської ради у якій просив виплатити йому заробітну плату згідно Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». В порушення вимог Закону відповідач не надав йому відповідь у строк 1 місяць. 01.02.2011 року він повторно звернувся до голови сільської ради. Однак, відповідь на зазначений лист була не належною та не стосувалася суті звернення.

Зазначеними діями йому була надана моральна шкода. Принижено його честь та гідність як громадянина так і як колишнього голови сільської ради, він почував себе некомфортно, звертаючись до працівників сільської ради, які не бажали вирішити його звернення та відкрито ігнорували його вимоги. У зв’язку з цим він змушений звернутися до суду із зазначеним позовом про захист його охоронюваних законом інтересів.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав. Додатково пояснив, що він визнає той факт, що порушив Закон в тій частині, що не надав проміжкову відповідь ОСОБА_1. Пояснив, що строк був пропущений з тієї причини, що вони надіслали офіційний лист до Голови Новоград-Волинської районної ради з проханням надати роз’яснення чи має ОСОБА_1 право на отримання заробітної плати протягом шести місяців як такий, що раніше працював на посаді голови сільської ради.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, відповідача Сидорчука П.С., дослідивши докази у справі та давши їм належну оцінку, прийшов до наступного.

Так, 28.03.2006 року за підсумками голосування сільським головою Орепівської сільської ради було обрано ОСОБА_1.

09.11.2010 року, згідно рішення першої сесії Орепівської сільської ради ОСОБА_1 був звільнений з посади сільського голови (а.с. 7). Новим головою зареєстровано Сидорчука Петра Сергійовича (а.с. 24).

15.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до сільського голови Орепівської сільської ради Сидорчука П.С. з проханням виплачувати заробітну плату передбачену законодавством України (а.с. 9).

01.02.2011 року ОСОБА_1 повторно звернувся до сільського голови Орепівської сільської ради Сидорчука П.С. з проханням надати аргументовану відповідь на заяву від 15.12.2010 року щодо виплати середньомісячної заробітної плати до працевлаштування.

Покази відповідача про те, що вони не надали вчасно відповідь внаслідок звернення до Голови Новоград-Волинського районної ради підтверджується відповідним листом від 15.12.2010 року № 240/8 (а.с. 20). 25.01.2011 року Новоград-Волинського районною радою було надіслано на адресу Орепівського сільського голови відповідь на лист сільського голови від 15.12.2010 року № 240/8 з додатком. Додатком відповіді являється роз’яснення Управління державної служби Головного управління державної служби в Житомирській області. У зазначеному роз’ясненні йдеться мова про те, що на ОСОБА_1, як колишнього голову сільської ради, гарантії, зазначені у статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» щодо збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування на нього не поширюються, оскільки така особа є соціально захищеною внаслідок отримання пенсії (а.с. 22).

Стаття 15 Закону передбачає, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст. 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається із досліджених доказів, позивач звернувся із заявою до відповідача 15.12.2010 року, про що зроблено відповідну відмітку на заяві з вхідним номером 3-35/21 (а.с. 9). У строк 1 місяць відповідь позивачу не надано, проміжкова відповідь, як це передбачає вищезазначена стаття Закону, не надавалася, що також відповідач у судовому засіданні підтвердив.

Крім того, позивач просить зобов’язати відповідача надати йому належну та обґрунтовану відповідь. При досліджені відповіді Орепівської сільської ради від 02.02.2011 року, що надсилалася ОСОБА_1 (а.с. 11) не вбачається тексту, який обґрунтовує будь-яке прийняте ними рішення. Даним листом Орепівська сільська рада лише надіслала ОСОБА_1 переписку щодо намагання вирішити питання про виплату позивачу середньомісячної заробітної плати відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», будь-якого власного рішення із зазначеного питання відповідачем не прийнято та не обґрунтовано. З огляду на вищезазначене суд визнає дії відповідача неправомірними.

На захист свого права позивач просить зобов’язати відповідача надати йому обґрунтовану відповідь та публічно вибачитися, що на думку суду, є обґрунтованим та відповідає вимогам Закону.

Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання Орепівску сільську раду провести нарахування та виплатити йому передбачену законодавством заробітної плати суд прийшов до наступного.

Частиною другою пункту 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Цією ж нормою закону передбачено і наступне, у разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно довідці наданої Управлінням пенсійного фонду України в місті Новоград-Волинський Житомирської області від 14.12.2010 року             № 2840/02, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку та одержує пенсію, призначену згідно зі статтею 1 Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15.01.93 року з 16.03.2006 року. (а.с. 12).

Відповідно до статті 1 зазначеної Угоди, громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком). Тобто позивач, згідно цієї Угоди, одержує пенсію за віком, вид якої також передбачений у частині другій пункту 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», при якій за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Крім того, такої ж думки і Управління державної служби Головного управління державної служби в Житомирській області, яке зазначило, що на ОСОБА_1, як колишнього голову сільської ради, гарантії, зазначені у статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» щодо збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування на нього не поширюються, оскільки така особа є соціально захищеною внаслідок отримання пенсії (а.с. 22).

Тому, на підставі вищевикладеного, суд вирішив відмовити у задоволені позову в цій частині за безпідставністю.

Позовні вимоги позивача стягнути з відповідача суму моральну шкоду у розмірі 7803 грн. суд вирішив задовольнити частково.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31.08.1995 року, який роз’яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був головою сільської ради, мав відповідний статус, повагу серед населення. Внаслідок неправомірних дій відповідача він зазнав психічного впливу. Принижено його честь та гідність як громадянина так і як колишнього голови сільської ради, він почував себе некомфортно, звертаючись до працівників сільської ради, які не бажали вирішити його звернення та відкрито ігнорували його вимоги.

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, які зазнав позивач, а також виходячи із засад розумності , виваженості та справедливості слід визначити моральну шкоду у розмірі 3000 грн..

Керуючись Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 10, 11, 12, 158, 159, 160 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та сільського голови Сидорчука Петра Сергійовича про визнання неправомірними дії сільського голови та Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області згідно Закону України «Про звернення громадян» - задовольнити частково.

Визнати дії Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області та сільського голови Сидорчука Петра Сергійовича щодо неналежного розгляду та вирішення звернення ОСОБА_1 неправомірними.

Зобовязати сільського голову Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області Сидорчука Петра Сергійовича надати ОСОБА_1 обґрунтовану відповідь та публічно вибачитись про порушення права звернення громадян в газеті місцевого рівня після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з Орепівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, вул. імені Степана Дем’янчука, 58, с. Орепи, Новоград-Волинський район, Житомирська область, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду у розмірі 3000 грн. 00 коп. (три тисячі грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Вступна та резолютивна чистини постанови ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 квітня 2011 року.

Повний текст судового рішення складено 11 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

                    Головуючий: