Справа № 11а-462-2006 р. Головуючий в 1 інстанції Канівець Л.Ф..
Ст. 296 ч. 1,4 КК України Доповідач Матвієнко К.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 05 вересня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі
головуючого - судді Матвієнко Н.В.
суддів Олексюка Я.М., Крисюка С.М.
з участю прокурора Єндрущака В.В.
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу
за апеляцією захисника в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок
Володимир-Волинського міського суду від 05 липня 2006 року ,-
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АДРЕСА_1 Камінь-Каширського району Волинської області, мешканець м. Володимир-Волинський, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимий: вироком Володимир-Волинського міського суду від 21.12.2005 року за ст.309 ч. 1, 75,76 КК України на 2 роки обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, -
- засуджений за ст. 296 ч. 1 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, за ст. 296 ч. 4 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено до відбування ОСОБА_1 покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано до покарання за даним вироком частково невідбуте покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду від 21.12.2005 року 6 місяців позбавлення волі з розрахунку 1 день позбавлення волі відповідає 2 дням обмеження волі і остаточно визначено до відбування 4 роки позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 11 травня 2006 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати в сумі 141 грн. 23 коп. за проведення експертизи.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винними в тому, що 2 березня 2006 року близько 21-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взявши з собою сокиру, заздалегідь заготовлену для нанесення тілесних ушкоджень, зайшов в будинок АДРЕСА_2 в м. Володимир-Волинський, де проживають потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в присутності сторонньої особи почав ображати нецензурними словами присутніх в будинку, пред'являючи потерпілим безпідставні претензії щодо крадіжки ними курей, погрожуючи їм фізичною розправою, наніс удар кулаком ОСОБА_2 в область лівої брови, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я , від чого той впав на підлогу. Після того, продовжуючи хуліганські дії, наніс удар обухом сокири в область лівого плеча ОСОБА_2, а коли потерпіла ОСОБА_3 намагалась припинити хуліганські дії ОСОБА_1, останній наніс їй удар ногою по лівій нозі, заподіявши їй фізичну біль.
Крім того, 4 травня 2006 року біля 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_3 в м. Володимир-Волинський, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, без будь-якого серйозного мотиву, почав ображати нецензурними словами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які знаходились в будинку, образливо чіплявся до ОСОБА_4 і наніс останньому декілька ударів по обличчю, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження.
В апеляції захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати сирок суду як таки, що не відповідає фактичним обставинам справи, і направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ст. 296 КК України, а також посилається на те, що застосування предметів, підібраних на місті злочину, які не були спеціально пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень, не можуть бути підставою для кваліфікації дій за ч. 4 ст. 296 КК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, захисника ОСОБА_6, який підтримував апеляцію, міркування прокурора про залишення апеляції захисника без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція захисника в інтересах засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які досліджені і оцінені судом та обґрунтовано покладені в основу вироку.
По епізоду хуліганства в будинку ОСОБА_2 сам засуджений ОСОБА_1 не заперечував того, що, взявши в літній кухні господарства ОСОБА_2 сокиру, зайшов в будинок потерпілого, де виражався нецензурно, обвинувачуючи його в крадіжці курей. Але заперечував нанесення ударів потерпілим кулаком, ногою та обухом сокири. По епізоду хуліганства в будинку ОСОБА_4 засуджений також не заперечував того, що наносив удари потерпілому ОСОБА_4 під час обопільної бійки, яка виникла між ними із-за ключа від будинку потерпілого.
Проте, показання засудженого спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що біля 21 години, коли вони вечеряли зі своїм знайомим ОСОБА_8, в будинок . з сокирою в руках увірвався ОСОБА_1, який був в стані алкогольного сп'яніння, почав кричати на них, виражаючись нецензурними словами. Розмахуючи сокирою і погрожуючи нею відрубати руки, обвинувачував в крадіжки його курей. На прохання заспокоїтись, не реагував, а, продовжуючи виражатись нецензурними словами, наніс удар кулаком ОСОБА_2, розбивши йому брову, від чого останній упав на підлогу. Коли потерпілий піднявся з підлоги, ОСОБА_1 наніс йому удар обухом сокири по плечу. Коли ОСОБА_3 заступилася за свого чоловіка, ОСОБА_1 наніс їй удар ногою по нозі.
Потерпілий ОСОБА_4 показав, що до нього біля 21 години прийшов ОСОБА_1, у якого він попросив повернути ключ від свого будинку. У відповідь на це ОСОБА_1 почав кричати, виражатись нецензурними словами, вдарив потерпілого, а потім почав наносити удари. На прохання присутніх ОСОБА_5 та ОСОБА_7 припинити бійку не реагував, ображав їх. На крик ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в будинок зайшов дільничний, який припинив дії ОСОБА_1
Показання потерпілих підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9. та висновками судово-медичної експертизи, згідно яких діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
Надавши оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_1 в будинках ОСОБА_2 та ОСОБА_4 грубо порушив громадський порядок, проявив явну неповагу до суспільства, яке виразилось в зневажливому ставленні до існуючих в суспільстві загальновизнаних правил поведінки та моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а в будинку ОСОБА_2 вчинив хуліганство із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ст. 296 ч.1 та ч.4 КК України.
Посилання в апеляції на те, що сокира була підібрана ОСОБА_1 на місці злочину, не відповідає дійсності. Сокиру засуджений взяв в літній кухні ОСОБА_10 і вже з нею прийшов на місце злочину - в будинок, тому висновок суду про те, що ОСОБА_1 заздалегідь заготовив сокиру для нанесення тілесних ушкоджень є вірним.
Виходячи з наведеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду першої інстанції.
Призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд першої інстанції,
у відповідності до ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених
злочинів та дані про особу засудженого, який раніше притягувався до
кримінальної відповідальності, вчинив злочин під час іспитового строку, який був йому встановлений за попереднім вироком при звільненні від відбування покарання, вчинив злочини в стані алкогольного сп'яніння, а також врахував обставини, що пом'якшують покарання, і застосував принци поглинання покарань, призначаючи покарання за сукупністю злочинів та приєднав частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судді судової палати, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від 05 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 - без змін .