Справа №  1-180/11  

                                                              В И Р О К

                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

27 квітня 2011 року                                                                              м.  Коломия

Коломийський міськрайонний суд, Івано-Франківської області

в складі:

головуючого-судді    Обідняка В.Д.

секретаря                    Ковальчук Г.М.

з участю прокурора   Данищук Д.М.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу про обвинувачення  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Коломия, зареєстрованої АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2, українки, світа середня, заміжньої, не працюючої, не судимої, громадянки України,  , -

за ознаками  ст. 383 ч.2 КК України, -

                                                                         ВСТАНОВИВ:

        Підсудна в березні 2011 року завідомо неправдиво  повідомила орган дізнання  про вчинення злочину, вчиненого з корисливих мотивів.

        Злочин підсудною вчинено за таких обставин.

     Протягом 2005-2010 років ОСОБА_2 перебувала на роботі в Італії, де одружилась та отримала від чоловіка у подарунок  автомобіль марки «SSANGYONG KYRON» державний  номер НОМЕР_1. У грудні 2010 року ОСОБА_2 вказаним автомобілем приїхала  на Україну.

      07 березня  2011 року  ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи приховати незаконний продаж  свого автомобіля та уникнути адміністративної відповідальності за не вивезення транспортного засобу  за межі митної  території України, телефоном, завідомо неправдиво, повідомила  Коломийський МВ УМВС про незаконне  заволодіння   невідомими особами її автомобілем  марки  «SSANGYONG KYRON» державний  номер НОМЕР_1, хоча 06.03.2011 р. протиправно продала даний автомобіль ОСОБА_4 за 8 000 доларів США. Усвідомлюючи, що своєю заявою, ОСОБА_1 повідомляє службовій  особі  правоохоронного органу, уповноваженій приймати  та розглядати заяви і повідомлення про злочини, про вчинений відносно неї злочин, незаконне заволодіння невідомими особами  її автомобілем, ОСОБА_2 зазначила місце вчинення злочину, час та обставини вчиненого  відносно неї злочину, підписала протокол заяви, де її було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.

        Свою винуватість в судовому засіданні підсудна визнала і пояснила, що вона на протязі 2005-2010 років проживала в Італії, де одружилась з громадянином Італії, який їй на весілля подарив автомобіль марки «SSANGYONG KYRON» державний  номер НОМЕР_1 .  У 2010 році вона приїхала даним автомобілем на Україну, який вона продала у Івано-Франківську на запчастини, оскільки не мала коштів на розмитнення.  Оскільки їй потрібно було кожні два місяці перетинати митний кордон України то 07.03.2011 року вона звернулась у Коломийський МВ УМВС  з заявою, про те що її автомобіль викрали. У вчиненому щиро кається.

      Суд з’ясував, що підсудна та учасник судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи і підсудна суть пред’явленого обвинувачення, а тому у суда немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції і визнає за недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

         Таким чином винуватість підсудної знайшла своє підтвердження в судовому засідання, а її дії слід правильно кваліфікувати за ст. 383 ч.2 КК України, як завідомо неправдиве  повідомлення орган дізнання  про вчинення злочину, вчиненого з корисливих мотивів.

           При обранні міри покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної.

             Обставин, що обтяжують покарання підсудній суд не знаходить.

          Обставини, що пом’якшують покарання підсудній, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вперше судиться та  позитивно характеризується.

         Враховуючи пом’якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд вважає, що при призначенні основного покарання за ст. 383 ч.2 КК України слід застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м”якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.383 ч.2 КК України обравши покарання у виді штрафу.

               Керуючись ст.ст. 323, 324. 327 КПК України, суд –

                                                                 З А С У Д И В :

              ОСОБА_1 визнати винною за ст. 383 ч.2 КК України та застосувавши ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 /сто/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. в дохід держави.

             Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 підписку про невиїзд залишити  попередньо до набрання вироку законної сили.

       Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківського через Коломийський міськрайонний суд протягом 15 діб для всіх учасників процесу з моменту проголошення.

Суддя                                                      Обідняк  В.  Д.