Справа №  1-97/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року   Петропавлівський районний  суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого  судді: Пелипенко К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю прокурора: Ручої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївка Донецької області,  проживаючого по АДРЕСА_1, громадянина України, освіта–середня, не працюючого, розлученого, відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,  

у скоєнні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України,

                                                                    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.02.2011р. близько о 18:45 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в приміщенні кафе «Алібі» по вул. Жовтневій в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, побачив на столику мобільний телефон марки «LG-GD 350», що належав ОСОБА_2, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих намірів, а саме: вказаного мобільного телефону.

12.02.2011 року близько 19:00 години ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих намірів, скориставшись тим, що його дії ніхто не бачить, таємно викрав, взявши зі столу в приміщенні мобільний телефон марки «LG-GD 350» вартістю 790, 00 грн. з сім-картою МТС вартістю 10, 00 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 20, 00 грн., чим потерпілій ОСОБА_2 було завдано шкоду на загальну суму 820, 00 грн. Викрадене ОСОБА_1 привласнив і розпорядився ним по-своєму.     

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 дав свідчення, аналогічні обвинувальному висновку, винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що 12 лютого 2011 року він прийшов з роботи, випив дома вина і оскільки йому це здалося мало, то вирішив піти до кафе «Алібі». Там він зустрів ОСОБА_3, який сидів за одним із столиків і погукав підсудного до себе. ОСОБА_3 також був вже випивший і вони вдвох сіли випивати. Потім ОСОБА_3 пішов до бару купити ще випити, а підсудний побачив на столі мобільний телефон хорошої марки і тоді він машинально його взяв та пішов додому. Вдома він поклав його на полку та забув про нього, а на 8 березня подарував його своїй співмешканці з новою сім-картою, яку сам і купив.   

ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, просив суд не позбавляти його волі, зазначив, що якби не горілка, то він би такого не зробив.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що будь-яких претензій як матеріального так і морального характеру до підсудного не має, цивільного позову заявляти не буде.

Суд вважає, що обвинувачення  у скоєнні злочину знайшло своє підтвердження в судовому засіданні як показаннями підсудного, який в повному обсязі визнав себе  винним  в скоєнні даного злочину, так і наступними письмовими доказами:

-          протокол огляду місця події від 25.02.2011р., в ході якого було оглянуто місце події (а.с. 4-5);

-          протокол відтворення обстановки та обставин події від 11.03.2011р., в ході якого ОСОБА_1 розповів та показав на місці всі обставини вчинення ним злочину (а.с. 30-32);

-          протокол пред’явлення предметів для впізнання від 13.03.2011р. за участю ОСОБА_2, в ході якого вона впізнала викрадений у неї мобільний телефон (а.с. 33-34).  

Докази у відповідності до ст. 65 Кримінально-процесуального кодексу України  є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.

Постановою про приєднання до кримінальної справи речових доказів від 13.03.2011р. підтверджується, що мобільний телефон, який було оглянуто та вилучено 10.03.2011 року, визнаний у відповідності  до вимог Кримінально-процесуального кодексу України  речовим доказом.

У відповідності  зі ст. 18 Кримінального кодексу України підсудний - фізична особа, яка досягла віку,  з якого  може наставати  кримінальна відповідальність.

Суд вважає, що вина підсудного в скоєнні ним злочину в судовому засіданні  доказана повністю.

Суд, враховуючи думку прокурора, бажання підсудного та  керуючись ст. 299 КПК України  визнав доцільним часткове  дослідження доказів стосовно  фактичних обставин справи.

Суд вважає юридичну кваліфікацію скоєного по ч. 1 ст. 185 КК України злочину правильною  за ознаками –  таємне викрадення чужого майна (крадіжка).  

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, скоїв злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, довідками Петропавлівської центральної  лікарні підтверджується, що ОСОБА_1 на обліку у  лікаря - нарколога, лікаря - психіатра не перебуває, не працює.

Суд враховує відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України обставини, які пом’якшують покарання, що підсудний щиро розкаявся.

Обставиною, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України є обтяжуючою, є вчинення підсудним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Суд вважає необхідним  речовий доказ по справі (а.с. 38): мобільний телефон, який було оглянуто та вилучено 10.03.2011 року, який на підставі розписки від 13.03.2011р. виданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 – залишити потерпілій ОСОБА_2

Судові витрати по справі відсутні.

Суд вважає необхідним запобіжний захід до набрання вироком законної сили  залишити підписку про невиїзд.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,  суд –

                                                          ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Речовий доказ по справі (а.с. 38): мобільний телефон, який було оглянуто та вилучено 10.03.2011 року, який на підставі розписки від 13.03.2011р. виданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 – залишити потерпілій ОСОБА_2

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя    К. В. Пелипенко