ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

 У Х В А Л А

Іменем України  

19.06.2006 року                                                Справа № 5/42

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                     Якушенко Р.Є.

суддів                               Іноземцевої Л.В.

Лазненко Л.Л.

          Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 21.04.06.

при секретарі          Мартинцевій Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача                    Фролова Т.С., дов. № 3900/06 від 12.12.05

від відповідача          не прибув

Розглянувши

апеляційну скаргу                    Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Свердловську Луганської області, м. Свердловськ

на рішення

господарського суду           Луганської області

від                                         30.03.06

у справі                               № 5/42 (суддя Закропивний О.В.)

          

за позовом                               Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Свердловську Луганської області, м. Свердловськ

до відповідача                     Сільськогосподарського виробничого

                                        кооперативу „Калинінський”, м. Свердловськ

про                                        стягнення 98507 грн. 14 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.03.06 у справі № 5/42 (суддя Закропивний О.В.) частково задоволено позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Свердловську Луганської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Калинінський” м. Свердловськ, смт. Калинінський про стягнення 98507 грн. 14 коп., стягнуто заборгованість по страхових внесках в сумі 1176 грн. 66 коп., в тому числі пені в сумі 144 грн. 66 коп., в решті вимог відмовлено.

Рішення суду з посиланням на норми статей  45, 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.99 №1105-XIV зі змінами та доповненнями (далі Закон 1105), пункту 3.13, 4.1, 4.12 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України” затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 №12 (далі Інструкція), статті 60, 61 Господарського кодексу України та 112 Цивільного кодексу України, мотивоване обґрунтованістю заявлених вимог  в сумі 1171 грн. 66 коп. щодо сплати страхових внесків  та пені.

Щодо вимог про стягнення 97335 грн. 48 коп., капіталізаційних платежів за переданими справами для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань відповідача перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю, місцевий господарський суд, посилаючись на норми статей 61 Господарського кодексу України та 112 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що оскільки позивач не звернувся до суду у місячний строк ні після залишення без розгляду його претензії, ні після прийняття участі 29.07.04 в засіданні ліквідаційної комісії відповідача, то зазначена сума капіталізації платежів вважається погашеною.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, позивач у справі, не погодилось з даним рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 30.03.06 у справі № 5/42 частково, як таке, що не відповідає нормам матеріального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача суми капіталізації платежів в розмірі 97335 грн. 48 коп.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду СНВ №98 від 20.05.2004розраховано суму 97335 грн. 48 коп. капіталізації платежів по переданих відповідачем справах. Даний акт підписаний керівником ліквідаційної комісії та головним бухгалтером відповідача у справі.

На претензію здійснити капіталізацію платежів та задовольнити вимоги в сумі 97335 грн. 48 коп. відповідь відповідачем не надана.

29.07.04. проводилось засідання ліквідаційної комісії сільськогосподарського виробничого кооперативу „Калинінський” на якому розглядались претензії кредиторів та встановлювалась черговість їх погашення.

Згідно протоколу засідання на ньому були присутні представники позивача, ними були заявлені вимоги щодо сплати необхідних коштів на капіталізацію платежів, але до протоколу не було внесено пропозиції представників Відділення Фонду СНВ, у зв’язку з чим вони мали за необхідне відмовитись від підписання цього протоколу.

Посилаючись на статті 1, 46, 47 Закону 1105 позивач вважає, що вимоги щодо стягнення коштів на капіталізацію платежів в сумі 97335 грн. 48 коп. підлягають до задоволення.

Позивач 19.06.06 подав доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначив, що фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців (страхувальників), капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Не надходження коштів від капіталізованих платежів не дає можливості вчасно нарахувати і виплатити потерпілим на виробництві і їх родинам щомісячні страхові виплати, і здійснити інші види соціальної  допомоги, а також порушує інтереси держави, яка гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання.

Через відсутність механізму капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов’язань підприємства, ліквідованого за рішенням вищого органу, вважаємо за доцільне застосувати аналогію права для розрахунку суми капіталізації на підставі „Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.

Відповідач  відзив на апеляційну скаргу не подав, не скористався правом участі у судовому процесі.

Згідно ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.06 справа № 5/42 переглядається апеляційним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до п. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Калинінський”, відповідач у справі, зареєстрований страхувальником у відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Свердловську Луганської області, про що видано страхове свідоцтво (а.с. 22).

У період з 19 по 20 травня 2004 року позивачем проведена перевірка правильності, повноти і своєчасності сплати відповідачем страхових внесків до Фонду та їх витрачання, за результатами якої складено акт № 98 від 20.05.2004 (а.с. 23-24).

Перевіркою встановлено, що заборгованість відповідача по страхових внесках становить 820 грн. 34 грн.

Крім того, у зв’язку з тим, що відповідач знаходиться у стадії ліквідації, створена ліквідаційна комісія, до позивача було передано 3 справи потерпілих, на які нарахована капіталізація платежів на суму 97335 грн. 48 коп.

В акті перевірки зазначено, що вказані суми відповідачу належить перерахувати до 05.06.04, акт підписано головою ліквідаційної комісії та головним бухгалтером відповідача.

Згідно розрахункової відомості про нарахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за ІІІ квартал 2005 року (а.с. 9), складеної відповідачем, недоїмка зі сплати страхових внесків складає 1027 грн.  та пеня в сумі 144 грн. 66 коп., всього 1171 грн. 66 коп.

Наявність боргу по страхових внесках в сумі 1171 грн. 66 коп. та капіталізаційних платежів в сумі 97335 грн. 48 коп. і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача 98507 грн. 14 коп.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що за рішенням загальних зборів відповідача від 05.02.03 проводиться ліквідація підприємства. Згідно наказу від 05.02.03 (а.с. 45) створена ліквідаційна комісія.

10.04.04 розміщено оголошення в газеті „Луганська правда” про ліквідацію відповідача (а.с. 49, 50).

29.07.04 відбулося засідання ліквідаційної комісії, на якому розглядалися претензії організацій та підприємств, про що складено протокол № 1 а від 29.07.04 (а.с. 51-54). Згідно названого протоколу позивач приймав участь у засіданні ліквідаційної комісії, за результатами розгляду претензій позивача було визнано тільки суму страхових внесків у розмірі 1030 грн. 90 коп.

відповідач під час розгляду справи місцевим господарським судом визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 1171 грн. 66 коп. Проти вимог в сумі 97335 грн. 48 коп. на капіталізацію платежів заперечував, посилаючись на відсутність претензії на зазначену суму до ліквідаційної комісії та на те, що законодавством не передбачено капіталізації платежів у процесі самоліквідації підприємства, оскільки капіталізація платежів здійснюється відповідно до „Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 (а.с. 44).

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.03.06 у справі № 5/42 позов задоволено частково, стягнуто заборгованість по страхових внесках в сумі 1176 грн. 66 коп., в решті вимог відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 року (з наступними змінами та доповненнями) роботодавці, як страхувальники зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Фонд).

Статтею 47 Закону №1105 та пунктами 3.13, 4.1, 4.12 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду СНВ" затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 року № 12 (далі Інструкція), сума страхового внеску, що підлягає сплаті, розраховується згідно зі страховим тарифом, встановленим Законом, виходячи з класу професійного ризику галузі національної економіки, до якого віднесений страхувальник, страхові внески сплачуються юридичними особами щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків та сплачуються за місцем реєстрації страхувальника-платника страхових внесків.

Не внесені страхувальником у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством з нарахуванням пені(п 5.1 Інструкції).

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються (п. 5.8 Інструкції).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції не сплачена відповідачем заборгованість по страховим внескам станом на 01.10.2005 складає 1171 грн. 66 коп. разом з пенею в сумі 114 грн. 66 коп. Зазначена сума визнана відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції.

Враховуючи викладене судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 1171 грн. 66 коп. заборгованості по страховим внескам та пені.

Відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Матеріали справи свідчать, що відповідач з 05.02.03 перебуває в процесі самоліквідації, створена ліквідаційна комісія, до позивача передано три справи потерпілих, на які нарахована капіталізація платежів в сумі 97335 грн. 48 коп., що відображено позивач в акті перевірки № 98 від 20.05.04.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача та зазначено у позові, відповідачу було направлено претензію від 03.06.04 №1944/06, якою було запропоновано відшкодувати суму капіталізаційних платежів, що відповідачем не здійснено.

29.07.04 проводилося засідання ліквідаційної комісії відповідача, на якому розглядалися претензії кредиторів, в тому числі і позивача у справі. За результатами розгляду відповідачем визнана тільки сума страхових внесків у розмірі 1030 грн. 90 коп.

Відповідно до частини 3 статті 61 Господарського кодексу України та частини 4 статті 112 Цивільного кодексу України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач був обізнаний про ліквідацію відповідача та відхилення вимог капіталізації платежів на суму 97335 грн. 48 коп., а тому мав всі можливості для вчасного подання до суду позовної заяви про примусове стягнення суми капіталізаційних платежів.

Отже, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 30.03.06 у справі № 5/42 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

В судовому засіданні проголошені лише вступна та резолютивна частини ухвали, повний текст ухвали виготовлений та надісланий сторонам у п’ятиденний строк.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Свердловську Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 30.03.06 у справі №5/42 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 30.03.06 у справі №5/42 залишити без змін

          

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.          

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                             Р.Є. Якушенко

Суддя                                                                                 Л.В. Іноземцева

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко