Справа № 2-а-3452/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 18.04.2011   року                                                                                

                                                                                                                  м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Береговий О.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області про  визнання дій неправомірними та зобов’язання  здійснити перерахунок та виплату пенсії  відповідно до Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-         

В С Т А Н О В И В:

           Позивач  звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок та виплату заборгованості по пенсії, мотивуючи свої  вимоги тим,  що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та отримує додаткову пенсію, як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.     

Вважає, що відповідач не доплачує йому  пенсію, яку повинен виплачувати відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

Просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області, щодо відмови йому у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату заборгованості по пенсії за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 рік та виплачувати її в подальшому щомісяця з відрахуванням отриманих сум.  

Оскільки представник відповідача отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви з додатками та за спливом десятиденного строку не надано до канцелярії суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову, вважаю можливим розглянути адміністративну справу без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України.  

Дослідивши матеріали справи,  суддя встановив, що позивач є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується копією посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) серія НОМЕР_2 та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 06.06.2006 року.      

В зв'язку з наведеним, позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - 15 % мінімальної пенсії за віком.   

Позивач звертався з заявою до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі про перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до вищевказаного Закону, проте отримав відмову в її перерахунку.   

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо призначення і виплати додаткової пенсії, являються незаконними, оскільки основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.   

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ "Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України" Закону України № 107-17 "Про державний бюджет України на 2008 рік", зокрема до ст. ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнані неконституційними та не чинними  з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України "Про бюджет…" який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.   

У відповідності до частини 3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік (ч.3 ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-14).   

Крім того, у відповідності до п. 1, п. 6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень зазначеного Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом 2 преамбули, частиною ч.4 п.16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.   

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 року №2017-111, у відповідності до ст.17 якого до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 19 цього Закону виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсій за віком.   

Суд вважає, що здійснюючи нарахування та виплату пенсії позивачу, відповідач не діяв у спосіб передбачений Законом України, тобто не здійснював нарахування та виплату у розмірі визначеному Законом, а здійснювали нарахування та виплату у розмірі визначеному підзаконним нормативним актом, що є протиправним.   

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого Закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.   

При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення права на виплату пенсії відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з відповіді Управління ПФУ Тульчинському  районі  від 03.03.2011 року, а тому суд вважає, що порушене право позивача щодо визначення та виплати  доплати до пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підлягає відновленню, шляхом зобов’язання відповідача провести відповідний перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 09.09.2010 року в межах шестимісячного строку звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України.

Керуючись ст. ст. 49, 51, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 2, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 11, 14, 69-71, 79, 94, 138, 158-163, 167, 183-2, 255, 256, 257 КАС України, суд, -   

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.   

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплати недоплаченої доплати до пенсії ОСОБА_1 - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до частини 3 статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком з 03.09.2010 року  по день припинення такого права позивача.     

Іншу частину позовних вимог залишити без задоволення.

           Постанова суду підлягає до негайного виконання.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

           Суддя