Справа № 2-2307/2007 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2007 року Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі:
головуючого судді Чернобая О.І.,
при секретарі Ніколаєнко В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шосткинського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток в спільній власності на квартиру та визнання права власності на ½ частину квартири в порядку успадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що з 25.11.1956 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.
Під час шлюбу вони приватизували квартиру АДРЕСА_1 м.. Шостка і одержали свідоцтво про право власності на цю квартиру, де розмір часток належних кожному із співвласників не був визначений.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина.
Так як ОСОБА_3 заповіту не складала, то спадкоємцями її майна по закону є він та донька ОСОБА_4, яка подала заяву про відмову від спадщини.
З причини відсутності визначення розміру часток належних кожному із співвласників на квартиру АДРЕСА_1 м. Шостка нотаріус не може видати йому свідоцтво про право власності на спадщину на квартиру і це питання можна вирішити тільки у судовому порядку.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить встановити рівний розмір часток - по ½ у спільній власності на спірну квартиру за ним та померлою ОСОБА_3. Також просить визнати за ним право власності на 1/2 частину спірної квартири в порядку успадкування за законом після смерті дружини.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, проти встановлення розміру часток, та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири після померлої ОСОБА_3 в порядку успадкування судовим рішенням не заперечувала.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши по справі докази суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із слідуючих підстав:
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.11.1956 року та від шлюбу мають доньку ОСОБА_2, що підтверджується копіями свідоцтв про одруження та про народження /а.с.3,4,5/
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 20.03.1995 р. квартира АДРЕСА_1 в м. Шостка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3, при цьому розмір часток кожного не визначений /а.с.7/.
Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.08.2007 р. спірна квартира належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 /а.с.8/.
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1/а.с.6/.
Відповідно до довідки НВФ “Сфера” ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав по вищевказаній адресі разом з ОСОБА_3 по день її смерті /а.с.9/
Як вбачається з довідки Шосткинської міської держноткотори від 17.09.2007 року після померлої ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину було видано на ім*я ОСОБА_1 Син спадкодавця ОСОБА_5 спадщину не прийняв і претензій до іншого спадкодавця не пред*явив /а.с.16,17/
Успадкувати спірну квартиру позивач не міг, бо не був визначений розмір часток, належний кожному з співвласників в спільній сумісній власності.
Згідно ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або за законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Відповідно до ст. 1226 ЦК Кодексу частка у праві спільної сумісної власності успадковується на загальних підставах, тобто по Закону чи заповіту.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід права та обов”язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цого Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, правовстановлювальним документом, на підставі якого провадиться реєстрація права власності на об*єкти нерухомого майна може бути рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено, що в свідоцтві про право власності на спірну квартиру не визначені частки кожного з співвласників та позивач дійсно прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, так як постійно проживав разом з нею на день смерті та не заявив відмову від спадщини, суд вважає за можливе задовольнити позов в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 372, 392, 1216, 1226, 1261, 1268 ЦК України, Тимчасовим положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити рівний розмір часток у квартирі АДРЕСА_1 м. Шостка Сумської області по 1/2 частині за кожним ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в місті Шостка в порядку успадкування за законом після смерті його дружини ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подачі після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: Чернобай О.І.