Справа № 11 а-431 -2006 рік Головуючий в 1 інстанції Воробей І. В.
Ст. 307 ч.2 КК України Доповідач Матвієнко КВ.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 29 серпня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матвієнко Н.В.
суддів Лозовського А.О., Пазюка О.С.
з участю прокурора Редька П.П. засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на вирок Турійського районного суду від 18 квітня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_1, уродженець та мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, тимчасово проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий 19.04.2001 року за ст.ст. 140 ч.2, 46-1 КК України на 1 рік 6 міс. позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, постановою Ширяєвського районного суду від 12.02.2003 року направлений для відбування покарання в місця позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання 24.06.2004 року умовно - достроково на 1 місяць 19 днів,
- засуджений за ст. 307 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому праві приватної власності майна.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 в доход держави 297 грн. 53 коп. судових витрат.
Постановлено рахувати засудженому ОСОБА_1 строк відбування покарання з 27 січня 2006 року.
Вирішена доля речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 04 жовтня 2005 року незаконно з метою збуту зібрав розкидані в приміщенні літньої кухні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 висушені коробочки рослин снотворного маку вагою 24,3 гр., і, заховавши в бур»янах, зберігав їх на повір»ї напівзруйнованого будинку, розташованого в тому самому селі, після чого в той самий день незаконно продав ОСОБА_3 половину з них, а решту - 11 жовтня 2005 року .
В поданій на вирок апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 вказує, що суд однобічно розглянув справу, не звернув увагу на його показання та показання свідків, а взяв до уваги тільки показання ОСОБА_3, який є наркоман. Вважає, що суд необгрунтовано визнав його винним у вчиненні злочину. Крім того посилається на те, що було порушено його право на захист, тому що адвокат йому був призначений тільки в суді. Просить переглянути справу і правильно вирішити її.
В запереченні на апеляцію засудженого прокурор Турійського району посилається на те, що суд дослідив всі докази по справі, в тому числі і визнавальні показання самого засудженого. Право на захист засудженого під час досудового слідства порушено не було, тому що захисник йому був призначений з моменту пред»явлення обвинувачення. Просить апеляцію засудженого залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, повідомив ким і в якому об'ємі він оскаржений та основні доводи апеляцій, засудженого, який підтримував свою апеляцію, прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляції засудженого підлягає до часткового задоволення.
Висновок суду про доведеність вчинення злочину засудженим ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні.
Як вбачається з показань засудженого ОСОБА_1, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, вину у вчиненні злочину він визнав повністю і показав, що до нього звернувся ОСОБА_3, якого він раніше не знав, з проханням продати макову солому. Згадавши, що у ОСОБА_2 в літній кухні бачив сухі коробочки маку, з проханням погодився. Коли приніс коробочки маку, то половину сховав, а половину віддав ОСОБА_3, який сказав, що цій кількості йому мало і попросив ще. Вони домовились зустрітися через тиждень. Але в призначений день він був вдома відсутній, тому залишив ОСОБА_3 записку, в який вказав, де лежить решта коробочок маку і просив останнього гроші залишити сестрі ОСОБА_4.
Показання засудженого ОСОБА_1 щодо збуту наркотичного засобу підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_2, який підтвердив, що коробочки маку забрав з його літній кухні ОСОБА_1, показаннями свідка ОСОБА_4, яка підтвердила, що раніше незнайомий їй чоловік (ОСОБА_3) двічі приїжджав до її брата ОСОБА_1, який перший раз водив незнайомця до будинку пустки, а другий раз вона передавала незнайомцю записку від брата, якого на час приїзду вдома не було, і той чоловік сам ходив до будинку-пустки, а потім передавав їй 10 грн. для брата. Показання засудженого також підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_3 на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні (а.с.22)
Надавши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам в їх сукупності, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у незаконному придбанні, зберіганні та збуті наркотичного засобу, за що настає кримінальна відповідальність за ст. 307 КК України.
Разом з тим, на думку колегії, в діях засудженого ОСОБА_1 відсутня така кваліфікуюча ознака зазначеного злочину, як повторність, а в даному випадку має місце продовжуваний злочин, який згідно ч.2 ст. 32 КК України не є повторністю. Як вбачається з показань засудженого, він мав єдиний злочинний намір, що охоплював заздалегідь поставлену загальну мету і єдиний умисел, об»єднував вчинені ним два тотожних діяння, а саме, збут ОСОБА_3 наркотичного засобу -висушених коробочок маку, які він відразу забрав з літньої кухні ОСОБА_2 і сховав. Виходячи з того, що продовжуваний злочин виключає повторність, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України є невірною.
Крім того, у мотивувальній частині вироку суду першої інстанції у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, відсутнє обвинувачення ОСОБА_1 у збуті ним наркотичного засобу повторно.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 307 КК України на ч.1 цієї статті, призначивши йому покарання в межах санкції, передбаченої даним законом.
Враховуючі ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також дані про особу засудженого, який страждає психічною хворобою, що підтверджується актом судово-психіатричної експертизи (а.с.76), визнання ним вини та активне сприяння розкриттю злочину, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити мінімальне покарання, передбачене ч.1 ст. 307 КК України.
Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна засудженого підлягає виключенню з вироку, тому що воно не передбачено санкцією ч.1 ст. 307 КК України.
Що стосується посилання апелянта на те, що органами досудового слідства порушено його право на захист, то воно не відповідає дійсності. Як вбачається з матеріалів справи, захисник ОСОБА_1 був призначений з моменту пред»явлення йому обвинувачення і всі слідчі дії проводились в присутності захисника, про що свідчать його підписи на всіх процесуальних документах, тому апеляція засудженого в цій частині безпідставна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Турійського районного суду від 18 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 307 КК України і призначити йому покарання 3 (три) роки позбавлення волі. Виключити з вироку призначене ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
В решті вирок залишити без змін.