Справа № 1-136/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року                            м.Тульчин

                                                              Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі:       головуючого судді                                               Карнауха А.П.,

                     при секретарі                                                      Нечипорук Т.В.,

                   з участю прокурора                                             Трачука О.В.,                      

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тульчині справу по обвинуваченню

                                                                      ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м Кривого Рогу Дніпропетровської облаасті, громадянки України,циганки,з середньою освітою,перебуває у фактичних шлюбних відносинах,на утриманні двоє малолітніх дітей 6 міс. та 2 роки 6 міс., не працюючої,проживаючої в АДРЕСА_1,    раніше  не судимої,

за ст. 185 ч. 1 КК України,   

                                                       ВСТАНОВИВ:

                03 березня 2011 року біля 10 год. в м.Тульчині Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_1,перебуваючи в перукарні ІДіва»в готелі «Подолянка»на вул..Леніна побачила на кріслі жіночу сумочку. З метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю в приміщенні будь-яких осіб, таємно викрала з цієї сумочки нггаманець вартістю 80 грн.,в якому знаходилось 100 грн. та дві банківські картки «Приватбанку»та «Дельтабанку»з кодами доступу, що належать ОСОБА_3. Викравши гроші та картки ОСОБА_1 пішла до банкомату «Приватбанку», розташованого в м.Тульчині по вул..Леніна, де з допомогою картки з банківського рахунку зняла кошти в сумі 600 грн. Після цього пішла до відділення «Правексбанку», де з картки «Дельтабанку»із банкомату «Правексбанку»зняла з карткового рахунку гроші в сумі 670 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1450 грн. З викраденими грошима ОСОБА_5 пішла додому, а банківські картки викинула по дорозі.

          В судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 свою вину в скоєному злочині визнала повністю.  В скоєному щиро кається та обіцяє, що більше не вчинятиме жодного злочину. Завдану шкоду вона відшкодувала,потерпіла до неї претензій не має. Вона постійно проживає в м.Тульчині з чоловіком. Шлюб не зареєстрований, бо у циган не прийнято реєструвати шлюб. Від спільного проживання з чоловіком у неї двоє дітей малолітніх.

           В судовому засіданні прокурор в зв”язку з повним визнанням вини підсудною, 0згідно ч. 3 ст.. 299 КПК України, заявив клопотання про те, щоб обмежитись лише її допитом, та не досліджувати решту доказів по справі ,оскільки фактичні обставини вчинення злочину ніким не оспорюються.

          Підсудна проти задоволення клопотання не заперечувала.

          За таких обставин суд вважає, що при дослідженні доказів вини підсудної  слід обмежитись лише її допитом.

        Дослідивши зібрані докази, суд вважає, що вина підсудної в судовому засіданні доведена повністю та її дії кваліфіковані правильно за ст.. 185 ч. 1 КК України  як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

        Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній          , суд враховує суспільну небезпеку вчиненого нею злочину,відсутність значної матеріальної шкоди від його скоєння та її повне відшкодування,те,що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності,  її позитивні характеристики за місцем проживання, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, а також, згідно ст.. 66 КК України, пом”якшуючі вину обставини, в даному випадку це  повне визнання нею своєї вини, щире каяття у скоєному та добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

         Обставин, що обтяжували б вину підсудної судом не встановлено.

Враховуючи розмір викраденого майна, його значення для власника,пом»якшуючі вину обставини,щире каяття підсудної суд вважає можливим її виправлення  без ізоляції  від суспільства за умови призначення їй  покарання,що не пов»язане з реальним позбавленням волі,але при умові здійснення контролю за її поведінкою.

              Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                      З А С У Д И В:

        ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на один рік шість місяців.

                         Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1. від відбуття покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк терміном один рік, з покладенням на неї, згідно п. п. 2, 3  ст. 76 КК України, обов”язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.     

           Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під ватрою на підписку про невиїзд.

                На вирок  суду  може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: