Справа  № 2-а-2129/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року    Чернігівський  районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді -  Майбороди С.М.  

при секретарі           Головач О.М.

розглянувши в  відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області  про  визнання дій   неправомірними та  зобов"язання нарахування та виплати пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров"ю,  -

В С Т А Н О В И В:

 16 лютого 2011 року ( відповідно до поштового повідомлення) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом  до Головного управління  пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача в проведені нарахування додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров"ю,   державної пенсії по інвалідності як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов"язати  нарахувати і виплатити додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров"ю, державної пенсії по інвалідності як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи,    відповідно до положень ст.ст.50, 54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 16 серпня 2010 року.       

Позивач в судове засідання не з»явився, в поданому позові мається заява про розгляд справи без його участі.

Відповідач  надав заперечення проти позову, в яких зазначає про невизнання позову  у зв»язку з тим, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, а тому не має право на пенсію  у відповідності до ст. 54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначили, що пенсія позивачу призначається за ст. 50 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.      

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року Закон № 796-ХІІ.   

Відповідно до ст.49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.     

Відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1 категорії призначається у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком інвалідам 3 групи.

Позивач є інвалідом 3 групи та належить  до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням.    

Статтею 67 Закону № 796-Х11 встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.       

Частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини  першої цієї статті, застосовується виключно для  визначення розмірів  пенсій, призначених згідно з цим Законом.

На думку судді, положення ч.3 ст. 28 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини  (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку  інших пов'язаних  із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним   законодавством не встановлено  іншого  мінімального розміру  пенсії за віком, крім передбаченого  частиною 1 цієї статті.

Зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: 1) тим, що належать до категорії 1, інвалідам IIІ групи - 15 відсотків.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при призначенні розміру позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю застосуванню підлягає стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не постанов Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" та № 530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"  є неправомірними, оскільки Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

 Оскільки відповідач виплачує позивачу  додаткову пенсію в розмірі меншому, ніж встановлено  50 Закону № 796-ХІІ, його бездіяльність слід визнати неправомірною та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії і виплачувати позивачу   додаткову пенсію, в розмірах встановлених  50 Закону №796-ХІІ в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Встановлено, що позивач отримує пенсію в управлінні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, а отже не має право на отримання пенсії за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки з відповідною заявою про нарахування йому пенсії за даним законом по інвалідності не звертався, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі ст. 8, 16, 19, 22, 25, 50, 64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 17, 19, 87, 94, 99, 100, 183-2, 256 КАС України, -    

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги   ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області  про  визнання дій   неправомірними та  зобов"язання нарахування та виплати пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров"ю  -  задовольнити частково.

 Визнати  незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в   Чернігівській області щодо не нарахування та не невиплати  ОСОБА_1  додаткової пенсію згідно ст. 50  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в  Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю  ОСОБА_1   в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 16 серпня 2010 року по 16 лютого 2011 року з урахуванням  проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні позовних вимог  щодо визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та не невиплати  ОСОБА_1   державної пенсії по інвалідності та зобов»язання нарахувати і виплатити державну пенсію по інвалідності, згідно ст. 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відмовити.

.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду  через Чернігівський районний суд протягом десяти днів  з дня  її  отримання.  

Суддя            С.М. Майборода