АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Гошовського Г.М., суддів - Стана І.М., Кондора Р.Ю., за участю прокурора - Сирохман Л.І., ; засудженого ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями, які подали засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Тячівського районного суду від 20 червня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, з початковою освітою, не працював, не одружений, раніше неодноразово судимий і, зокрема, 24 травня 2004 року Тячівським районним судом за ст. 198 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на два роки два місяці позбавлення волі, засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч. 4 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину не відбутого покарання за вироком Тячівського районного суду від 24 травня 2004 року у вигляді шести місяців позбавлення волі й остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено три роки шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, уродженець м. Беслан, Північна Осетія РФ, мешканець АДРЕСА_2, гр. України, українець, не працював, не одружений, раніше неодноразово судимий і, зокрема, 05 грудня 2005 року апеляційним судом Закарпатської області за ст. ст. 185 ч. З ; 187 ч. 4 ; 115 ч. 2 п. 6,12 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на десять років шість місяців позбавлення волі, засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину не відбутого за вироком апеляційного суду Закарпатської
Справа: № 11-443
категорія: ст.198 КК України
Головуючий у першій інстанції: Медяник М.Ю.
Доповідач: Стан І.В.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід по даній справі до вступу вироку в законну силу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_1 повністю відбуте покарання, яке він відбуває з 24 травня 2005 року, а ОСОБА_2 повністю відбуте покарання, яке він відбуває з 23 травня 2005 року.
Згідно вироку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими й засуджені за вчинений злочин при таких обставинах.
15 квітня 2005 року приблизно о 15-й годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою викрадення електродвигуна проникли на територію підприємства «Ремторг», що розташоване по вул. Леонтовича, 72 у м. Тячів, а ОСОБА_2 окрім цього, у приміщення пилорамного цеху, звідки таємно викрали трьохфазний електродвигун потужністю 3 кВт. вартістю 450 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду. Викравши електродвигун ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продали його за 80 гривень гр. ОСОБА_4.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує про те, що вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітніх брата та сестру.
Просить пом'якшити йому покарання.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції вказує про те, що вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся, відшкодував заподіяну шкоду, злочин учинив неповнолітнім, що ріс і виховувався без батьків, під впливом вулиці.
Просить вирок суду змінити та пом'якшити йому покарання.
Іншими учасниками процесу апеляція на вирок суду не подавалась.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляції, яку подав засуджений ОСОБА_1 не має, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення з таких підстав.
Вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який їх засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів і така ними не оспорюється.
Оскільки засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнали повністю, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним, обмежившись допитами засуджених, досліджувати зібрані органом досудового слідства докази. При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, встановленні порядку їх дослідження та роз'ясненні, при цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прав, судом першої інстанції вимоги ст. 299 КПК України порушені не були. Тому апеляційним судом висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи не перевіряються й перевіряються в межах доводів апеляцій.
Зібрані органом досудового слідства докази підтверджують вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення, а ОСОБА_2 вчиненому також повторно.
Дії засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 185 ч. З КК України кваліфіковані правильно.
Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку і спрямування справи на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд.
Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, даних про його особу, в тому числі тих на які він посилається в апеляції, а також із урахуванням того, що ОСОБА_1 злочин учинив під час іспитового строку встановленого йому 23 серпня 2004 року вироком Тячівського районного суду.
Тому, підстав для пом'якшення засудженому ОСОБА_1 покарання судова.колегія не вбачає.
Одночасно, колегія суддів вважає, що засудженому ОСОБА_2 покарання призначено з порушенням вимог ст. 102 КК України.
Так, у відповідності до вимог ст. 102 КК України покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а у випадках, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті, - більше п'ятнадцяти, років. У відповідності до пункту 5 ст. 102 КК України неповнолітньому за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
З вироку апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2005 року вбачається, що ОСОБА_2 за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України - умисне протиправне позбавлення життя іншої людини з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк десять років.
Оскільки ОСОБА_2 засуджений Тячівським районним судом за ст. 185 ч. З КК України за таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, повторно та оскільки вироком апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2005 року ОСОБА_2 за ст. 115 ч. 2 п. п. 6,12 КК України -умисне протиправне позбавлення життя іншої людини з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк десять років, - за злочини вчинені ним до досягнення вісімнадцяти років, тому, колегія суддів вважає, що за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 4 КК України йому не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити, а вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 червня 2006 року щодо нього змінити : на підставі ст. 70 ч. 4 КК України до покарання призначеного за даним вироком приєднати частину не відбутого за вироком апеляційного суду Закарпатської області від 05 грудня 2005 року у вигляді семи років позбавлення волі й остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити десять років позбавлення волі.
Цей же вирок щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а подану ним апеляцію - без задоволення.