НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                         РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 квітня 2011  року          справа № 2-365/11          м. Нововолинськ

          Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

               судді                                             Федонюк С.Ю.,

               при секретарі                               Навроцькій М.Р.,

               за участю:

               позивача                                       ОСОБА_1,

               відповідача                                   ОСОБА_2                                           

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив :

         28 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем перебували в шлюбі з 1998 року. Шлюб між ними розірвано і зареєстровано у відділі РАЦСу. Від спільного життя у них є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Неповнолітній син проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Відповідач не бере участі у вихованні сина, не надає матеріальної допомоги на його утримання. Відповідач є працездатною особою, не має постійної роботи та стабільного заробітку, хоча заробляє по цивільно-правових угодах у приватних осіб. Позивач просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісяця, до досягнення повноліття сина.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що він не має змоги платити аліменти в розмірі 500 грн., оскільки у нього нерегулярний дохід.  Просив позов задоволити частково, стягувати з нього аліменти щомісяця в мінімальному розмірі. Зазначив, що отриує від приватних заробітків приблизно до 1500 грн. щомісяця. Щодо стягнення з нього витрат по справі заперечує.

          Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, зокрема копію свідоцтва про народження дитини (а.с.3), копію свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.4), копію свідоцтва про шлюб (а.с.5), довідку з місця проживання (а.с.8), суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Обов’язок  утримувати дітей є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька.  Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України  батьки зобовґязані утримувати дітей  до досягнення ними  повноліття.

Згідно ст. 181 СК України  за домовленістю між  батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій або  натуральній формі.  

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ст.182 СК України  суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а  також  інші обставини, що мають істотне значення.   

          Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконує свої обов'язки по утриманню неповнолітнього сина, постійного доходу немає, є працездатним, ніхто інший на його утриманні не перебуває, а тому суд приходить до висновку про можливість присудження до стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі, яку визначає в розмірі по 400 гривень щомісячно, з дня пред’явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

        Щодо стягнення судових витрат за правову допомогу, суд відмовляє, оскільки позивачем не надано розрахунку витрат та договору про надання правової допомоги.

          У справі про  стягнення аліментів відповідно до   ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті  при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а згідно ст.4 Декрету  КМУ «Про державне мито»позивачі від сплати державного мита звільнені, тому суд на підставі ст.88 ЦПК України стягує з відповідача в користь держави  вказані судові витрати .

        Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, ст.ст.180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд,-

вирішив:

          Позов задоволити частково.

          Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Суйга, Томської області, Росії, в користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі по 400 (чотириста) гривень щомісяця, починаючи з 28 березня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий  збір в розмірі 51 (п'ятидесяти однієї) гривні, а також 120 (сто двадцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005  в  ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050001 (за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом 10 днів з дня його проголошення   до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.          

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної  скарги, якщо  апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не  скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.          

Головуючий