Брусилівський районний  суд Житомирської області    

                                                                                                      Справа № 2-а-239/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

              "11" березня 2011 р.

       Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Седун Ф. В. , розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні суду смт. Брусилів справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України  в Брусилівському районі про визнання  відмови у перерахунку пенсії протиправною  та спонукання до перерахунку пенсії  ,                                                             

                                                               В С Т А Н О В И В :

2.03.2011 року позивачка звернулася до  суду з вказаним  позовом , посилаючись на те , що вона  є особою , яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  першої категорії , являється інвалідом 3-ї групи  внаслідок захворювання , пов”язаного з Чорнобильською катастрофою . Вона отримує державну та додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров”ю , розмір яких не відповідає  вимогам Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.   Згідно ч. 4 ст. 54 цього Закону  розмір призначеної їй  державної пенсії , як інваліду 111 групи ,  не повинен бути нижчим 6-ми мінімальних пенсій за віком , а відповідно до ст. 50 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ особам , віднесеним до категорії 1 ,  інвалідам 3-ї групи  за шкоду , заподіяну здоров”ю повинна виплачуватись  додаткова пенсія в розмірі  50 %  мінімальної пенсії за віком. Але таке її право порушене відповідачем . Просить суд  визнати дії відповідача протиправними  та зобов”язати його провести  їй перерахунок і виплату раніше призначеної пенсії  як інваліду 111 групи  відповідно до ст.ст. 50,54  Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з моменту встановлення  інвалідності  по даний час  та сплатити частину недоотриманої пенсії , а також зобов"язати в подальшому проводити розрахунки не порушуючи  вказаний Закон.  

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 4.03.2011 року та подав у встановлений строк письмове заперечення на позов , в якому зазначив що  фінансування витрат , пов”язаних з реалізацією Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету. Положення ст. 28 Закону № 1058  щодо мінімального розміру пенсії не застосовуються  при призначенні  пенсії за Законом України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ . Пенсії особам віднесеним до категорії 1 , інвалідам 3-ї групи, щодо яких встановлено причинний зв”язок інвалідності з Чорнобильською  катастрофою ,  визначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.08 року . Також відповідач не погоджується з вимогою провести перерахунок з 1.01.2010 року ,  мотивуючи це тим , що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення  до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи  встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів. Виплата пенсій мала щомісячний характер , тому про порушення свого права , яке позивач вважає порушеним , він міг дізнатись при виплаті пенсії за відповідний період. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України  , без проведення судового засідання та виклику осіб , які беруть участь у справі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини  та дослідивши докази суддя вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист  що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках , передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , на охорону їхнього життя і здоров”я , соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

З наданих суду письмових доказів вбачається що , що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорія 1, інвалідом 111 групи внаслідок захворювання , пов”язаного з Чорнобильською катастрофою з 20.10.06 року.

Відповідно до ст. 50  Закону України “ Про статус та  соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  особам , віднесеним до першої категорії , що є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров”ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком .

Частиною 4 ст. 54 вищезгаданого Закону встановлено , що в усіх випадках розмір державної  пенсії для інвалідів 3-ї групи, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою , не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком .

Зі змісту вказаних статей  випливає , що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю береться мінімальна пенсія за віком , розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами , передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “, яка визначає , що мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, визначеного законом.

 Ст. 17 Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ встановлено , що основні державні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень . До числа основних державних гарантій включається і мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії , які є основним джерелом існування , не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму , встановленого законом.

Статтею 19 Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ передбачено , що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Так як будь-яким іншим Законом , крім Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ мінімальний розмір пенсії не визначений , тому суд вважає за можливе застосувати за аналогією закону  дане в цьому Законі визначення щодо мінімального розміру пенсії  за віком для розрахунку розміру державної та щомісячної додаткової пенсії  за шкоду , заподіяну здоров”ю , що передбачено ст.ст. 49,50,54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

На час розгляду справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 52 Закону України “ Про державний бюджет  України  на 2010 рік “    прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність  становить з 1.01.2010 року  по 01.04.2010 року –695,00 грн.; з 1.04.2010 року по 1.07. 2010 року –706,00 грн. ; з 1.07.2010 року по 01.10.2010 року –709,00 грн. ; з 1.10.2010 року  по 01.12.2010 року –723,00 грн., з 1.12.2010 року 734 ,00грн.  З  1січня 2011 року відповідно до Закону України " Про державний бюджет України на 2011 рік "становить 750 грн.  

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначеного законом , підвищується розмір пенсії , визначений відповідно до ст. 54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії  за шкоду , заподіяну здоров”ю , особам , віднесеним до 1,2,3 категорій  внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення  нового розміру прожиткового мінімуму.

Пунктом 28 розділу 11 Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України “ дію ст. ст. 50 , 54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”  було обмежено , розмір пенсії було визначено у меншому , ніж передбаченому названим Законом  розмірі .

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі № 10-рп були визнані неконституційними положення п. 24-34  розділу 11 “ Внесення змін до деяких  законодавчих актів України “ Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України “ , яким дію ст. ст. 50,54  Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ було викладено в новій редакції , а отже з цього часу відновлено дію ст. ст. 50,54 вказаного  Закону в повному обсязі.     

Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення  Конституційного Суду  України воно має преюдиціальне значення для судів  загальної юрисдикції  при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами , які виникли внаслідок  дії положень Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення  змін до деяких законодавчих актів України “  визнаних неконституційними.

Частиною 4 ст. 9 КАС України визначено , що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України , Закону України , міжнародному договору , згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України , або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт  який має вищу юридичну силу.

За таких обставин  суд вважає , що виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами,  право позивача як інваліда 111 групи , потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії  при визначенні розміру пенсії  -порушене , так як  вона має право  на отримання пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсії за віком та щомісячної  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.49,50,54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Так як в даному випадку йдеться про перерахування пенсії , належним відповідачем  є Управління Пенсійного фонду України в Брусилівському районі  Житомирської області де позивачка  перебуває на обліку як  пенсіонер.

Відповідач  при здійсненні нарахувань та виплат  державної та додаткової пенсії позивачці передбачених  ст.ст. 50,54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ діяв всупереч Закону , тому  вимога позивачки в частині  визнання відмови відповідача протиправною підлягає  задоволенню.

Вимога позивачки  про  проведення їй перерахунку та виплаті  раніше призначеної державної та додаткової пенсії з20.10.2006 року , з дня встановлення  інвалідності, по даний час підлягає частковому задоволенню  відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України в межах шестимісячного строку позовної давності , а саме - перерахунку підлягає  державна та додаткова  пенсія  у розмірах  , визначених ст.ст. 50 та 54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “-  не менше 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю , у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком  за період з 1 вересня  2010 року по 28 лютого  2011 року. В іншій частині  вимога позивачки задоволенню не підлягає , оскільки виплата пенсії мала щомісячний характер , тому про порушення свого права позивачка могла дізнатись при виплаті пенсії за відповідний період.Клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення в суд з адміністративним позовом за період з 20.10.2006 року по 01 вересня 2010 року позивачкою не заявлялось.  Також не підлягає задоволенню і вимога щодо зобов”язання відповідача в подальшому проводити розрахунок згідно з Законом України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ , так як згідно ст. 6 КАС України захисту підлягає порушене право , а не те , яке може бути порушене в майбутньому.

Заперечення  відповідача  на позов  що пенсія , в  т.ч. додаткова ,позивачці виплачується згідно Постанов Кабінету Міністрів України №  654 від 16.07.2008 року “ Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян “  та   № 530 від 28.05.2008 року   суд рахує необґрунтованими , так як  вказаними Постановами  визначені конкретні розміри державної та додаткової пенсії , які є значно меншими встановленого Законом України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  розміру , і Кабінет Міністрів не має права допускати звуження змісту та обсягу прав позивача , встановлених вказаним законом , а положення розділу 2 п. 24-34  Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ визнані неконституційними  рішенням Конституційного суду України по справі  № 10-рп від 22.05.2008 року. Також необґрунтованим є посилання на ч. 3 ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове  державне пенсійне страхування “  , що мінімальний розмір пенсії за віком , встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті  , застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених згідно з цим Законом і не застосовується при призначенні  пенсії за Законом України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ , так як наявність такої норми та  відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком  не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання державної  пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров”ю , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , що передбачено ст.ст. 49,50,54  Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Керуючись ст. ст. 8-11,17,18, 21,71,99, 100, 159-163,183-2 ,267 КАС України , ст. 46 Конституції України , ст.ст. 49,50,54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ , Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року , ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “ , ст.ст. 17 , 19  Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “ , ст.52 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік “ , Законом України " про державний бюджет України на 2011 рік "суд ,       

                              П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов ОСОБА_1   задовольнити частково.

          Визнати протиправними  дії Управління Пенсійного фонду України у Брусилівському районі  Житомирської області щодо відмови  ОСОБА_1  , як  постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інваліду  3-ї групи по захворюванню  щодо якого  встановлений причинний зв”язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою  у перерахунку основної ( державної ) та додаткової пенсії як інваліду 111 групи відповідно до ст.ст. 49,50,54  Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України у Брусилівському районі  Житомирської області  нарахувати та виплатити  ОСОБА_1  , як  постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 раніше призначену державну  пенсію як інваліду 111 групи  щодо якої встановлений причинний зв”язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою , відповідно до ст. 54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ –шести  мінімальних пенсій за віком   та додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров”ю відповідно до ст. 50 названого Закону - 50% мінімальної пенсії за віком , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , визначеної  ч. 1 ст. 28 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування “  , яка визначається встановленим Законом України “ Про державний бюджет України на 2010 рік “ прожитковим мінімумом для осіб , які втратили працездатність , за період з 1 вересня 2010 року по 28 лютого  2011 року  з урахуванням фактично виплачених коштів.

        В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

        Судові витрати прийняти на рахунок держави.

        Постанова підлягає негайному виконанню.

        Постанова може бути оскаржена в  Житомирський апеляційний адміністративний  суд через Брусилівський районний суд  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  отримання копії цієї постанови.

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.                

                     Суддя                                                  Седун  Ф.  В.