Коростенський міськрайонний суд Житомирської області    

                                           Справа №  1-166/11

    В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04.05.2011 року                                                                           Коростенський міськрайонний суд

                                                                                                                         Житомирської області

в складі: головуючого судді                                              Лешко С.М.

              з секретарем                                                         Янковою Ю.Д.

              з участю прокурора                                             Палій Л.Л.

                               адвоката                                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростені кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця

м.Коростень Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Коростень Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, інваліда III групи, не працюючого, раніше  не судимого, мешканця АДРЕСА_2, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

 13 червня 2010 року близько 2-ї години ночі ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3, за попередньою  змовою, спрямованою на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4 таємно, шляхом вільного доступу, заволоділи мобільним телефоном марки „Самсунг- GT-S 5230 ”, вартістю 1424 гривень, в якому знаходилась карта пам’яті » на  2  GB, вартістю 150 гривень і стартовий пакет оператора «Діджус»вартістю 25 гривень, на рахунку якого кошти були відсутні, а всього  на загальну суму  1599 гривень та з місця події зникли.

Допитаний в судовому засіданні по суті зміненого обвинувачення, підсудний ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та показав, що 13 червня 2010 року близько 2-ї години ночі він йшов разом з ОСОБА_3  та дівчиною ОСОБА_5 по вулиці Сосновського. На камені в районі 5-ї казарми сидів молодий хлопець у світлій футболці. Вказаний вище хлопець ніяк не реагував на те, що вони підійшли до нього. Він був дуже п’яний, бо було чути різкий запах алкоголю. ОСОБА_5  пішла далі по дорозі, розмовляючи по мобільному телефону. Він забрав у хлопця сумочку, в якій був мобільний телефон «Самсунг- GT-S 5230», який він в подальшому продав в місті Житомирі за 600 грн.  Гроші витратив на власні потреби. Будь-яких ударів і тілесних ушкоджень цьому хлопцю не він, не ОСОБА_3 не наносили  та золотих прикрас з нього не знімали і на ньому не бачили. Коли він забирав сумку з телефоном,то потерпілий ніяк не реагував.

Підсудний ОСОБА_3 також повністю визнав себе винним у обвинуваченні, яке було змінено в ході судового слідства і пояснив, що дійсно з ОСОБА_2 вчинив крадіжку мобільного телефону у незнайомого хлопця, який ніяк не реагував, коли ОСОБА_2 забрав у нього сумочку з телефоном.  

Крім визнання своєї вини самими підсудними, їх винність у вчиненні інкримінованого їм злочину стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні  доказами.

Потерпілий ОСОБА_4  показав, що 13.06.2010 року після роботи з ОСОБА_6 пили алкогольні напої, а саме горілку та пиво. Разом з ним дійшли до залізничного переїзду  і розійшлись в різні сторони. Він йшов по вулиці Сосновського, слухав музику з мобільного телефону.  В районі  5-ї казарми по вулиці Сосновського відчув удар в спину, від чого впав на землю.  Коли намагався піднятись, то йому почали наносити удари по різним частинам тіла, в тому числі і в голову. Відчував, як з пальців знімали печатку та каблучку. Як знімали сумку, в якій був мобільний телефон він не відчував. Нападників не бачив, бо було темно. Що їх було двоє зробив висновок з голосів, яких він чув два. Від ударів втратив свідомість.  Додому прийшов близько 6-ї години ранку, про що йому відомо зі слів тещі. Він взагалі не пам’ятає,  де він ходив, що з ним було і як він дістався додому. В підсудних не може впізнати нападників, так як він їх не бачив. Мобільний телефон йому повернутий, шкода відшкодована і претензій до підсудних він не має.

В протоколі усної заяви про злочин (а.с.5) зазначено, що ОСОБА_4 повідомив про те, що в ніч з 12 на 13 червня 2010 року невідомі особи, яких він не бачив, з застосуванням фізичної сили, відкрито заволоділи його майном: мобільним телефоном, золотою печаткою і золотою каблучкою.

З висновків судово-медичної експертизи (а.с.42) слідує, що потерпілому було нанесено не менше 20 ударів по тілу і заподіяні тілесні ушкодження у виді синців і саден, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Свідок ОСОБА_6  підтвердив, що в ніч з 12 на 13 червня 2010 року, після роботи він разом з ОСОБА_4 зайшли в кафе «Ялинка», де випили горілки та пива, а потім розійшлись в різні сторони.  

Свідок ОСОБА_5 показала, що 12 червня 2010 року вона разом з підсудними була на річці, потім вони гуляли в місті і вживали алкогольні напої. Додому повертались близько другої години і йшли по вулиці Сосновського в напрямку кар’єру. В районі військової частини побачили хлопця, який сидів на камені, та на їх появу ніяк не реагував. По тому, як хлопець сидів, вона зробила висновок, що він був дуже п’яний, хоча обличчя його не бачила, бо було темно, а близько вона не підходила. Говорячи по телефону, вона відійшла в сторону, а  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  підійшли до неї хвилин через 5. Щоб підсудні били цього хлопця, вона не бачила, а також не чула звуків ударів.

З показів свідка ОСОБА_7 слідує, що він працює охоронником. Біля п’ятої казарми постійно ходить молодь, там дуже шумно. Близько 12-ї години ночі він, почувши гавкання собаки, вийшов на вулицю та чув розмову між чоловіками. Було спокійно і він повернувся на прохідну. Близько 4-ї години знову почув гавкання собаки, вийшов та побачив хлопця, який навприсядки сидів на землі, а потім встав та побіг в напрямку центра міста.  На землі залишився лежати хлопець, який тримав руки на обличчі і щось бурмотів, а потім встав і пішов. Бачив на землі сліди крові.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 13 червня 2010 року він близько 4-ї години йшов на Коростенський кооперативний ринок продавати чорниці. В районі 5-ї казарми він зустрів охоронника, який  повідомив що бачив  п’яного  чоловіка, і сказав бути обережним. Він  пішов далі і в районі залізничного переїзду по вулиці  Сосновського побачив молодого хлопця у світлій футболці та червоних шортах, який сидів навприсядки, а його намагався підняти  якийсь чоловік.

Дослідивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності і давши їм оцінку, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб повністю доведена і їх дії вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України.

Обираючи покарання підсудним, суд враховує тяжкість вчиненого злочину.

Як особи, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за місцем проживання характеризуються посередньо, на спеціалізованих обліках не перебувають, до кримінальної відповідальності притягуються вперше.

Обтяжуючою покарання обох підсудних обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.  

Пом'якшуючими покарання обох підсудних обставинами суд визнає щире каяття і добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що покарання  підсудним слід обрати в межах санкції ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, яке визнає необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів.

Потерпілий ОСОБА_4 відмовився від цивільного позову  і суд цю відмову приймає.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,  суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України і обрати покарання у виді  двох років позбавлення волі кожному.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки кожного, якщо протягом цього часу вони не вчинить нового злочину, будуть повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з"являтись для реєстрації.

Запобіжний захід засудженим до вступу вироку в законну силу залишити  підписку про невиїзд.

Речові докази, які передані потерпілому, залишити у його володінні

Вирок може бути оскаржений в Житомирський апеляційний суд через Коростенський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення, а засудженою в той же строк з дня отримання копії вироку.  

Суддя Коростенського

міськрайонного суду                                                                      Лешко Світлана Миколаївна