Справа  № 2-а-2755/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року   Чернігівський  районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді -  Майбороди С.М.  

при секретарі           Головач О.М.

розглянувши в  відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом    ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації  про  визнання дій  незаконними та  зобов"язання нарахування та виплати, додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров"ю,  щорічної допомоги на оздоровлення, щомісячної грошової допомоги у зв"язку із обмеженням споживання продуктів харчування, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення ,  -

В С Т А Н О В И В:

 24 лютого 2011 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом  до Управління  пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача в проведені нарахування додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров"ю,  щорічної допомоги на оздоровлення, щомісячної грошової допомоги у зв"язку із обмеженням споживання продуктів харчування, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення та зобов"язати  нарахувати і виплатити додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров"ю,  щорічну допомогу на оздоровлення, щомісячну грошову допомогу у зв"язку із обмеженням споживання продуктів харчування, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до положень ст.ст.37,39,48,51  Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".     

Позивач в судове засідання не з»явився, в поданому позові мається заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі надав заперечення проти позову, в яких зазначає про невизнання позову та відсутності відповідних видатків для фінансування виплат, та проведення виплат за ст. 37, 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не пенсійним фондом.  

Залучений до участі у справі відповідач - управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації  надали заперечення проти позову,  в яких просить відмовити в позові, посилаючись на відсутність порушень вимог законодавства при нарахуванні та виплаті пенсії.    

Дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.      

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року Закон № 796-ХІІ.     

Відповідно до ст.49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.     

Так, згідно ч.2 ст.39 Закону № 796-ХІІ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 цієї статті. Ч.1 ст.39 вказаного Закону встановлено, що  непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні  гарантованого добровільного відселення, провадиться доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат.  

Відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 3 категорії призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.     

Статтею 67 Закону № 796-Х11 встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.       

Частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини  першої цієї статті, застосовується виключно для  визначення розмірів  пенсій, призначених згідно з цим Законом.

На думку суду, положення ч.3 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини  (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку  інших пов'язаних  із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним   законодавством не встановлено  іншого  мінімального розміру  пенсії за віком, крім передбаченого  частиною 1 цієї статті.

Позивача віднесено до третьої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням. Оскільки відповідач виплачує позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію в розмірі меншому, ніж встановлено ст.39 ч.2, 51 Закону № 796-ХІІ, його бездіяльність слід визнати неправомірною та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії і виплачувати позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію, в розмірах встановлених ст.39 ч.2, 51 Закону №796-ХІІ.

У відповідності до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою визначено підстави та умови призначення грошової допомоги, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, щомісячна грошова допомога, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні  гарантованого добровільного відселення, виплачується в розмірі 40 % мінімальної заробітної плати.

Відповідно до наданої довідки позивач проживає на території зони гарантованого добровільного відселення.

Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач не нараховував та не виплачував щомісячну грошову допомогу позивачу всупереч вимогам ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дії відповідача по нарахуванню та виплаті щомісячної грошової допомоги визнаються неправомірними, відповідача має бути зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 24 серпня 2010 року до 24 лютого 2011 року в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом свого права.

Позовні вимоги щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення не підлягають задоволенню, оскільки позивач не належить до категорії осіб, перелічених в статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що мають право на зазначений вид допомоги.

На підставі ст. 8, 16, 19, 22, 25, 50, 64 Конституції України, ст.ст. 37, 39, 49, 51, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 17, 19, 87, 94, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, -    

П О С Т А Н О В И В :

          Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації  про  визнання дій  незаконними та  зобов"язання нарахування та виплати, додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров"ю,  щорічної допомоги на оздоровлення, щомісячної грошової допомоги у зв"язку із обмеженням споживання продуктів харчування, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення  задовольнити частково.

 Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в  Чернігівському районі здійснити перерахунок і виплачувати   ОСОБА_1 підвищення до пенсії та додаткову пенсію згідно ст.ст.39,51  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1 з підвищенням в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і додаткової  пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно ст.51 вказаного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 24 серпня 2010 року по 24 лютого 2011 року з урахуванням  проведених виплат за вказаний період.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації щодо ненарахування та виплати  ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні  гарантованого добровільного відселення -  неправомірними.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату    ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні  гарантованого добровільного відселення, в розмірі 30 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законами України "Про державний бюджет України на 2010 рік", "Про державний бюджет України на 2011 рік", Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати",  згідно ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 24 серпня 2010 року по 24 лютого 2011 року, з урахуванням виплачених сум за вказаний період.     

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду  через Чернігівський районний суд протягом десяти днів  з дня  її  отримання.

Суддя            С.М. Майборода