^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-841/2006р.                                                               Головуючий у першій

інстанції Шаповал І.І.

Категорія 23  Доповідач у апеляційній

 інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 31 серпня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі: головуючого     -  Куцеконя І.П.,

суддів                                 -  Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П.,

при секретарі                              -  Соменко С.П.,

за участю сторін: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника відкритого акціонерного товариства «Кримська страхова компанія» - Шостак Інни Геннадіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 02 червня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.06.2005р. з вини відповідача відбулась дорожньо-транспортна подія, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача ВАЗ 2199, державний НОМЕР_1. Даний автомобіль був застрахований, але виплачена страховка не покрила суму, затрачену позивачем на ремонт і тому він просить стягнути з відповідача невідшкодовану страховкою частину витрат у сумі 5614,93 грн. та моральну шкоду у розмірі 1699 грн., оскільки діями відповідача йому заподіяні моральні страждання.

Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 02 червня 2006р. позов ОСОБА_2 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7114,93 грн. В задоволені решти позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову тому, що рішення не відповідає нормам матеріального і процесуального права. Вказує, що суд не прийняв до уваги той факт, що його автомобіль, як й автомобіль позивача були застраховані і страхова сума була позивачу виплачена, з вимогою про виплату повного відновлюваного ремонту ОСОБА_2 в страхову компанію не звертався, а судова автотоварознавча  експертиза є невірною.

Крім того, що суд безпідставно не притягнув до участі у справі страхову компанію.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, представника відкритого акціонерного товариства «Кримська страхова компанія», дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, ОСОБА_1 13 червня 2005 року вчинив ДТП, в наслідок чого був пошкоджений автомобіль позивача, у зв'язку з чим суд вірно прийшов до висновку про те, що матеріальну шкоду слід стягнути з відповідача.

Згідно з ст.1166 ЦК України шкода, заподіяна майну неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою яка завдала її.

З матеріалів справи вибачається, що позивачем понесені витрати на відновлення автомобілю у розмірі 10338 грн., які були сплачені приватному підприємцю ОСОБА_3 за відповідним договором (л.с.21,23,24), а також витрати у розмірі 380 грн. за експлуатаційні рідини (тосол, фільтр, гальмова рідина)(л.с.22).

Матеріалами справи також підтверджуються судові витрати позивача, а саме:

- 332 грн. за звіт суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 від 16 червня 2005 року про матеріальну шкоду (л.с.20); 70 грн. державне мито по даному позову (л.с.2,3); 261,60  грн.  за  проведення  судової  автотоварознавчої експертизи під час розгляду цієї справи (л.с.60).

Страхова компанія виплатила позивачу 5766,67 грн. (л.с.27), таким чином різниця між фактичними витратами позивача на відновлення автомобілю та експлуатаційні рідини і сплачені страховою компанією сумою складає 4951,33 грн.

Враховуючи вище викладене та відповідно з ст.1166 ЦК України відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати ОСОБА_2 непогашену різницю понесених ним витрат у розмірі 4951,33 грн., а також судові витрати у розмірі 663,60 грн.

Суд також вірно визначив розмір морального відшкодування позивачу 1500 грн., яку він довів у суді, оскільки йому дійсно була заподіяна незаконними діями відповідача моральна шкода, що виразилася в стражданнях та негативних наслідках, пов'язаних з неможливістю експлуатувати автомобіль.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

Доводи відповідача про невірність судової автотоварознавчої експертизи не спростовують її дійсність. Оскільки вона була виконана експертом Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. Н.С.Бокариуса, він попереджений про кримінальну відповідальність за невірність свого експертного висновку.

Інші доводи відповідача також не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення не має.

Апеляційна  скарга  підлягає  відхиленню,  а  рішення  суду, відповідно до ст.308 ЦПК України - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 02 червня 2006р.залишити без зміни.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.