2-а-233/11    

П О С Т А Н О В А

       І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 20.01.2011                                                                               м. Хуст

  Хустський районний суд

                             Закарпатської області

                          в складі: головуючого судді  Орос Я.В.

                            при секретарі                         Форкош Д.З.

                          з участю позивача                  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС Мукачівського окремого взводу Федяй І.С. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що постановою АО 1 № 036434 від 05.12.2010 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Того ж дня, тим же інспектором постановою АО1 № 036163 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Дії інспектора Федяй І.С, позивач ОСОБА_1 вважає неправомірними, а постанови незаконними з наступних причин.

Згідно протоколів на підставі яких інспектор виносив постанови слідує , що він , ОСОБА_1, 05.12.2010 р. о 20 год. 05 хв. на 753 кілометрі автодороги Чоп – Київ керував автомобілем без полісу обов’язкового страхування  перевищивши при цьому швидкість руху , рухався з швидкістю 82 км/год.

Вказані в протоколах обставини не відповідають фактичним обставинам і нічим іншим крім самого інспектора не підтверджені. Ним було викладено письмово пояснення по суті кожного факту, на підставі яких інспектором складався протокол. Швидкості він не перевищував, і в протоколі вказав номер свого страхового полісу, який на думку інспектора у нього був відсутній.  

          Позивач вважає, що дане правопорушення має бути підтверджено належними доказами передбаченими ст.. 251 КУпАП . Нічим іншим, крім того, що для себе встановив сам інспектор ДПС факт вчинення правопорушення не підтверджується.  Інспектор ДПС , як суб’єкт владних повноважень, повинен був на підставі ст.ст. 69,70,71 КАС України  доказати правомірність свого  рішення , а також належними доказами довести обставини на які він посилається.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, посилаючись на наведені в заяві обставини, просив суд скасувати постанови винесені  інспектором ДПС Мукачівського окремого взводу Федяй І.С., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122 ч 1. та 126 ч.1КУпАП.  

Відповідач в судове засідання не з’явився. Причини неявки суду невідомі. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджено розпискою.  

Суд вважає, що у відповідності до ст. 128 КАС України справу можливо вирішити у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.   

     В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що  05.12.2010 р. вона перебувала в автомобілі Рено під керуванням ОСОБА_1 Приблизно о 20 год. в  с. Сусково автомобіль  зупинили працівники ДАІ начебто за перевищення швидкості. Швидкість ОСОБА_1 не перевищував , в селі Сусково ОСОБА_1  рухався з допустимою швидкістю руху,   

     Заслухавши пояснення позивача, свідка  дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови серії АО 1 №036434 від 05. 12. 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України і накладено на нього стягнення  за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.

З постанови слідує , що позивач ОСОБА_1  керуючи автомобілем «Рено Конго», д.н.НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху на 20 км/год., чим порушив  п. 12.4 ПДР України.

В постанові зазначено, що фіксування швидкості проводилося приладом «Беркут» № 0606033.

Виходячи із встановлених в судовому засіданні обставин суд не вбачає в діях відповідача порушень закону, навпаки відповідач правомірно в передбаченому законом порядку притягнув позивача до адміністративної відповідальності.

Виконуючи службові обов’язки інспектора ДАІ по нагляду за дорожнім рухом, відповідач зафіксував перевищення швидкості з боку позивача за допомогою приладу «Беркут», який є спеціальним засобом для вимірювання швидкості руху автомобілів, зупинив водія транспортного засобу, склав протокол про вчинення правопорушення і наклав на правопорушника стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні не здобуто жодного доказу, який би спростував факт вчинення позивачем правопорушення.

          Твердження позивача ОСОБА_1 та допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1  не перевищував швидкості руху автомобіля в населеному пункті є голослівними і нічим не підтверджені. Навпаки, такі твердження спростовуються фіксацією технічним приладом «Беркут», який є спеціальним засобом для вимірювання швидкості руху автомобілів і який зафіксував швидкість руху автомобіля, яким керував позивач 82 км/год. Станом на 15. 12. 2010 року в Україні не було заборонено фіксувати швидкість руху автомобілів приладом «Беркут».

            За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

           В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови серії АО 1 №036163 від 05. 12. 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України і накладено на нього стягнення  за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 500 гривень.

       З постанови слідує , що позивач ОСОБА_1  керуючи автомобілем «Рено Конго», д.н. НОМЕР_1 без поліса обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів  чим порушив  п. 2.1. «г» ПДР України.

      Позивач в судовому засіданні стверджував, що на момент його зупинки відповідачем поліс обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у нього був, однак відповідач не слухаючи його почав заповнювати протокол за відсутність полісу. В графі пояснення правопорушника ним було зазначено номер свого страхового полісу, та дату до якого він дійсний .

     Згідно протоколу серії АО 1№ 050951 від 05.12.2010 р. слідує, що ОСОБА_1 в графі пояснення особи, яка притягується до відповідальності зазначив  , що номер його полісу BT №НОМЕР_2 , який дійсний до 14.12.2010 р. виданий фірмою  « ТАС». Дані твердження позивача ОСОБА_1 , суд не може взяти до уваги , оскільки позивачем , при  звернення до суду , як доказ на те, що 05.12.2010 р. у нього був страховий поліс подано копію полісу № ВЕ № НОМЕР_3 виданий страховою компанією « Княжа», від 03.12.2010 р. який діє до 02.12.2011 р. За наведених обставин, суд констатує , що 05.12.2010 р. ОСОБА_1 керував автомобілем без  полісу обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а в графі пояснення особи, яка притягується до відповідальності протоколу АО1№050951 від 05.12.2010 р. зазначив недостовірні відомості.

      Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що  відповідачем Федяй І.С. було   правомірно в передбаченому законом порядку притягнуто ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за керування автомобілем без полісу обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

                     Керуючись ст.ст. 86, 100, 128, 158 – 163 КАС України, ст. 288 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  про скасування постанов серії АО1 № 036434 від 05 грудня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП –   відмовити.

  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  про скасування постанов серії АО1 № 036163 від 05 грудня 2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 126 ч. 1 КУпАП –   відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           Орос Я. В.