№ 2-343/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8 травня 2007 р.                                                                                                     м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області

у складі:                                              головуючої судді                               Негоди О.М.

при секретарі                                     Тихонюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка ци­вільну справу за відкритого акціонерного товариства «Макі їпсмалл коксохімічних завод» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання особ таки­ми, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2007 р. відкрите акціонерне товариство «Макіївський коксохімічних завод»

(Далі - ВАТ «МКХЗ») звернулось у суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про

визнання їх особами, що відповідно положень ст.71 Ж України втратили право користування

житлом у квартирі № 1 Суд. 11 по пер. Приярський м. Макіївки.                                                         

У судовому засіданні представник позивача Гасанова Н.В., що діє на підставі довіре­ності юридичної особи, підтримала заявлені позовні вимоги і, пославшись на викладені у за­яві обставини, зазначила, що відповідачі зареєстровані в однокімнатної квартирі АДРЕСА_1, але фактично з 2001 року там не прожи­вають, житлом не цікавляться, значаться тільки зареєстрованими, обов'язки наймача та чле­нів сім'ї, пов'язані з внесенням квартирної плати за користування жилим приміщенням та оплатою комунальних послуг, не виконують. Квартира, що знаходиться без догляду, повністю зруйнована, являє собою місце збору для осіб, що не мають постійного житла, та п'яничок. Заяв про збереження за ними права користування житлом відлові дачі не залишали, із приводу створення їм перешкод у користуванні спірною квартирою до житлового відділу заводу не зве­ртались. Вважає, що відповідачі втратили право користування житлом, бо без поважних причин понад 6 місяців не проживають в квартирі. Просить визнати ОСОБА_1. та ОСОБА_2 особами, що втратили право користування спірним жилим приміщенням.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, в судове засідання не явилися, від них не надійшло повідом­лення про причини неявки, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, вважає за мож­ливе відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі на­явних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, вислухавши свідків, перевіривши матеріа­ли справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України), суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1являє собою окрему однокімнатну квартиру, жилою площею 14,79 м2, розташовану в будинку державного житлового фонду, який знаходиться на балансі ВАТ «МКХЗ». На підставі ордеру № 33 від 28 серпня 1992 року, виданого Кіровським виконкомом м. Макіївки, в дану квартиру вселились наймач ОСОБА_1. та її син ОСОБА_2, останній дотепер зареє­стрований за вказаною адресою.

Статтями 71, 72 ЖК України передбачено, що наймач і члени його родини в судовому порядку можуть бути визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням, вна­слідок відсутності цих осіб без поважних причин понад шість місяців.

Як роз'яснено в пункті 10 постанови № 2 Пленуми Верховного Суду України від 12 кві­тня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового ко­дексу України», по справах про визнання наймача або члена його родини особою, яка втратила право користування житловим приміщенням (ст.71 ЖК) необхідно з'ясовувати причини відсутно­сті відлові,дача понад установлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які вимагають догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї, тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Зібраними в справі доказами встановлено, що відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на протязі чотирьох років в квартирі не проживають без поважних на то причин.

Висновок суду підтверджується поясненнями представника позивача, показаннями свід­ків ОСОБА_3., ОСОБА_4, що проживають поруч зі спірною квартирою, які поясни-

2

ли, що відповідачі спірну квартиру залишили у добровільному порядку і більше не претенду­ють на проживання в ній. Як їм відомо, більш 4 років тому ОСОБА_1. та ОСОБА_2 разом виїхали у Росію. Жиле приміщення зруйноване, майно, що належить відповідачам, у ква­ртирі відсутнє.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками, викладені ними обставини підтверджуються іншими об'єктивними доказами.

Факт відсутності ОСОБА_1 й ОСОБА_2 по місцю їх постійного проживан­ня у м. Макіївці підтверджується актами, складеними робітниками ЖКВ ВАТ «МКХЗ» за участю вищевказаних свідків.

Відповідно до інформації ВАТ «МЮСЗ», управління по обліку, розподілу і приватизації житла, КП «БТІ» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із приводу створення їм перешкод у корис­туванні спірною квартирою до адміністрації заводу не звертались, ніяких заяв про збережен­ня за ними права користування житлом відповідачі не залишали, жиле приміщення не привати­зували, по квартирі є заборгованість з квартирної плати і комунальних платежів.

По даним Кіровського районного суду м. Макіївки відповідачі у зазначений період за захистом порушеного права не зверталися.

Відповідно до актового запису № 1295 від 6 жовтня 2003 року ОСОБА_1. зареєс­трувала шлюб з ОСОБА_5.

Як вбачається з інформації Кіровського райвідділу Макіївського МУ УМВД України в Донецькій області ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до кримінальної відповідально­сті не притягувались, у числі розшукуваних не значаться.

На стаціонарному лікуванні у лікарнях по місцю постійного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не знаходились, за медичною допомогою не звертались, актові записи про їх смерть у міському відділенні реєстрації актів громадянського стану Макіївсь­кого міського управління юстиції Донецької області відсутні.

ОСОБА_2 на військовому обліку призовників й військовослужбовців запасу не значиться.

В базі даних системи персонифіцированого обліку управління Пенсійного Фонду м. Макі­ївки останні данні відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відсутні.

Згідно даних адресних бюро ОСОБА_1 З серпня 2004 року виписалась зі спірної квартири та виїхала з м. Макіївки у м. Миколаїв. У м. Миколаїв вона зареєстро­ваною не значиться.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені відповідно до положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 без поважних причин понад установлений законом шести місячний строк, передбачений ст.71 ЖК України, фактично не проживають в спірній квартирі, даним житлом не цікавляться, не оплачують комунальні послуги та квартплату. Відповідачами не надано суду переконливих, достовірних доказів поважності їх відсутності у квартирі АДРЕСА_1. Таким чином вони втратили право користування вказаним житлом.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК Укра­їни, ст.ст.71, 72 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Макіївський коксохімічних завод» про ви­знання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням повністю задовольни­ти.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана в Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області че­рез Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.