Брусилівський районний  суд Житомирської області    

                                                                                                      Справа № 2-а-494/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

              "19" квітня 2011 р.

       Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області    Седун Ф.  В.  , розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні суду смт. Брусилів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління праці  та соціального захисту населення Брусилівської  районної державної адміністрації Житомирської області про відшкодування щорічної допомоги на оздоровлення  ,

                                                          В С Т А Н О В И В :

    04 квітня 2011 року  позивачка звернулася до  суду з вказаним  позовом , посилаючись на те , що вона має статус евакуйованої у 1986 році із зони відчуження 2 категорії .  Відповідно до ст. 48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі трьох  мінімальних заробітних плат , а відповідач виплачує їй допомогу на оздоровлення не у розмірах  кратних мінімальній  заробітній платі , а у розмірах встановлених Постановою Кабінкту Муністрів України від 12.07.2005 рок № 562 , що призвело до порушення її прав ,її звернення щодо проведення перерахунку залишив без задоволення. Просить суд  визнати дії відповідача неправомірними та зобов"язати відповідача провести перерахунок та виплатити їй    щорічну  допомогу  на оздоровлення за всі роки з моменту виникнення права на отримання даної допомоги  в розмірі , передбаченому ст. 48 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", а також зобов"язати в подальшому проводити розрахуноки не порушуючи  вказаного Закону.

          Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав 11.04.2011 року та подав 19.04.2011 року  письмове заперечення на позов , в якому зазначив що  фінансування витрат  пов”язаних з реалізацією Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і виключно Законами України про державні бюджети визначаються видатки на загальносуспільні потреби. Щорічна допомога на оздоровлення  постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС  виплачується в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005року   та в порядку і розмірах , встановлених Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “ Про державний бюджет на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ від 28.12.2007 року . Також відповідач зазначив , що відповідно до адміністративного судочинства встановлюється шестимісячний строк  для звернення до суду за захистом порушеного права  з дня , коли особа дізналася  про порушення своїх прав .   Просить в позові  відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

Позов подано до суду 04.04.2011 року. Ухвалою від 19.04.2011 року позов в частині вимог , що стосуються періоду з 1.01. 2008 року до 1 вересня 2010 року залишено без розгляду.

          В іншій частині розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності до ст. 183-2 КАС України  , без проведення судового засідання та виклику осіб , які беруть участь у справі.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини  та дослідивши докази суддя вважає що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист  що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника , безробіття з незалежних від них обставин , а також у старості та в інших випадках , передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , на охорону їхнього життя і здоров”я , соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

            З наданих суду письмових доказів вбачається що , що позивачка  має статус евакуйованої у 1986 році із зони відчуження 2 категорії , проживає в смт. Брусилів.

          Відповідно до ст. 48 Закону України “ Про статус та  соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “  щорічна допомога на оздоровлення євакуйованим  у 1986 році із зони відчуження 2 категорії виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

При цьому враховується  розмір мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент виплати щорічної допомоги на оздоровлення.

Пунктом 28 розділу 11 Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ текст ст. 48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ було викладено в редакції , згідно якої щорічна допомога на оздоровлення  особам , які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи ... виплачується в порядку та розмірах , встановлених Кабінетом Міністрів України .

Рішенням  Конституційного Суду  України № 10-рп /2008  від 22 травня  2008 року були  визнані неконституційними положення розділу 11 п. 24-34  Закону України “ Внесення змін до деяких законодавчих актів України  Закону України  “ Про державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “, яким дію ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції , а отже з цього часу відновлено дію  ст. 48 вказаного Закону  в повному обсязі.

       Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення  Конституційного Суду  України воно має преюдиціальне значення для судів  загальної юрисдикції  при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами , які виникли внаслідок  дії положень Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  визнаних неконституційними.

Оскільки визнані неконституційними положення Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ втрачають чинність  з дня ухвалення  Конституційним Судом України рішення  , тому ,  виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами,  суд рахує  що право позивачки , як  евакуйованої у 1986 році із зони відчуження 2 категорії при  визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення порушене , так як  вона має право  на отримання щорічної допомоги на оздоровлення  в розмірі 3-х   мінімальних заробітних плат , як це передбачено ст. 48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і позовні  вимоги підлягають  частковому задоволенню , а саме за 2010 рік   виходячи з розміру мінімальної заробітної плати , яка діяла на час виплати  позивачці щорічної  допомоги на оздоровлення у вересні  2010 року , так як судом  встановлено , що всупереч рішенню Конституційного Суду України  відповідачем –Управлінням праці та соціального захисту населення Брусилівської райдержадміністрації щорічна допомога на оздоровлення  за 2010 рік позивачці  в повному розмірі не була виплачена , а виплачена в розмірі 75 грн.00 коп. , що підтверджується довідкою відповідача від 9.03.2011 року № 51-063. Звернення позивачки до відповідача  щодо неправильної виплати щорічної допомоги на оздоровлення в 2010 році залишено відповідачем без задоволення , про що свідчить  відповідь  відповідача  від 28.02.2011 року № 37-063. Що стосується вимог позивачки про  зобов"язання відповідача  в подальшому проводити розрахунки не порушуючи  вказаного Закону, то вони задоволенню не підлягають за безпідставністю, так як суд не може оцінювати діяння відповідача на майбутнє і позивачкою не надано доказів про те, що в подальшому нарахування допомоги на оздоровлення  буде проводитися з порушенням вимог Закону.

На час виплати позивачці допомоги на оздоровлення в вересні  2010 року  розмір мінімальної заробітної плати згідно ст. 53 Закону України “ Про державний бюджет України на 2010 рік “  становив  888 грн. 00 коп.   і розмір одноразової компенсації повинен був становити  2664 грн. з розрахунку  888,00 х 3 = 2664,00 ,  позивачці була виплачена щорічна допомога на оздоровлення  в вересні  2010 року в розмірі 75 грн. 00 коп..

Так як в даному випадку йдеться про виплату щорічної допомоги на оздоровлення по виконанню програм , пов”язаних із соціальним захистом громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , то належним відповідачем  є Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської райдержадміністрації .

Заперечення  відповідача на позов  що одноразова компенсація  позивачу виплачена згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005року та в порядку і розмірах , встановлених КМУ у відповідності до  Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  суд рахує необґрунтованими , так як  Конституція України не допускає звуження існуючих прав при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих. Положення розділу 2 п. 24-34  Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ визнані неконституційними  рішенням Конституційного суду України по справі  № 10-рп від 22.05.2008 року , а тому втратили чинність  з дня ухвалення  Конституційним Судом України відповідного рішення. Що стосується строку позовної давності за  2010 рік  , то суд рахує , що відповідно до ст. 101 ,103 КАС України  він позивачкою не порушений ,  оскільки в даному випадку йдеться про виплату щорічної допомоги на оздоровлення по виконанню програм , пов”язаних із соціальним захистом громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , цей строк визначений роками  і не пов"язаний з настанням  встановленої Законом конкретної дати. Строк , що визначений роками , закінчується  у відповідні місяць і число останнього року цього строку. В даному випадку це 31.12.2010 року. Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом 4.04.2011 року відповідно до ч. 2 ст.99 КАС України не порушивши встановлений Законом строк.

Керуючись ст. ст. 6,8-11,17,18, 21,71,99, 159-163,183-2 ,267 КАС України , ст. 46 Конституції України , ст.48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ , Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року , ст.53 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2010 рік “суд ,       

                              П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов  ОСОБА_1  задовольнити частково .

          Визнати неправомірними дії  Управління праці  та соціального захисту населення Брусилівської  районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати  ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік  як  евакуйованій  у 1986 році із зони відчуження 2 категорії   в розмірі меншому за встановлений  

ст. 48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

         Зобов"язати Управління праці  та соціального захисту населення Брусилівської  районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік  як евакуйованій  у 1986 році із зони відчуження 2 категорії  у розмірі , передбаченому  ст. 48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “з урахуванням фактично виплачених коштів.

       В іншій частині позову відмовити.

       Судові витрати прийняти на рахунок держави.

        Постанова підлягає негайному виконанню.

        Постанова може бути оскаржена в  Житомирський  апеляційний адміністративний  суд через Брусилівський районний суд  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  отримання копії цієї постанови.

         Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.  

                     Суддя                                                  Седун  Ф.  В.